У світі написано величезну кількість книг про стратегію. Проводиться безліч курсів, де маркетинг і бізнес розбирають на атоми. Вигадано сотні інструментів для аналізу, сегментації, дефрагментації, утилізації, верифікації та інших не менш важливих слів. Найрозумнішими людьми описані всі можливі піраміди, компаси, фрактали, діаграми, CJM, PTS, CBI, MNU.Здається, написано і сказано вже все. Просто бери й роби. От тільки чомусь навколо не з’являється принципово більше проривних проєктів. Чомусь на будь-якому ринку більшість брендів залишаються нудними та прісними. Чомусь із сотні студентів, які пройшли MBA або якусь менш пафосну програму, добре, якщо хоча б один створить щось дійсно цінне для людей, а не просто тюнінгуватиме те, що вже є. Скоріш за все, проблема не в знанні - його навколо достатньо. А в сталі. Сталь у яйцях. Останній елемент стратегії, якому не навчиш через книги, курси і фреймворки. Будь-яка стратегія, якою б чудово сформульованою вона не була, скільки б можливостей не відкрили дослідження, які б нові ринки не знайшли в процесі аналізу, рано чи пізно приходить до тривожного моменту, коли потрібно перестати малювати красиві графіки і перекидатися розумними речівками й почати РОБИТИ. А це майже завжди означає зробити крок у невідоме. Зробити щось, чого компанія (чи навіть вся індустрія) ще ніколи не робила. Крок ліворуч або праворуч від звичного ходу речей. В якому, можливо, не надто ефективно, проте комфортно і зрозуміло.Стратегія передбачає зміни, а зміни завжди пов’язані з ризиками, навіть якщо вони підкріплені купою кількісних досліджень, фокус-груп і всього, що може хоч трохи зменшити невизначеність. У підсумку, якою б крутою не була розроблена стратегія, вона ніколи не буде реалізована, якщо у власника не вистачить рішучості. Без сталі в организмі всі найпросунутіші інструменти та алгоритми залишаються лише красивими закарлючками на папері.🏴‍☠️ Нотатки креадира