Telegram statistics channel - @cantfeelmyfashion

​П’ятий рік повномасштабної війни. Кияни сваряться в метро за метр підлоги.Хтось вже каже, що люди погані, а я скажу, що міська влада знову переклала проблему укриття людей на самих людей — хто встиг, той ліг.Метро за п’ять років не перетворилося на комфортне укриття, безпечне, так, комфортне, ні. Ну давайте щиро. Якщо я помиляюся — пишіть.Наприклад вагони метро вночі стоять порожніми. На початку повномасштабного вторгнення в Харкові люди місяцями жили у вагонах — і це працювало. Київський метрополітен за три роки не розробив жодного протоколу використання рухомого складу як укриття під час масових нічних атак. Це не технічна проблема, це питання, яке вирішується плануванням і хоча б спробою відповісти на питання: «А що робимо, коли прилітає вночі, щоб людям було комфортно?» Це просто ідея, але нехай буде. І системи укриттів не з’явилося у Києві, навігації не з’явилося, стандарту укриттів і контролю за цим стандартом теж не з’явилося. Були у військовій адміністрації, бачили, як то все роблять. Бюджет Києва найбільший серед українських міст. Кошти знаходилися на розв’язки, декоративні мости, благоустрій, телеканал, який розповідає про те, яке місто живе і не здається.Але не було зроблено нормального, спланованого укриття в кожному кварталі. Не було. Оце сваряться люди за намети, бо намагаються убезпечити себе у просторі, який ніхто не потрудився організувати.

​❗️📢100 питань до мера Києва Віталія Кличка від громадиПройшло більше чотирьох місяців від заклику 17 громадських організацій та ініціатив до київського міського голови Віталія Кличка вийти на чесну та публічну розмову з громадою.На жаль, мер Києва ухиляється від участі у відкритих пресконференціях за участі медіа та громадських організацій. Це створює проблему недовіри киян до керівництва міста, яке мало б системно, публічно та відкрито звітувати перед громадою.Наслідком такого комунікаційного саботажу стало підписання 24 травня киянами петиції №14172 на сайті Київської міської ради із закликом зобов’язати міського голову Віталія Кличка прозвітувати про свою роботу перед територіальною громадою. В діях мера спостерігається можливе порушення Закону України «Про звернення громадян» та «Про місцеве самоврядування в Україні».Тому напередодні Дня Києва ми публікуємо відкритий список з понад 100 питань, на які вимагаємо дати відповідь особисто київського міського голову Віталія Кличка.Повний список питань — за посиланням.Питання стосуються всіх сфер життя міста: захисту столиці в умовах війни, житлово-комунального господарства, підготовки до наступної зими, транспортної інфраструктури, культури, охорони історичної спадщини та зелених зон, благоустрою, тотальної забудови з порушенням норм, а також корупційних схем, які зберігаються в Києві попри гучні та резонансні журналістські розслідування.Серед авторів питань: 17 громадських організацій, які підписали звернення до Кличка в лютому. Зокрема, ГО «Пасажири Києва», ГО U-Cycle (Асоціація велосипедистів Києва), ініціативна група «Гроші на ЗСУ», ГО «Сварожичі», ГО «Стоп незаконна забудова», Рух за збереження «Екопарку Осокорки», ГО «Доступно.UA», ГО «Свіжа кров», ГО «Зберегти Квіти України», ГО «Майдан Прес Центр», ГО «Громадський рух «Почайна», ГО «Спільномова», ГО «Місто-сад», ГО «Парк Прирічна», ГО «Спадщина Київ», ініціативна група «Синє Озеро», ГО «Міста і Села», U-Cycle (ГО «Асоціація велосипедистів Києва»), а також наші колеги: ГО “ЗупиниЛося”, ГС “Асоціація місцевого самоврядування”, ГО “Об'єднання Толока”, ГО «Спільно».Закликаємо мера Віталія Кличка перестати ховатись від громади та медіа, щоб почати рух до виведення столиці з стану управлінської, інфраструктурної та комунікаційної кризи, що посилюється війною, обстрілами та соціальною напругою.Коли на питання не відповідати, їх ставатиме лише більше.

