ЦБК

Наслідки чорнобильської катастрофи, що відбулася 39 років тому, і досі відбиваються сльозами як українському, так і білоруському народам. Але і в нас час є на території Білорусі існує ядерна загроза Білоруська атомна електростанція (БАЕС), розташована біля Островця, менш ніж за 50 км від Вільнюса, і вона викликає занепокоєння з кількох причин. Найперше, станція перебуває під контролем російського агресора. Станція побудована російською держкорпорацією «Росатом» і фінансується Москвою, що посилює залежність Білорусі від РФ і створює потенційну гібридну загрозу. У разі чого Лукашенко, або й безпосередньо Путін, можуть використовувати АЕС як інструмент тиску, засіб політичного шантажу, погрожуючи безпеці енергопостачання чи екології сусідів.Адже у разі серйозної аварії постраждає не лише Білорусь, а й Литва, Польща, Україна. Чи існують такі ризики – так. Адже якість будівництва залишається під сумнівом. Під час спорудження БАЕС були зафіксовані інциденти, зокрема падіння реакторного корпусу.Враховуючи непрозорість інформації, реагування сусідів у разі проблем сильно ускладнюється. Влада Білорусі не завжди відкрито повідомляє про інциденти на станції і довіри державним структурам як РБ, так і РФ немає. До цього можна додати, що для охолодження реактора використовується річка Вілія (Няріс), що тече до Вільнюса. Потенційне забруднення цієї річки загрожує водопостачанню литовської столиці. Також наразі відсутня чітка стратегія поводження з радіоактивними відходами, що створює довготривалий ризик.Литва неодноразово закликала до бойкоту електроенергії з БАЕС, називаючи її «небезпечною» і «геополітичною бомбою». Лукашенко ж ігнорує претензії сусідів, продовжуючи гратися в «оточену фортецю»

20 березня 2025 року Комітет ООН з прав людини ухвалив важливе рішення: об’єднавши 16 скарг білоруських громадян, він визнав, що держава Білорусь систематично порушує права на свободу мирних зібрань і висловлення думок.Йдеться про події 2018–2019 років, коли у 22 містах країни влада заборонила мирні пікети, спрямовані на привернення уваги до порушень громадянських і політичних прав. Після численних відмов у білоруських судах 17 осіб подали скарги до Комітету ООН — єдиного доступного на той момент міжнародного механізму захисту прав для білорусів.Серед заявників — правозахисники Леанід Судаленка (Гомель), Павло Левінаў (Вітебськ) та Алег Мацкевіч (Борисов).Комітет встановив, що заборони були необґрунтованими і непропорційними, а отже — порушили права заявників. Білорусь не змогла довести законність обмежень. Відповідно, країну зобов’язали компенсувати постраждалим штрафи й судові витрати та привести національне законодавство у відповідність до міжнародних стандартів.Залишилось дочекатись до реального покарання для Лукашенка та його посіпак.

Влада Білорусі вже 10 років активно бореться з так званими «дармоїдами» і вийшла на новий рівень. З березня цього року силовики активно взаємодіють з комісіями «з питань сприяння зайнятості», проводять рейди за адресами — навіть тих, хто мешкає за кордоном. Їм телефонують, цікавляться, чому людина давно не працевлаштована, просять підписати документи.Додаткову загрозу для сімей із дітьми становлять погрози поставити дитину на облік як таку, що перебуває в соціально небезпечному становищі (СОП). Це відкриває можливість для подальшого тиску аж до примусового вилучення дитини з родини.Ще десять років тому виглядало як спроба стимулювати офіційне працевлаштування. Але сьогоднішня форма цієї «боротьби» — це вже не соціальна політика, а репресивна кампанія з елементами поліцейської держави. Сам механізм — не про зайнятість. Це — про лояльність і покору. І система «боротьби з дармоїдами» перетворилася на механізм ізоляції, дискредитації й покарання тих, хто не вписується в авторитарну модель: емігрантів, матерів-одиначок, фрилансерів, тих, хто не залежить від держави.

«Центр нових ідей» проаналізував 3759 публікацій у 20 ЗМІ з 10 країн.Найактивніше про Білорусь писали у Польщі, Україні, Великій Британії, Франції та США.Головна медійна фігура — Лукашенко. Особисто його стосувалися 31% матеріалів, ще 39% — дій білоруської влади загалом. Його часто називають диктатором (у Польщі, Україні), рідше — президентом (у США, Франції). Зросла кількість публікацій, де його називають загрозою Заходу.Світлана Тихановська згадується лише у 4,6% матеріалів, здебільшого як «лідерка демократичних сил». Визнання її «президенткою» — рідкісне явище, частіше — у польських медіа.Домінує уявлення про образ білорусів як агресорів, особливо у Польщі та Естонії. Водночас зросла кількість згадок про білорусів як жертв режиму та відважних людей, що борються за своє майбутнє.Також активно висвітлюються такі теми, як Політичні репресії, міграційна криза, підтримка Лукашенком російської агресії. Теза про нібито підтримку війни більшістю білорусів майже зникла (0,5% у 2024 проти 11% у 2023).Загалом у західних ЗМІ домінує образ Білорусі як авторитарної держави з диктаторською владою та підпорядкованістю Росії. Але з'являються і більш співчутливі наративи щодо білоруського народу.

