Питання вище відноситься до філософської ідеї антинаталізму. Зародки ідеї простежуються ще в античності. Філософу Демокріту приписують таку думку:"Народжувати дітей небезпечно: успіх наповнений клопотами й турботою, а невдача не має собі рівних за болем. Я думаю, що не слід мати дітей, бо в наявності дітей я бачу багато великих небезпек, багато болю і мало переваг". Після нього було ще багато мислителів, які тим чи іншим чином торкалися цієї ідеї. Але для нас із вами найцікавіше сталося вже у 21 столітті, а саме із сучасною реконструкцією антинаталізму у філософа Девіда Бенатара.Його думка має радикальний характер, тому читати її потрібно обережно, пам’ятаючи: це ідея, а не заклик.Бенатар стверджує, що поява людини на світ не є нейтральною подією для самої цієї людини. Вона одразу відкриває можливість болю, страху, втрат, хвороб і смерті. Навіть якщо в цьому житті буде багато радості, любові та приємного досвіду, сам факт неминучого страждання вже робить народження шкідливим для того, хто народився.Його аргумент тримається на одній важливій різниці між болем і задоволенням:Коли є страждання, це погано.Коли є приємний досвід, це добре.Але коли страждання немає, це теж добре, навіть якщо немає істоти, яка могла б це оцінити.Натомість відсутність радості не є проблемою, якщо немає того, хто міг би бути цієї радості позбавлений. Тобто ненароджена людина не втрачає щастя, бо її немає. Але якби вона народилася, вона гарантовано отримала б частку страждання.Тут виникає асиметрія: не створюючи нове життя, ми не забираємо ні в кого благо, але запобігаємо злу, яке обов’язково з’явилося б разом із цим життям. Тому Бенатар закінчує свою книгу ось таким висновком: Якщо порівнювати народження і ненародження з позиції того, хто міг би з’явитися на світ, то не створювати нову людину морально краще, ніж створювати її. Буквальна логічна структура для тих кому вона потрібна: немає людини → немає радості → але немає того, кому її бракує → це не злонемає людини → немає страждання → зло не з’явилося → це доброє людина → є радість, але є і страждання → страждання має більшу моральну вагу → народження стає морально сумнівним.