День Волі – знакова дата для кожного справжнього білоруса, річниця проголошення першої національної держави. В Україні, як і в інших європейських країнах, білоруська спільнота відзначала цей день урочистими та пам’ятними заходами.У Львові 24 березня в Домі Вольної Білорусі відбулася урочиста зустріч з нагоди національного свята, де згадували історичні події. 25-го березня спільнота вшанувала пам’ять полеглих білоруських добровольців, що поховані на Марсовому полі.В Ірпіні була урочисто встановлена пам’ятна дошка білоруському добровольцю, що загинув в боях за Україну, Дмитру «Терору» Апанасовичу.На українсько-білоруському кордоні біля пункту пропуску Городище був встановлений білборд з написом «Білоруси та українці — спільна боротьба через сторіччя».Загалом очевидно, що в охопленій війною Україні в умовах воєнного стану білоруси почувають себе вільніше у діях, висловленні громадської позиції, вшануванні своїх героїв, ніж у своїй Батьківщині, що знаходиться під повзучою московською окупацією. В самій Білорусі не лише святкування Дня Волі фактично знаходиться під забороною, а фактично будь-який не санкціонований «зверху» публічний прояв національної ідентичності може викликати «питання» у силовиків. В Україні ж білоруська діаспора відчуває дружнє плече українців, як побратимів у боротьбі з «руським міром». Білоруські й українські волонтери та активісти діють разом, бійці обох країн воюють пліч-о-пліч. «Ветеран Хаб» та «Будинок воїна» відчиняють свої двері для проведення білоруських заходів. А над будівлею Львівської обласної ради в «День Волі» майорить біло-червоно-білий стяг.Білоруси та українці взаємно підтримують прагнення обох народів до Волі!