Clear Skies Foundation

З 17 по 29 червня учасниці нашої команди Наталія Васьківська, Богдана Руснак та Анастасія Лукашук у співпраці з Віктором Кудаком (УжНУ) реалізували важливу місію: відсканували архів астрономічних пластинок в Ужгороді! Це був новий досвід для нас, який – маємо надію! – започаткує новий напрямок діяльності.💽 ПРО СКАНУВАННЯ:В архіві Лабораторії космічних досліджень УжНУ зберігаються фотопластинки із зображенням комет, астероїдів та інших небесних тіл, створені у 1970-1990 рр. Скани планують опублікувати у відкритому доступі, аби науковці могли доповнити ряд вже наявних спостережень чи використати їх у своїх дослідженнях. Аби не втратити дані, такі архіви необхідно завчасно сканувати й оцифровувати. Головна мета нашої ініціативи – зберегти й зробити доступними для наукової спільноти спостереження небесних тіл.🌟 РЕЗУЛЬТАТИ:Надзвичайно раді підсумувати, що ініціативу реалізовано успішно: загалом вдалося відсканувати близько 300 пластинок! Ми написали детальний звіт про те, як це відбувалося, з якими викликами ми зіштовхнулись та яке обладнання використовували. Сканування астрономічних  архівів наразі – це та діяльність, яка потребує розвитку, поширення, та головне – людей. Наша команда Clear Skies Foundation планує втілювати цю місію. Ви можете заповнити анкету нашого архівного відділу й стати частиною подібних ініціатив. 🗯 Запрошуємо вас долучатися до майбутніх сканувань! Крім того, що це важлива й корисна справа, вона також дуже медитативна. Якщо прагнете потішити нервову систему – це саме те, що треба.👀 Читайте більше в матеріалі на сайті

Як подати заяву на вступ?1️⃣ За наявності пільг зверніться до будь-якого ЗВО з відповідними документами для внесення їх до електронної бази.2️⃣ Зареєструйте свій електронний кабінет вступника.3️⃣ Дочекайтеся 19 липня, коли відкриється прийом заяв, що триватиме до 18:00 1 серпня.4️⃣ Подайте бажані заяви у цьому часовому проміжку і очікуйте на результат.😉 Ми рекомендуємо вам не поспішати з подачею, аби проаналізувати шанси на вступ ваших «конкурентів» та майбутніх одногрупників. Однак і затягувати з цим не радимо, оскільки в останні дні завжди існує ризик технічних проблем через надмірне навантаження на сайт. ☝🏻 У 2026 році ви можете подати 5 заяв на бюджет, і стільки ж – на контракт. Особливо зважено розставляйте їх пріоритетність, яка також враховується під час розподілу місць. Не втрачайте шансу вступити до омріяного закладу! 👉🏻 Більше інформації на офіційному сайті ЄДЕБО.У нашій команді є багато студентів і випускників цієї спеціальності по всій Україні. Чи було б вам цікаво дізнатись про їхні враження від університетів та особисті поради під час навчання? Пишіть свої запитання в коментарях👇🏻

Ми знову говоримо про українські астрономічні обсерваторії 💫 Цього разу «вирушаємо» з вами до Львова!✍🏻 ПРО ОБСЕРВАТОРІЮ:Астрономічна обсерваторія Львівського університету ім. Івана Франка заснована 1771 року. Вона є однією з найстаріших у Східній Європі. В межах установи діють кілька наукових відділів, бібліотека, технічне обслуговування телескопів. Основні напрями досліджень сьогодні: Сонце, зорі й міжзоряне середовище; служби космічної безпеки; лазерно-віддалемірні, фотометричні та позиційні спостереження штучних об'єктів навколо Землі. Одна зі фокусних тем Львівської обсерваторії – відстеження космічного сміття, яке заважає проведенню космічних місій (встановленню супутникового зв'язку, виведенню супутників на орбіту, навігації й вимірюванню часу). Серед методів стеження є позиційні (положення об’єкта), лазерно-віддалемірні (відстань до об’єкта), фотометричні (поведінка об’єкта на орбіті та його форма). Сучасний технологічний комплекс для таких спостережень зареєстровано як національне надбання України.👀 ЕКСКУРСІЇ ТА ЦІКАВИНКИ:Співробітники обсерваторії проводять активну науково-просвітницьку діяльність серед молоді та всіх, хто цікавиться астрономією. На сайті ви можете запланувати лекції та екскурсії, де оглянете обсерваторію, дізнаєтеся її історію, побачите астрономічні прилади та зможете подивитись у телескоп на зоряне небо. Установа володіє вертикальним сонячним телескопом (колись першим в СРСР): його конструкція вражає, адже займає три поверхи заввишки. Сама обсерваторія розташована не в окремій будівлі, а на дахах історичних корпусів: сходи й автентичні інструменти зберігаються тут ще з часів Австро-Угорської імперії. 