Об’єднаний перехідний кабінет Білорусі підтримав проведення марафону зі збору коштів для білоруських добровольців в Україні.Як зазначила представниця Кабінету з питань соціальної політики Вольга Зазулінська, марафон «може стати акцією солідарності, під час якої можна акумулювати кошти та передати їх волонтерським структурам».Зазначається, що ідею марафону підтримала і очільниця Кабінету Світлана Тихановська, яка закликала всіх білорусів за кордоном долучитися до цієї ініціативи.Представник по обороні і національної безпеки Вадим Кабанчук відзначив, що учасниками марафону могли б стати «Фонд Кастуся Каліноўскага» та рух «Калиновці». Не виключена також участь інших організацій.Нагадаємо, 2 роки тому, в липні 2023 року, вже проводився марафон зі збору коштів, але тоді він був присвячений політв'язням. Тоді було зібрано більше 560 тисяч євро. Добре, що демократичні сили усвідомлюють також необхідність єднання з бійцями добровольчих формувань. Об'єднання сил в єдиний фронт є дуже важливим для майбутнього Білорусі.

Режим Лукашенка веде до повторної совєтизації та послаблення БілорусіПро це заявив в ефірі «Белсату» міністр закордонних справ Польщі Радослав Сікорський. Він вважає, що влада Білорусі фактично втягнула країну в повну військову інтеграцію з Росією, і добре відомо, хто відіграє головну роль у цьому процесі. Він нагадав, що різні польські уряди та Єврокомісія намагалися створити для Білорусі простір для маневру між Європою та Росією. «Іноді це вдавалося — були періоди без політичних в’язнів», — зазначив він. Разом із колегами з Німеччини та Швеції Сікорський неодноразово приїздив до Мінська з пропозиціями допомоги та підтримки демократичного розвитку.«На жаль, останні вибори були суцільною фальсифікацією, і, як і в 1990-х, справжні зміни, схоже, можливі лише після перетворень у Москві», — сказав він.Але, тим не менш, міністр не втрачає оптимізму. Він нагадав, що у 1980-х роках у Польщі також здавалося, що все втрачено, але свобода все ж настала. «Такої ж свободи ми бажаємо і Білорусі», — наголосив він.

Лукашенко впливає на мігрантів з Білорусі?Кандидат на посаду голови Департаменту державної безпеки Литви (VSD) Реміґіюс Брідікіс заявив, що білоруський режим може примушувати білорусів, які живуть у Литві чи інших західних країнах, діяти проти цих держав.На засіданні парламентського Комітету з нацбезпеки він наголосив: «Деякі режими, зокрема Білорусь, впливають на мігрантів, які приїжджають до нас. Ці люди залишаються під впливом держави, яка контролює їхнє життя, свободу і добробут. Такий тиск може змусити їх діяти всупереч інтересам країн, де вони шукали безпечнішого життя».Брідікіс також підкреслив, що Білорусь і Росія прагнуть зберегти можливість діяти в Литві та інших західних державах. Він вважає важливим інформувати як суспільство, так і політиків про ризики, пов’язані зі зростанням кількості білоруських мігрантів у Литві. За його словами, міграційна проблема не зникла і найближчим часом не зникне.Нагадаємо, вчора міністр внутрішніх справ Литви Владас Кондратовічюс заявив, що уряд готує законопроєкт, який дозволить у разі потреби повністю закрити кордон з Білоруссю. Зміни пропонуються як реакція на ситуації, коли мігранти намагаються прорватися через кордон з інструментами, іноді нападаючи на прикордонників.

