"Якщо легко згадати, значить часто буває"Яке цікаве когнітивне спрощення - евристика доступності (англ. Availability heuristic) _______Евристика доступності це коли ми оцінюємо ситуацію не за реальними даними, а за тим, які приклади найшвидше згадуються.Ми схильні оцінювати ймовірність події за тим, наскільки легко можемо пригадати приклад. Якщо певні події постійно в новинах або в особистому досвіді, вони здаються більш поширеними, ніж є насправді.Досить часто саме вона впливає на рішення та призводить до упередженості.Наприклад:Коли ми зустрічаємо новини про авіакатастрофу ми часто переоцінюємо небезпеку літаків, хоча статистично вони набагато безпечніші за автомобілі.Якщо в новинах постійно показують насильницькі злочини у певному районі, виникає враження, що рівень злочинності зростає, навіть якщо статистичні дані демонструють спад.Якщо ми постійно дивимось відео про залежних людей, нам може здатися, що існує велика проблема зі зловживанням та залежністю на рівні країни. У 1980–1990-х роках в Америці постійна присутність сюжетів про «крек-епідемію» сформувала масове відчуття, що саме крек є головною проблемою суспільства, хоча статистично поширенішими й небезпечнішими залишалися алкоголь і героїн.У 1960-х роках, коли в Америці активно писали про ЛСД, у суспільстві виникла думка, що воно спричиняє масові психози. Насправді ж наукові дослідження не підтверджували такого масштабу, але евристика доступності підживлювала паніку.Пропаганда нацистської Німеччини щодня транслювала повідомлення про євреїв як "винних" економічних криз, злочинності та поразки у Першій світовій війні. Хоча реальні статистичні дані цього не підтверджували, постійне повторення створювало ефект доступності люди легко пригадували "єврейський слід" у будь-якій проблемі. Все це відбувається через те, що наш мозок не завжди рахує реальні ймовірності.Замість складного питання "яка справжня ймовірність цього?" він ставить простіше: Чи можу я швидко пригадати подібний приклад? Саме цей короткий шлях допомагає швидко ухвалювати рішення, коли немає часу чи можливості для глибокого аналізу. Але водночас він часто призводить до помилок і викривлень, особливо коли йдеться про ризики, політику чи оцінку суспільних явищ.Довгий час у науці панувала думка, що людина поводиться раціонально: обирає найкращий варіант після ретельного зважування фактів. Це було основою класичної економічної теорії, ідея про раціонального агента. Але у 1957 році американський науковець Герберт Саймон довів: під час прийняття рішень раціональність людини має обмеження. А от наступний етап розуміння цієї ідеї принесли Амос Тверскі та Деніел Канеман у 1970-х роках.Вони досліджували, як люди приймають рішення в умовах невизначеності. Вони показали, що ми часто покладаємося не на точну статистику, а на легкість пригадування прикладу.Їхні роботи заклали основу цілої галузі поведінкової економіки. За цей внесок Канеман отримав Нобелівську премію з економіки у 2002 році (Тверскі вже помер, тому не міг бути нагороджений).Джерела:https://en.wikipedia.org/wiki/Availability_heuristichttps://www.maxzosim.com/availability-heuristic/https://www.verywellmind.com/availability-heuristic-2794824