Чи не здавалось вам дивним, як наші деякі медіа пишуть свої заголовки та назви, після прочитання яких з'являється відчуття помиральної ями або відважної відваги. Я певен, що багато людей чудово розуміють, що це спроба зманіпулювати, але що саме це за маніпуляція? Як виявилось вона має назву та пояснення.У 2005 році в часи зростання інтернет медійного буму один цікавий філософ, на ім'я Ніколас Шекел запровадив та описав термін fallacy Motte and Bailey, або аргументація через відступ у фортецю. Це логічна хиба, яка дозволяє створювати емоційний ефект вау з нічого, але давайте трішки контексту. В середньовіччі в Британії типова фортеця складалася з двох частин. Основне життя відбувалося в беїлі (Bailey) це був двір із будинками, ремеслами, складами, людьми.Але саме він був найслабше укріплений і стояв унизу на відкритій місцевості. А поруч була мотта (Motte) висока вежа на пагорбі добре захищена, але там ніхто не жив постійно.Коли нападали вороги люди кидали беїлі (Bailey) і тікали в цю вежу мотта (Motte), бо тільки там можна було реально втриматися і пережити атаку.Саме цей метод часто використовують у своїй риториці політики та медіа, це працює за тією ж логікою. Вони викидають гучну провокативну тезу, щоб привернути увагу і викликати емоцію.Наприклад росія занурюється в середньовіччя або Пекло в росії і тут  ключове не в самій новині, а в розриві між заголовком і реальним змістом відео.Всередині відео описують тривіальну і банальну річ по типу перебоїв зі світлом, проблем інфраструктури або локальних криз.З цією внутрішньою тезою погодяться майже всі, навіть критики, бо це звичайний факт. Виходить класична схема Motte and Bailey: зовні радикальний наратив, всередині помірна і безпечна позиція, яка прикриває перебільшення та дає алібі, якщо хтось почне критикувати. У результаті заголовок працює як психологічна зброя, а текст всередині як юридичне алібі:1. Емоційний захват уваги. Сильна метафора або радикальний заголовок створює образ, що продає.2. Когнітивне якоріння. Перший образ фіксується і задає рамку для всього подальшого сприйняття.3. Підміна рівнів опису. Метафору подають як фактичний опис реальності.4. Риторичний відступ. При критиці автори ховаються за банальною і безпечною тезою. 5. Нормалізація наративу. Аудиторія поширює вже не факт а емоційний образ який починає жити як шаблон мислення.Приклад з росією виключно тільки приклад. Цей метод аргументації можна часто зустріти коли знаєш, як він працює та як будується. Обізнанні, захищені! Джерела:https://nickasbury.substack.com/p/the-motte-and-bailey-fallacy-andhttps://en.wikipedia.org/wiki/Motte-and-bailey_fallacy