З усією відповідальністю мушу заявити, що Зак Креггер впевнено залітає на полицю моїх улюблених молодих режисерів (разом із Арі Астером і Джорданом Пілом). І якщо після трохи сумбурного «Варвара» я ще сумнівався, то «Зброя» зняла всі питання. Історія про зникнення 17-ти школярів із одного класу десь в флоридській глибинці хоча і закінчується доволі струнким, логічним фіналом, хіба з анотацій і трейлеру може здатися класичним жанровим перфомансом. По факту маємо доведений до абсурду сатиричний горрор, який з азартом копає в соціалку, колективну свідомість і природу маніпуляцій. Не цураючись дуже очевидних відсилок (привіт, «Оверлук») і чорного гумору, з яким завжди є ризик скотитися в дешеву пародійність. Фірмово втілене, хоча і не нове режисерське рішення до певного моменту розповідати одну й ту ж історію з позицій різних персонажів, спрацювало на всі сто. Джулія Гарнер, Джош Бролін, Олден Ейренрайк, Емі Медіган (до слова, дружина Еда Харріса)… блін, та всі актори - топ!Місцями було дуже моторошно, не в останню чергу через грамотний саунд-дизайн фільму і офігенські паузи, чого не було зі мною вже давно).. Раджу!псКласно, що в «Зброї» є свій «піловський» тапок (в сні героя Броліна, над будинком, якщо не звернули увагу), який сам Креггер пояснив поскільки оскільки. Все. Більше ні слова.