Самотність Мередіт - Клер АлександерМоя оцінка: ★★★☆☆📚 Це дуже дивна книжка. Не в поганому сенсі дивна, ні — з одного боку, вона дуже тиха, затишна та обережна, але в той же час її складно назвати комфортною через велику кількість важких тем. ✨ У Мередіт є хороша робота, улюблений кіт Фред, найкраща подруга Сейді, онлайн-спільнота як коло підтримки, книжки, пазли та випічка. А ще в неї є травма, через яку вона три роки не могла вийти за межі свого будинку. ❤️ Темі ментального здоровʼя приділяється дуже багато уваги, але при цьому історія не перетворюється на мотиваційний плакат чи драму заради драми. Зцілення Мередіт — це не диво, яке відбувається за одну ніч. Іноді вона робить крок вперед, а потім — два назад. Іноді вона не просить про допомогу, коли мала б. Іноді звинувачує себе, злиться, розчаровується, а потім змінює стратегію і пробує ще раз. Її шлях — не лінійний, і через це ти в нього віриш.☕️ Сама Мередіт — розумна, іронічна, турботлива, місцями вперта, часто — закрита і недовірлива, але ніколи не самотня. Так, вона живе сама. Так, вона не виходить із дому. Але в неї є люди, які приходять, пишуть повідомлення і залишаються поруч, не намагаючись рятувати її. Це книжка про дружбу, про сестринство, про ту сімʼю, в якій ти народжуєшся, і про ту, яку обираєш сам, про зцілення і про те, що травма не зникне, якщо ти просто сховаєшся від світу, адже ізолюватися від самої себе неможливо.✨ Книжка дуже повільна. Авторка багато часу приділяє побуту, внутрішнім роздумам, дрібним змінам у стані героїні, а більшість подій відбуваються в стінах будинку Мередіт. Для когось це буде перевагою. Для когось — недоліком. Особисто мене десь на ~70% книжка почала втомлювати — зʼявилось відчуття, що історія надто затягнута, і хотілось вже якнайшвидше побачити фінал. Саме через це я поставила їй лише 6/10. Але взагалі не шкодую, що прочитала💫Видавництво: 🌟 Книголав#самотність_мередіт_клер_александер#відгуки_chornobrova_karooka