Коли шукала деякі фото для вчорашнього відео, натрапила на статтю Дарії Денис про Миколу Боканя у "Локальній історії" — і вона мене прошибла остаточно. Він був фотографом з Батурина, який займався автофіксацією Голодомору, зображуючи трагічну долю своєї родини.Микола підписував фотографії розлого, детально, створюючи таким чином автобіографічний візуальний роман, і від усвідомлення цієї "непостановочності" все холоне і стає млосно.У статті подані окремі фото, а отут можна знайти більшу підбірку.Особливе місце займає комеморація Костянтина — 20-річного сина Миколи, який помер на колгоспному полі від зморення. Миколу та його сина Бориса заарештували 1937 року, звинувативши в антирадянській агітації та поширенні провокаційних фотографій.Вилучили 42 фото і 20 негативів, листи й нотатки. Окрім світлин, збереглися фотоколажі про життя родини, створені Миколою у 1931—1936 рр.Про світлини Миколи Боканя дізналися лише 2007 року, коли в архіві СБУ Чернігівської області розшукали його кримінальну справу.