Перекажу матеріал BOF на цю тему: Колаборація між Swatch і Audemars Piguet стала рідкісним прикладом партнерства, яке змогло прорватися крізь «втому від колаборацій» і створити справжній ажіотаж. Їхній спільний продукт Royal Pop за $400 став настільки популярним, що навіть позитивно вплинув на акції Swatch Group.Успіх проєкту пояснюють трьома ключовими факторами:1. Радикальна доступність. Audemars Piguet зазвичай працює в сегменті годинників від $20–50 тис., тому продукт за $400 став першим масовим «входом» у бренд для молодої аудиторії, яка раніше не могла собі його дозволити або взагалі не знала про марку.2. Нетиповий формат продукту. Замість класичного наручного годинника бренди випустили кишеньковий аксесуар. Це дозволило AP не девальвувати свій культовий Royal Oak, але водночас потрапити в тренд на bag charms, підвіски та персоналізовані аксесуари, популярні серед молоді та TikTok-аудиторії.3. Грамотно розігрітий digital-хайп. Тут хочеться поаплодувати комунікаційній команді колаборації. До офіційного релізу соцмережами ширилися AI-зображення «пластикових Royal Oak», що породило спекуляції, меми й обговорення. Навіть дезінформація зіграла брендам на руку, створивши багатотижневу хвилю уваги.Для Swatch це спосіб повернути актуальність на тлі кризи середнього сегмента швейцарських годинників та конкуренції зі смартгодинниками. Для Audemars Piguet — можливість культурно «посіяти» бренд серед нового покоління, не втрачаючи ексклюзивності.BOF називає цей кейс майстер-класом сучасного luxury-маркетингу: бренди показали, що спадкова люксова марка може одночасно зберігати статусність і ставати частиною масової культури через правильний баланс дефіциту, доступності та віральності.

З жахом прочитала про матеріал BOF про стан російського модного ринку у виконанні Каті Федорової. Роман Тимофеєв в цьому сенсі підіймає важливе питання, як нам реагувати на такі публікації? Які стратегії, практики, комунікаційні прийоми використовувати?Я ж хочу його розширити: як українським контрибьюторам окреслювати світові, що відбувається на нашому ринку? Бо давайте чесно: так, в росії традиційно значно більше грошей і там є те, що можна назвати "ринком" в сенсі оберту. Проте з цієї величезної країни, яка суто за розміром мала б продукувати купу талантів, вдастся наскребти може 5 дизайнерів, які працюють в ніші люксу хоч з якимось смаком, а масмаркет навіть наведений в цій статті – questionable. В цьому сенсі український ринок, хоч і менш насичений грошима, тим не менше сповнений оригінальними ідеями та баченням. І мені дивно, що оглядових матеріалів про український ринок на BOF ми не бачимо. Хоча, як стверджує Роман в обговорені до свого посту, UFW періодично пітчить подібні ідеї. Повертаючись до статті, вона аналізує, що сталося з російським fashion-ринком через чотири роки після виходу західних брендів із Росії після повномасштабного вторгнення в Україну: спочатку локальні бренди отримали величезну перевагу, адже звільнилися торгові площі, зникла конкуренція з боку Zara, H&M, Nike та інших міжнародних гравців, а частина споживачів перейшла на російські марки.Найуспішнішими стали бренди, які швидко скористалися ситуацією. Найбільший приклад — [якась хуйня, яку я не буду називати] активно відкривав магазини в колишніх локаціях західних брендів (💩), наймав працівників із Vogue та міжнародних компаній і будував “преміальний” образ за масмаркет-цінами.Втім, загалом ринок зараз переживає спад:- російський fashion-ринок зменшився приблизно на 22% з 2021 року;- у 2025–2026 роках падає купівельна спроможність;люди більше економлять, - ремонтують одяг або купують дешеві товари на маркетплейсах (так тримати)- високі ставки, інфляція та витрати на виробництво тиснуть на бізнес;- багато брендів закривають магазини або банкрутують (так тримати).Авторка робить висновок, що короткий “бум” після відходу Заходу закінчився, і тепер стане видно, які російські бренди змогли побудувати стійкий бізнес, а які просто тимчасово скористалися кризою.Чесно: от абсолютно таке саме ми могли б побачити про українські бренди. За виключенням двох моментів: наш список прикладів мав би значно більше моди в формулюванні "модний ринок" (на контрасті зі списком брендів в якому є бляха Gloria Jeans). І так, в нашому матеріалі не було би мародерства відремонтованих просторів Zara (повторюсь:💩) Вражена. ВРАЖЕНА ступенем руськодрочерства

