Бетонна галушка | Вже писала нашвидкуруч вчора, що висловлюю повагу Hoteliero за рішення...

Вже писала нашвидкуруч вчора, що висловлюю повагу Hoteliero за рішення дати слово шефу, Микиті Чумакову, який свідомо вирішив служити і в результаті пошуків та розмов доєднався до НГУ Азов. Моя думка: нам важливо бачити приклади спокійно аргументованих зважених рішень і дій. Реальність така, що потреба служити торкається або торкнеться більшості з тих, кого ми знаємо. Коли людина сама приймає рішення, то вона певною мірою може сама вирішувати де хоче служити, як використати із користю навички, на який умовах це відбуватиметься, та пройде через менший рівень стресу. Саме про це і розповів із власного досвіду Микита. А ще про побоювання, обмеження, адаптацію та як в результаті розгортається його служба. Це важливо.Два молоді шефи, Олексій Дворкін і Даніїл Онуфрієв продовжували розкривати своє бачення поп-апів як нового постійного елементу міської культури. Поки бачу, що ніяк не можемо наговоритись про цей формат, легкий для трансформацій та експериментів.«На жаль в Україні таке законодавство, що ти не можеш їздити де завгодно і готувати там їжу, як в кіно. Але дізнався я про це коли вже побудував фуд-трак і запустив проєкт.» — ДворкінЗ одного боку шлях підприємництва він такий, перти вперед і не бачити обмежень. З іншого не зайвим буде вивчати законодавчу базу, яка регулюватиме вашу діяльність.Хороші були думки про важливість побудови спільноти. А також дуже слушна думка про те, що будуючи свій бренд варто не забувати, що це має бути не лише про вас, як шефа, а в першу чергу в ширшому контексті вас, як людини. Людини, яка спілкується з іншими й цінна своїми людськими якостями.Сьомін заявив, що вперше планує вивести як франшизу свій новий проєкт з бюджетними бургерами, обіцяє зробити це вже до нового року.Трохи комічне спостереження, а все ж: помітила, що неодноразово на слайдах доповідачів або у їхніх виступах був присутній пункт «Як я провів літо». Врешті решт це справді Young Chefs 😄Лавка деокупації про результат річної роботи з молочною фермою: співпраця принесла майже пів мільйона гривень чистого прибутку фермерам 👌🏻Думаю ви вже раніше чули про цей чудовий проєкт, мета якого полягає у відновленні сільських господарств та економічної незалежності для спільнот деокупованих територій. Мер’ям Йол та Наталі Артюшенко потужні красивою силою людей, які розуміють що і навіщо вони роблять. Шкода було чути цей спокійний смуток прийняття, коли вони говорили про майже неминучу потребу релокації фермерів, з якими зараз співпрацює проєкт.І зовсім поруч звучали голоси тих, хто пильно стежить за світовими течіями, застосовуючи ніксамалізацію до томатів, експериментує із коджи і всіляко приміряє нордичні досягнення на наші можливості та продукти.Це не добре і не погано. Проте від поєднання і одночасності існування цих таких різних голосів у нашому просторі часом ставало дуже щемко, майже до сліз.Багато розмов, веселих і не дуже, про плани і важке літо. Про самореалізацію і можливості. Про те, як дратує відсутність можливості стажувань. І як шукати нове в тому, що вже є навколо нас. Дивитись на нього новим поглядом.Дуже подобається цей формат, якому вдалось зібрати на один день дуже широке коло людей різного рівня вмінь, досвіду, віку та прагнень. І дати їм можливість почути один одного. Вдячна за вчорашній день.