☀️ РОЗВІНЧУЄМО МІФ ПРО ПОРИ РОКУ! В день літнього сонцестояння.«Чому сьогодні?» – запитаєте ви. «Тому що нам подобається символізм», – відповімо, і навіть обґрунтуємо. Сьогодні відзначається літнє сонцестояння – мить, коли нахил осі обертання Землі у напрямку Сонця набуває найбільшого значення. 🔹Середина літа чи його початок?Хоча календарно пори року в Україні настають із першим днем червня, вересня, грудня й березня, день літнього сонцестояння вважається початком астрономічного літа й важливою подією у Сонячній системі, яка розпочинає літо в північній півкулі Землі та зиму в південній. У цей час рух Сонця по схиленню (тобто по вертикалі) зупиняється перед зміною напрямку, тому явище має назву сонцестояння. У деяких культурах його ще звуть серединою літа (Midsummer чи Midsommar), вшановуючи розквіт цієї пори. Далі наше світило поступово схилятиметься небосхилом, дні ставатимуть коротшими, і цей період у народі має назву сонцеворот.🔹 Від чого залежить зміна пір року?Головним чином від нахилу земної осі до площини її орбіти. Через це одна з півкуль нашої планети отримує прямовисні промені Сонця, які нагрівають поверхню сильніше на меншій площі – це літо. Інша півкуля отримує скісні промені, які розподіляються на більшу площу поверхні та гріють слабше – це зима. Нахил земної осі також визначає тривалість дня у кожній півкулі, тому весна та осінь – проміжні періоди, коли обидві півкулі освітлені й зігріті приблизно однаково.🔹 І ще трохи про відстані.У ЗМІ досі можна зустріти припущення, що зміна пір року відбувається через періодичне наближення (тепло) та віддалення (холодно) Землі від нашої зорі. І дійсно: наша планета рухається навколо Сонця по еліпсу, тому відстань змінюється, але ця різниця майже не впливає на температуру, тож не формує пори року. Цікаво, що у той час, коли в північній півкулі літо, Земля знаходиться найдалі від Сонця (афелій), а коли зима – навпаки, найближче (перигелій).#астрономія #csf #спростування

⚡️ РОЗВІНЧУЄМО МІФ ПРО КОЛІР МІСЯЦЯ! Та інших космічних об'єктів.У квітні соціальними мережами почали ширитися світлини кольорового Місяця, що спричинило хвилю мемів і малюнків, на яких супутник має різнобарвні плями. Деякі користувачі раділи відкриттю місії Артеміда-2, а деякі стверджували, що світлини фейкові або створені ШІ. Однак правда виявилась значно нюансовішою.🔹 Не тільки Місяць НЕ кольоровий.Принаймні для людського погляду. Ці та інші зображення є справжніми астросвітлинами, представленими на сайті NASA, які автор (українець!) накладає одне на одне, перебільшуючи кольори з метою дослідження мінералів на поверхні Місяця та їхньої сегментації. Синім кольором позначено титан, червоним – залізо, решта – алюміній, кальцій тощо. Астрономічні об'єкти в реальності виглядають не такими кольоровими, як на знімках, зроблених космічними апаратами, оскільки ми бачимо вже оброблені дані.🔹 Псевдоколір ≠ псевдофото.Терміни хибний колір, псевдоколір – це методи відтворення кольорів об'єктів у видимій або невидимій частинах електромагнітного спектру. Вони відрізняються від істинних кольорів, які відображає фотокамера, і які «істинними» є лише за визначенням людей. Це не має нічого спільного зі терміном фальшивий, адже йдеться не про те, щоб ошукати, а про те, щоб відтворити, розширивши сприйняття та бачення. Ці методи допомагають дослідникам у пізнанні, митцям – у вираженні, науковцям – у відображенні дійсності, яку наші очі не здатні осягнути повністю.🔹 Туманності теж не такі яскраві.Хибні кольори нерідко застосовуються для космічних знімків (супутник Landsat, телескоп Hubble, зонд Cassini-Huygens, марсоходи тощо). Наприклад, аби дослідити хімічний склад структур, як-от туманності й галактики. Науковці присвоюють контрастні кольори різним частотам світла, які ми не здатні бачити, й отримують нові дані для аналізу, а також можуть їх візуалізувати. Типовий приклад – зображення туманності Орла, де велика кількість зеленого та синього демонструють, що туманність містить багато водню та кисню. Зображення Титана, супутника Сатурна, у 2004 році було передано в інфрачервоному та ультрафіолетовому діапазонах; їх відповідно зіставили зі червоним, зеленим і синім. Це класична багаторічна практика в різних галузях.📸: Ільдар Ібатуллін#астрономія #csf #спростування