я, як людина, яку багато хто памʼятає з оглядів червоних доріжок, точно помітив, що щорічна вечірка інституту костюму в музеї метрополітан – ака мет гала – перестала бути такою цікавою особисто мені – десь після 2023. і це я відчув навіть по кількості переглядів на своїх відео.хоч тепер я і вважаю огляди червоних доріжок slightly derogatory і не планую знімати такий контент найближчим часом, мет галу все ще складно ігнорувати як інфопривід. і завтра першим ділом зранку я полізу дивитися, хто в чому прийшов, бо мені цікава тема – про стосунки між тілом та костюмом. втім, ванесса фрідман (імʼя якої навіть згадали в диявол носить прада 2) випустила дуже цікавий матеріал: ендрю болтон, головний куратор інституту костюму поміж строк сказав, що у 2016 році вони створили власний фонд, куди відкладають гроші, аби назбирати потрібну суму для автономного фінансування музею на невизначений строк (100-130 мільйонів доларів). це означає, що інститут костюму хоче перестати покладатися на мет галу як основне джерело фінансування, і за оцінкою фрідман, назбирали вони вже близько 106 мільйонів доларів.тобто, через 2-4 роки музей назбирає потрібну суму – і що далі? кажуть, що повністю відмовлятися від гала-вечора не хочуть, втім хочуть зняти рівень напруги, який ця вечірка накладає на інститут. окрім цього всього, навколо мет гали з 2020 року збирається багато критики: коли у світі спалахують війни та епідемії, вечірка, вхід на яку коштує $100 000, лише викликає роздратування та незадоволення, нарочито оголюючи соціальну та економічну нерівність. навіть зоран момдані, новий мер нью-йорка, заявив, що не відвідуватиме подію.я думаю, ви теж не раз відчували цю фрустрацію від контрасту між нашим сьогоденням та мет галою. хоч я і згоден з цим почуттям беззаперечно, вважаю, що мода як медіум має мати ось такий відірваний від реальності прояв – він часто рухає її вперед.

Минулими вихідними спостерігала, як у Львові проходила перша частина офлайн-конференції «Що далі: як брендам зростати у 2026» від сьогоднішньої іменинниці Наталі Чуловської та Христини Волошиної – нескінченний потік сторіз із абсолютним захватом від власників та команд, що працюють у непростих нішах fashion та beauty. Планую відвідати подію у Києві 25 квітня і запрошую вас!Фокус конференції — на інструментах і досвіді зростання у нових ринкових умовах та тенденціях у маркетингу, PR й комунікаціях у 2026 році. Офлайн-формат передбачає нетворкінг, а до програми увійшли лекції та паблі-токи:• Контекст має значення: як брендам говорити доречно у турбулентному світі — Наталі Чуловська• Як ідея стає сильною комунікацією: мистецтво нашаровувати сенси — Христина Волошина• Як sustainable-рішення стають драйвером росту бренду у 2026 — Олеся Вершигора• паблік-ток із Олею Шипелик📌 Придбати квиток на подію у Києві50% від вартості квитків буде передано освітній спільноті для воїнів та їхніх родин «Близькі»

