Питання:
"Как побороть внутри чувство когда тянет к человеку ([бывшей) одновременно и злость и желание поступить с ней так как она со мной когда то"

Відповідь:
співчуваю, що Вам довелось таке пережити.
Не знаю, скільки часу пройшло з моменту розриву стосунків, але видно, що Ви зараз перебуваєте в активній (гострій) фазі, або почуття ще досить сильні.

Взагалі прийняття розриву і відновлення після нього зазвичай триває довго, в багатьох дуже довго (навіть до року чи більше). Коли сюди добавляється зрада чи інші важкі моменти, рана дуже сильна.

На початку протягом певного часу після розриву емоцій дуже багато, біль в душі дуже гострий. Психіка не може довго прийняти реальність, і в цей час емоції часто змінюють одна одну, притому в різних полярностях: то ти сильно злишся чи закипаєш гнівом, то вже тобі її не вистачає, то вже звинувачуєш себе і думаєш, може ти щось недостатньо зробив, то вже хочеться просто забити, зробити щось на зло, показати, як тобі без неї добре або почати сумувати за старими часами і згадувати, як було добре. В кого як. Але на початку цього не оминути, це нормальна реакція психіки на втрату, на раптові серйозні негативні зміни і рани. Тому не звинувачуйте себе за те, що відчуваєте. Воно по трохи пройде і стабілізується.
Відбувається це тому, що ми не можемо раптово вирвати з серця дорогу людину, в нас є ще до неї почуття всередині, були якісь плани, було багато щасливих моментів, ти людині довіряв, тому емоційна близькість і прив'язаність ще досі сильні. І тому психіка в дилемі: з одного боку їй важко через біль, вона бачить несправедливість і хочеться захиститися, а з іншого - почуття ще досить теплі, до цього весь досвід і життя було пов'язано з коханою людиною. Тому треба час, щоб відпустити і почати нове життя без неї.

❓Що робити з гнівом?
Якщо Ви вірите у Бога, найкраще довірити помсту, якої так хочеться, Богові:

"Не мстіться самі, улюблені, але дайте місце гніву Божому, бо написано: Мені помста належить, Я відплачу, говорить Господь".

🔸

Молитися про те, щоб Бог допоміг справитися зі злістю, відновитися і почати нове життя.

🔸

Коли дуже важко, не треба стримувати гнів, а виразити його безпечним способом:
поговорити з кимось, побити подушку, чи боксерську грушу в залі, зайнятися спортом, виписати все, що думаєш, на папір, потім його позбутися, щоб не нагадувало. Це варто робити доти, доки не попустить. Не треба боятися самого гніву, це природна реакція, яка завжди виникає, коли тебе сильно ранили чи вчинили несправедливо. Це базова емоція, тому якщо її придушувати, потім можна зірватися на людину, стати дуже дратівливим, або воно піде в психосоматику (біль в тілі без причини, чи навіть захворювання), чи переросте в депресію. Тому будьте уважні до себе.

🔸Ще дуже важливо: менше часу проводити в спогадах, намагатися відволікатися: роботою, прогулянками на свіжому повітрі чи на природі, часом з друзями, хоббі, все, що допоможе переключитися. Постаратися обірвати всі контакти з людиною, або принаймні мало бачитися і уникати зайвої комунікації. Не слідкувати за нею в соцмережах, краще видалити з телефону спільні фото - чим довше це все перед очима, тим більше буде боліти і тим важче відпустити.

#питаннявідповіді