🏆ПУБЛІКАЦІЯ 4-ї НАУКОВОЇ СТАТТІ CSFВітаємо Киру Ляшенко, учасницю наукового відділу, з публікацією в українському журналі «Kinematics and Physics of Celestial Bodies»🥳Про що вона?У статті «Photometric Study of Four Eclipsing Binaries from TESS» представлено дослідження чотирьох затемнювальних подвійних систем. У деяких з них виявили приховані на перший погляд фізичні ефекти, наприклад, ефект О'Коннелла, який може вказувати на наявність плям.👉🏻 Читати повністю Яким був процес написання?«Стаття була розроблена в рамках колишнього «TESS-UA 2024». Цей проєкт був прототипом сьогоднішнього «AstroLab», тому написання тривало майже півтора року, а рецензія – пів. Приємно споглядати, що процеси досліджень покращуються і зараз подібні наукові дослідження відбуваються більш структуровано і в коротші терміни. Я щиро вдячна CSF за такий чудовий простір для розвитку у сфері астрономії», – описує авторка Кира Ляшенко. Ми також пишаємося та дякуємо усім, хто долучився до створення статті про сучасне українське дослідження змінних зір. Ви надихаєте на нові відкриття 🫂💫Стежте за нашою діяльністю, науковими проєктами та долучайтесь до команди, яка досліджує Всесвіт в Україні  🇺🇦

Продовжуємо говорити про українські астрономічні обсерваторії 💫 Цього разу ми особисто відвідали одну з них, а саме – Наглядову станцію Маяки!✍🏻 ПРО ОБСЕРВАТОРІЮ:«Астрономічна обсерваторія» ОНУ ім. І. І. Мечникова заснована 1957 року в складі Одеського державного університету. Саме тут знаходяться 80-сантиметровий телескоп і найбільший архів астросвітлин. За час існування було знято близько 89 тисяч знімків: семикамерний астрограф фільмував небо через різні фільтри одночасно на 7 скляних пластин. Таким чином визначалися кольори й характеристики небесних об’єктів, і, зрештою, – виникла величезна колекція, що має історичну й наукову цінність. Основні напрями досліджень сьогодні: фотометрія змінних зір, спостереження супутників і метеорів, ПЗС-спостереження Місяця.👀 ЩО ПОДИВИТИСЬ:В межах екскурсії ви можете розглянути старі прилади для пошуку астероїдів і метеорів. Наприклад, блинк-компаратор – пристрій, у який вставляли дві  пластинки одного поля неба, а лампа швидко перемикала зображення між ними. Якщо на кадрі з’являвся новий об’єкт, він починав миготіти. Саме так колись вручну відкривали нові небесні тіла; нині це виглядає як механічний аналог цифрового blinking. Ви також можете побачити «екскурсійні» фотопластинки! Ті з них, які вже не мають великої наукової цінності, дозволяють обережно брати в руки та роздивлятися: зоряні поля, Плеяди та дуже рівні круглі зорі, зовсім не схожі на сучасні шумні цифрові кадри. Це тому, що зернистість фотопластинок має іншу природу, ніж пікселізація сучасних сканерів.🗯 Обсерваторія в Маяках готова приймати волонтерів для сканування архіву, проводити онлайн-зустрічі, навчати роботі зі пластинками й телескопами.Фото: Дмитро ШестаковЧитайте більше в матеріалі на сайті

