🕯Загальнонаціональна хвилина мовчання.Литвинчук Олександр Володимирович (15.06.1990 — 25.05.2023) — випускник, водій-заправник автомобільного відділення автомобільної роти, 181-й окремий батальйон матеріального забезпечення, підрозділ матеріального забезпечення Збройних сил України.Народився у Володарськ-Волинському (нині Хорошів) у багатодітній родині. Закінчив Володарськ-Волинську школу №1 (нині Хорошівський ліцей №2). Потім здобув спеціальність газозварювальника і водія в Житомирському вищому технічному училищі №13 (нині приєднано до ПКТІ м. Житомира).24 лютого 2022 року, перебуваючи в Польщі, він запрошував усіх рідних виїхати за кордон, аби не наражалися на небезпеку. А сам уже на 3-й день приїхав додому і пішов у військкомат. 28 лютого розпочав службу в ЗСУ. Захищав від ворога підступи до Києва в районі Обухова, Українки, обороняв Чернігів. Служив водієм-заправником автомобільного відділення автомобільної роти. Своєю роботою забезпечував боєздатність української військової техніки.Під час проходження військової служби серйозно захворів. Спочатку лікувався за місцем служби, а потім — у Житомирській обласній лікарні. Його прооперували. 4 місяці боєць лікувався після оперативного втручання. Потім був направлений на службу у свою військову частину. Через короткий час відчув себе вкрай погано. Приїхав додому в критичному стані. Був направлений в обласний медичний заклад. На жаль, лікарі не змогли врятувати життя бійця. 25 травня 2023 року Олександр Литвинчук помер.📩Telegram | 📱Сайт |🕊 Instagram | 📹YouTube |😎 Facebook | 🏢 WhatsApp