Цікавинка з книгиПро істину: Істинне і неістинне єатрибутами мови, а не речей. А там, де немає мови, немає ніістини, ні не-істини.Помилка може бути тоді, коли ми очікуємо те, чого не буде, або припускаємо те, чого не було, але в цих випадках людина не може бути звинувачена в неправді. Як я це зрозумів:Істина і хибність за Гоббсом не є властивостями самої реальності. Вони властивості наших висловлювань про неї.Реальність просто існує і відбувається, але не є істинною чи хибною сама по собі.Істинними або хибними можуть бути лише речення, судження, твердження, тобто мовні конструкції, які щось стверджують про світ.Якщо немає мови або системи репрезентації, то немає і критерію істинності, бо нема чого порівнювати зі світом. Якщо простіше:Істина це не частина реальності, а спосіб у який ми затверджуємо напрямок. Про помилку він має на увазі, якщо ми були на стороні істинної теорії, яка в силу часу стала помилковою і на заміну якій прийшла нова теорія, в такому випадку ми помилились, але не брехали. З книги «Левіафан» Томас Гоббс