3 квітня 2025 року о 15-ї годині в Домі Вільної Білорусі та музеї «Вільна Білорусь з Україною в серці» у Львові за адресою вул. Клепарівська, 21 відбудеться урочисте відкриття виставки «Історія білоруського спротиву», присвяченої майже 30-річному опору білорусів диктатурі у своїй країні та спробам приєднати Білорусь до росії, а також тому, як білоруси всередині країни зупиняли просування російських військ в Україну після початку повномасштабного вторгнення та підтримували Україну в російсько-українській війні.На відкриття виставки запрошені представники місцевої влади, депутатський корпус, дипломатичні співробітники,представники національних спільнот. Також у ньому візьмуть участь білоруські добровольці, які воювали у складі Збройних сил України за свободу і незалежність наших країн та безпосередні учасники різноманітних історичних подій у Білорусі, коли білоруси боролися проти проросійської диктатури, встановленої в Білорусі режимом Лукашенка.На виставці будуть представлені стенди в тематичних розділах, які відображають різні етапи боротьби білорусів, конкретні історичні події, спрямовані на протидію поглинанню Білорусі росією, ліквідацію диктаторського режиму, демократизацію білоруського суспільства. Окремий розділ присвячено білоруському протистоянню російській військовій агресії в Україні, яка почалася, в тому числі, з території Білорусі: відомим «рейковим партизанам», добровольцям, які проривалися з Білорусі в Україну, аби приєднатися до лав Збройних Сил України, людям, які виходили на акції протесту проти надання території Білорусі для повномасштабного вторгнення росії в Україну.Крім візуальної інформації, на виставці будуть представлені особисті речі білоруських політв’язнів, тюремний одяг із спеціальними кольоровими бирками, які режим Лукашенка використовує для ідентифікації «політв’язнів», артефакти, які використовувалися під час різних подій, коли білоруси чинили опір ворожому режиму в своїй країні, література, заборонена в Білорусі, тощо.Запрошуємо Вас відвідати урочисте відкриття виставки «Історія білоруського спротиву».

День Волі – знакова дата для кожного справжнього білоруса, річниця проголошення першої національної держави. В Україні, як і в інших європейських країнах, білоруська спільнота відзначала цей день урочистими та пам’ятними заходами.У Львові 24 березня в Домі Вольної Білорусі відбулася урочиста зустріч з нагоди національного свята, де згадували історичні події. 25-го березня спільнота вшанувала пам’ять полеглих білоруських добровольців, що поховані на Марсовому полі.В Ірпіні була урочисто встановлена пам’ятна дошка білоруському добровольцю, що загинув в боях за Україну, Дмитру «Терору» Апанасовичу.На українсько-білоруському кордоні біля пункту пропуску Городище був встановлений білборд з написом «Білоруси та українці — спільна боротьба через сторіччя».Загалом очевидно, що в охопленій війною Україні в умовах воєнного стану білоруси почувають себе вільніше у діях, висловленні громадської позиції, вшануванні своїх героїв, ніж у своїй Батьківщині, що знаходиться під повзучою московською окупацією. В самій Білорусі не лише святкування Дня Волі фактично знаходиться під забороною, а фактично будь-який не санкціонований «зверху» публічний прояв національної ідентичності може викликати «питання» у силовиків. В Україні ж білоруська діаспора відчуває дружнє плече українців, як побратимів у боротьбі з «руським міром». Білоруські й українські волонтери та активісти діють разом, бійці обох країн воюють пліч-о-пліч. «Ветеран Хаб» та «Будинок воїна» відчиняють свої двері для проведення білоруських заходів. А над будівлею Львівської обласної ради в «День Волі» майорить біло-червоно-білий стяг.Білоруси та українці взаємно підтримують прагнення обох народів до Волі!

😉 🇺🇦🦉🌎 ⠀3 роки: @kalinouskipolk відзначає річницю! ⠀⠀9 березня 2022 року з білоруських добровольців сформовано батальйон імені Кастуся Калиновського. ⠀⠀У травні 2022 сформовано полк. ⠀⠀Відтоді підрозділ пройшов крізь найгарячіші точки війни. ⠀⠀Десятки воїнів Полку віддали свої життя. ⠀⠀Десятки відзначені державними нагородами. ⠀ ⠀Боротьба триває! ⠀😉 🇺🇦🦉🌎 ⠀3 гады: @kalinouskipolk адзначае гадавіну! ⠀⠀9 сакавіка 2022 года з беларускіх добраахвотнікаў быў сфармаваны батальён імя Кастуся Каліноўскага. ⠀⠀У траўні 2022 года батальён быў перафарматаваны ў полк. ⠀⠀З таго часу падраздзяленне прайшло праз самыя гарачыя кропкі вайны. ⠀⠀Дзясяткі ваяроў Палка аддалі свае жыцці. ⠀⠀Дзясяткі былі адзначаны дзяржаўнымі ўзнагародамі. ⠀⠀Барацьба працягваецца! ⠀😉 🇺🇦🦉🌎 ⠀3 Years: The @kalinouskipolk Anniversary! ⠀⠀March 9, 2022: Belarusian volunteers formed Kastus Kalinouski battalion. ⠀⠀May 2022: it was reorganized into a regiment. ⠀⠀Since then, the unit has fought through the fiercest battles of the war. ⠀⠀Dozens of warriors have given their lives. ⠀⠀Dozens have been awarded state honors. ⠀⠀The fight continues! ⠀⠀