Ні для кого не секрет, що ми в дитинстві копіюємо різні шаблони поведінки дорослих, або людей, якими захоплюємось, або з якими перебуваємо у спільному контексті. Я досить довгий час пояснював цей процес на пальцях наче людина з печери, бо не знав професійної назви, а виявляється існує чудова термінологія, яка лаконічно описує цей процес:Соціальний імпринтинг — це процес, під час якого індивід (особливо в дитинстві чи ранньому віці) поглинає соціальні шаблони поведінки, цінності, ролі й норми, просто спостерігаючи за оточенням і повторюючи його. Це своєрідне “записування” соціальних установок у психіку ще до того, як людина починає критично мислити або свідомо їх оцінювати.Як це працює: • У перші роки життя (особливо до 7 років) мозок дитини знаходиться в особливому стані — високої пластичності та довіри до всього, що відбувається навколо. • Дитина не аналізує — вона просто копіює батьків, учителів, телевізор, культуру, традиції. • Вона засвоює, як “правильно” жити, думати, відчувати, що добре, що соромно, як поводитись у суспільстві.Що формує соціальний імпринтинг: • Мова: як ми висловлюємо емоції, що прийнято казати або приховувати. • Стосунки: що таке “нормальна” родина, роль чоловіка/жінки/старших. • Страхи та очікування: чого варто боятись, за що тебе покарають або похвалять. • Культурні коди: як одягатись, з ким дружити, які цілі в житті “правильні”.__________Соціальний імпринтинг — це основа того, як ми інтерпретуємо світ.Він часто діє несвідомо, але впливає на вибір професії, партнера, ставлення до себе, до інших, до політики, до моралі.Приклад:Якщо хлопчика вчать, що “чоловіки не плачуть”, він може вирости неспроможним виражати емоції.Якщо дівчинці нав’язують, що її цінність — у зовнішності, вона буде постійно оцінювати себе через призму зовнішності, навіть у зрілому віці.Соціальний імпринтинг ≠ критичне мисленняІмпринтинг — це як попередньо встановлене ПЗ.Критичне мислення — це можливість його переписати.Лінк на цікаву статтю по темі https://newristics.com/heuristics-biases/imprinting