Малькольме, розширюй свої обрії! Світ складається з різних людей, і Церква теж. Церкви це навіть більше стосується. Якщо благодать удосконалює природу, то вона повинна і нашу природу розширити до повноти різноманіття, задуманого Богом у момент творення, і тому небо буде різноманітнішим за пекло. Те, що ми всі «одне стадо» (Лк. 12:32), не означає, що ми всі на одне лице. Садові троянди так само відрізняються від садових нарцисів, як і дикорослі троянди від дикорослих нарцисів. Я одного разу відвідав православну Літургію, і мені найбільше сподобалось те, що у них, здається, немає якихось визначених правил поведінки. Одні стоять, другі клячать, треті сидять, інші ходять, а один навіть повзав по підлозі, як гусениця. І найкраще те, що ніхто й не помічав, що там роблять інші. Я волію, щоб і ми, англіканці, мали собі їх за приклад. Декого хвилює, хрестяться люди на сусідній лавці чи ні. Вони навіть і не мали б на це поглядати, не те, що судити. "Ти хто такий, що чужого слугу судиш?" (Рим. 14:4)Листи до Малькольма#letterstoMalcolm #lewisdaily