CEO культ або культ генерального директораЦе модель корпоративної культури, яка з'явилась в американському бізнесі в другій половини 20 століття. У ній генеральний директор стає центральною публічною фігурою компанії, персоніфікує її стратегію, виступає головним комунікатором із медіа, інвесторами та державою і часто сприймається як головний символ успіху компанії, наприклад: Стів Джобс, Ілон Маск, Джефф Безос, Марк Цукерберг. Головна небезпека та ілюзія такого методу в тому, що компанія починає залежати від однієї людини, а складні рішення зводяться до “генія керівника”. Це послаблює колективну експертизу, концентрує владу, ускладнює критику.І що найцікавіше існує інший вид корпоративної культури, який має набагато довшу історію.Це модель закритого колегіального управління.В такій схемі існує виключно назва компанії, а її керівників, раду управління та родину, якій належить компанія — ніхто не знає.Чудовим прикладом буде компанія Hoffmann-La Roche, яка в часи час Другої світової війни працювали в системі воєнної економіки Третього рейху, але по закінченню війни, ніхто з них не поніс корпоративної відповідальності.А родина, якій понад 200 років належала компанія тихо жила у спокійній Швейцарії. Джерела:https://www.managementtoday.co.uk/its-time-end-cult-ceo/leadership-lessons/article/1431285