🇷🇺⛴РФ у морській кризіЗатоплення військового буксира «Капітан Ушаков» проєкту 23470 прямо біля заводського причалу у Санкт-Петербурзі стало показовим маркером стану російського суднобудування. ➡️Йдеться не про невелике портове судно, а про 70-метровий буксир водотоннажністю 3400 тонн, з льодовим класом Arc4, вантажопідйомним краном на 20 тонн і вертолітним майданчиком. Для російського ВМФ він мав стратегічне значення як допоміжний флотський елемент, проте завершив свій шлях ще до введення в експлуатацію.➡️Проблема не обмежується одним інцидентом. Будівництво буксирів цього типу розтягнулося на роки: перші заклали у 2014–2016 роках, ввели в стрій лише у 2020–2022 з багаторічними затримками. Причини — санкційний дефіцит компонентів, особливо гвинторульових колонок, що змусив РФ шукати заміни й переробляти конструкції, змінюючи характеристики та остійність суден. Зриви контрактів уже призводили до судових позовів Міноборони РФ проти верфей.➡️Цей випадок накладається на системну кризу: з 2017 року буксується ремонт авіаносця «Адмірал Кузнецов» (фактично на межі списання), з 2014-го не можуть завершити ремонт БПК «Адмірал Чабаненко», а за останні півтора року ВМФ РФ не отримав жодного нового корвета чи малого ракетного корабля. Станом на літо 2025 року навіть перспективні проєкти — на кшталт БДК «Володимир Андрєєв» (11711М) водотоннажністю до 9500 тонн — добудовуються у форматі «на плаву» з невизначеними ризиками.❗️У підсумку, «Капітан Ушаков» — не окремий провал, а симптом глибокої технологічної деградації російського суднобудування. Дефіцит комплектуючих, втрата кваліфікованих кадрів і зношення виробничої бази ставлять під сумнів здатність РФ підтримувати навіть допоміжний флот, не кажучи вже про кораблі океанського класу. Це створює довгострокові обмеження для проєкції сили РФ на морських театрах, особливо у Чорному та Тихоокеанському регіонах.🏴CGTAnalytics