🔭 Вітаємо зі Днем науки в Україні!Цього дня – кожної третьої суботи травня – ми хочемо вшанувати всіх наукових співробітників, які своєю працею розвивають нашу країну в різних галузях. Дякуємо вам за величезний внесок у майбутнє, який ви робите щодня; за майбутні відкриття, до яких ми разом крокуємо; за досягнення, завдяки яким ми вже зайшли далі, ніж будь-коли.Наука робить невідоме – відомим, і цим покращує якість нашого з вами життя: від медицини й мистецтва до боротьби й освіти. Цього дня ми особливо пишаємося науковцями CSF, які багато працюють, досягають результатів, проводять дослідження, публікують оригінальні статті, розробляють підручники, аби ділитися своїми знаннями з іншими. Крім того, ми пишаємося учнями наших наукових проєктів, які виконують колосальний обсяг роботи: досліджують, збирають дані, аналізують. Дякуємо вам за вас!Ми щасливі бути дотичними до того, щоби популяризувати науку в Україні, робити її доступнішою та подавати складне – цікаво й зрозуміло. І ми також дякуємо вам усім за вашу підтримку.Наука є основою інтелектуального потенціалу нації, тож ми бажаємо собі та вам нових звершень – заради миру й розвитку незалежної України! 💖

🔭 Хочете спробувати себе у справжній науці вже цього літа?CSF відкриває набір на проєкт AstroLab 2 – можливість долучитися до реального астрономічного дослідження разом із нашими менторами та однодумцями з усієї України 🚀✨Учасники проєкту:🔹 працюватимуть із даними космічного телескопа TESS;  🔹 досліджуватимуть подвійні зорі та аналізуватимуть їхню «поведінку»; 🔹 підготують власну наукову статтю для публікації у рецензованому міжнародному журналі;  🔹 отримають досвід для конференцій, МАН та майбутніх STEM-проєктів.Не потрібно мати попередній досвід – достатньо пройти наші курси «Variable Stars Lectures» та «Excel+Word». А далі всьому необхідному вас навчать наші ментори!Для кого? Для школярів, студентів, аматорів і всіх, хто хоче торкнутися науки без зайвих барʼєрів. 📅 Старт проєкту: 1 липня 2026 року.⏳ Дедлайн реєстрації: 17 червня 2026 року.✅ Завершення проєкту: 1 жовтня 2026 року.💻 Участь безкоштовна, але кількість місць обмежена.Якщо ви давно хотіли зробити перший крок у науку – це ваш шанс!👉🏼 Форма реєстрації та деталі участі

Продовжуємо розповідати вам про найкращого помічника проєктів CSF (звісно, після наших науковців) – телескоп TESS 🛰👇🏻 То як же він «шукає» екзопланети й передає дані на Землю?Повна назва телескопа (Transiting Exoplanet Survey Satellite) підказує нам про метод «пошуку» екзопланет – транзитний, тобто спостереження за тим, як зменшується яскравість материнської зорі під час проходження планети по її диску. TESS здатний фіксувати надзвичайно малі зміни яскравості – на рівні 0,001 зоряної величини.Телескоп складається з космічного апарата, чотирьох камер, сонячних батарей та антен, які й передають усю здобуту інформацію на Землю. Комплекс камер, який є основним інструментом TESS, робить знімки кожні 2 секунди. Бортовий комп’ютер для обробки зображень (DHU) автоматично об’єднує ці кадри по 60 штук, формуючи 2-хвилинні експозиції, які вже безпосередньо аналізуються астрономами.  ☝🏻 Камери охоплюють сектор неба розміром 24 x 96 градусів, що дозволяє спокійно вмістити в одну світлину сузір’я Оріона 🌌🤔 Якщо наприклад телескоп «Кеплер», який мав схожу місію, під час її основної частини детально спостерігав лише обмежену ділянку на межі сузір’їв Лебедя і Ліри, то TESS створює цілу карту екзопланет, покриваючи до 95% неба (згідно з планом його другої розширеної місії). Можливо саме за даними цього телескопа вдасться знайти перше життя поза межами нашої планети! Тому залишайтесь з нами, аби не пропустити цього та доєднатись до нових космічних відкриттів 🚀💫