Бог у людській подобі зійшов у наш здавна загарбаний ворогом світ. Ну, гаразд, але яка ж мета за всім цим стояла? Що Він прийшов зробити? Навчати - певна річ, та якщо ви розгорнете Новий Завіт або будь-яку іншу християнську книжку, то побачите, що там постійно мовиться про дещо інше - а саме, про Його смерть і воскресіння. Цілком очевидно, шо для християн головна суть цієї історії криється власне тут. Головним чином для цього, на їхнє переконання, Він і прийшов на землю: щоб страждати і загинути.Перш ніж стати християнином, я мав враження, що насамперед християни мають вірити у певну теорію про сенс тієї смерти. Згідно із цією теорією, Бог хотів покарати людей за те, що ті зрадили Його і перейшли на бік великого заколотника, але Христос зголосився прийняти кару за нас, тож Бог і дав нам спокій. Мушу зізнатися, що тепер уже навіть ця теорія не видається мені такою аморальною і дурною, як раніше, але не про те річ. Отже, згодом я збагнув, що ні ця, ні жодна інша теорія суті християнства не виражають. В осередді християнської віри лежить переконання, що Христова смерть помирила нас з Богом і дала нам змогу розпочати все спочатку. Теорії щодо того, яким чином це сталося, - то вже зовсім інше питання. Існує чимало найрізноманітніших припущень стосовно того, як саме це відбулося, проте всі християни дійшли згоди в одному: це таки відбулося. Можу поділитися з вами своїми міркуваннями з цього приводу. Кожна розсудлива людина погодиться: коли ви втомилися і зголодніли, добрий обід піде вам на користь. Але такий обід - це не те саме, що сучасна теорія харчування, усі ті вітаміни і протеїни. Люди обідали (і потім почувалися краще) задовго до того, як уперше почули про існування вітамінів; якщо цю теорію коли-небудь відкинуть, обідати вони не перестануть. Теорії про смерть Христа - це не саме християнство, а лише пояснення принципу його дії. Не всі християни сягнули згоди щодо важливости цих теорій. Моя Церква - Англіканська - не наполягає на жодній із них як на єдино правильній. Римо-Католицька Церква йде трохи далі. Проте, гадаю, жодна Церква не заперечуватиме, що суть незмірно важливіша за всі до одного пояснення, які висувають богослови. Як на мене, усі, мабуть, погодяться, що вичерпної повноти нам не знайти у жодному поясненні згаданої дійсности. Утім, як я вже зазначав у передмові, сам я - звичайний мирянин, а це питання заводить нас на справді глибоку воду. Тож тут можу хіба що викласти особисте бачення, не більше.На мій погляд, отже, ці теорії - це не зовсім те, що маємо прийняти. Безперечно, багато хто з вас читав Джинса чи Еддінгтона. Коли ці автори хочуть пояснити природу атома чи ще чогось подібного, то подають опис, на підставі якого у вас у голові виникає певний малюнок. Та водночас і застерігають: насправді науковці вірять не в малюнки, а в математичну формулу. Малюнки ж лише допомагають вам цю формулу зрозуміти. Їх не можна назвати правдивими в тому самому сенсі, що й формулу, бо вони не віддзеркалюють дійсності, а тільки дають більш-менш наближене до правди уявлення про неї. Їхнє призначення - допомагати, якщо ж користи з них мало, то можете їх просто відкинути. Саму ту дійсність за посередництвом малюнка не передати, її можна виразити лише математично.Просто християнство#lewisdaily#merechristianity