Це, мабуть, одна з найбільш обговорюваних тем у моїх приватних бесідах з колегами: раптова і масова одержимість індустрії образом «цікавої жінки» (The Interesting Woman). Прочитала цікаве есе на Substack на цю тему, яке підсвітило те, що ми всі відчуваємо — інтелект став новим статусним символом, посунувши на задній план чисте споживацтво.Сьогодні бути «цікавою» — це новий тренд-прогноз. Ми бачимо це в кампейнах, де моделі позують із книгами Бодлера чи Капоте в Dior, у літературних клубах Miu Miu та в шоу-нотатках провідних дизайнерів. Але тут криється тонка межа: між справжньою інтелектуальною глибиною та її перформативною імітацією.Ось кілька думок, які змусили мене зупинитися:🖇 Знання як нова розкіш. Дані Team One вражають: 88% заможних споживачів тепер визначають статус через знання, а не через володіння речами. Те, що ти розумієш, стало важливішим за те, що ти маєш. Це перехід від видимого споживання до того, що набагато важче здобути — до особистого досвіду та інтелектуального капіталу.🖇 Складність як показник. Показ Inside Prada сезону FW26 став ідеальною метафорою: моделі проходили коло за колом, знімаючи один шар одягу за іншим. Це радше не про гардероб, а про розкриття вимірів особистості. Міучча Прада нагадує нам: цікаву жінку неможливо зчитати з першого погляду. Вона складається з нашарувань почуттів, історії та настроїв.🖇 Пастка «бібліотечного шику». Коли щось справжнє стає продаваним, з’являється імітація. Ми бачимо розквіт poetcore та librarian chic, де книга стає аксесуаром, аналогічним маленьким собачкам у сумках нульових. Але вишитий шоппер за кілька тисяч фунтів не замінює прочитання роману, до якого він відсилає.🖇 Маттьє Блазі як головний візіонер. Не можу не згадати його знову, бо його підхід до Chanel (та й загалом до моди) — це створення полотна, на якому жінка може бути собою без виправдань. Як каже Блазі: «Будь гусеницею вдень і метеликом вночі». Це про право бути різною, складною і незрозумілою для широкого загалу.Справжня «цікава жінка» не з’явилася внаслідок тренд-прогнозу. Вона була тут завжди, просто зараз світ відчайдушно намагається вивчити її формулу. Але ауру та справжню цікавість неможливо скопіювати — їх можна тільки виплекати в собі через щиру допитливість і час. Багато часу.Коли ви наступного разу тягнетеся за якоюсь річчю чи книгою — запитайте себе: ви взаємодієте з нею чи просто споживаєте ідею про неї?

Guzema Fine Jewelry - український бренд ювелірних прикрас - шукає Head of PR and Communication. Обов’язки:- Розробка та реалізація PR-стратегії бренду- Формування позиціонування бренду та ключових меседжів- Побудова і підтримка відносин із медіа, журналістами та інфлюенсерами- Ініціювання та супровід публікацій, інтерв’ю, згадок у медіа- Створення контенту: прес-релізи, коментарі, статті, новини- Генерація інфоприводів (запуски, колаборації, події, новини бренду)- Організація PR-івентів і спеціальних проєктів- Контроль зовнішніх комунікацій і тональності бренду- Моніторинг згадок про компанію та управління репутацією- Робота з кризовими ситуаціями та негативом- Оцінка ефективності PR-активностей (охоплення, публікації, вплив)Вимоги:- Досвід роботи з брендами у fashion / lifestyle / luxury сегменті від 5 років- Досвід роботи з українськими та міжнародними медіа- Високий рівень комунікаційних навичок- Креативне мислення та проактивність- Аналітичні та організаційні здібності- Знання англійської мови на рівні B2Умови роботи:- робота full-time (віддалено та командні зустрічі)- конкурентна та своєчасна заробітна плата- річний бонус за результатами роботи- оплачувана відпустка, лікарняні та Sick days- розвиток, навчання та ріст- корпоративні знижки на ювелірні прикраси- корпоративні подарунки на свята Заповнюйте коротку форму за посиланням https://forms.gle/e7zCASQMP7iZNYJd8

до чудових новин з Києва: цими вихідними Repair together скликають всіх на рейв-толоку в Києві! В 22-23 про Repair було тільки й мови, коли після деокупації Чернігівщини вони об'єднались, щоб у форматі вечірок робити корисне: розбирати завали, відбудовувати приватні будинки та громадські місця. В цю суботу та неділю вони кличуть усіх на Киянівський провулок у Києві. Трошки бекграунду: міська влада ще минулого року оголосила, що планує зрівняти частину провулку із землею (включно з деревами) і побудувати там багаторівневий "паркінг". Активісти багаторазово пояснювали, чому цей паркінг не вирішить проблем паркування, а натомість створить проблеми містобудівного та екологічного характеру. Та й загалом містяни мають підстави не довіряти ідеям команди діючого мера. Ще минулого року в гаражний кооператив на киянівському заселялось кілька ГО, щоб створити тут культурний кластер, який стане точкою гравітації і запобіжником від швидкого знесення цієї локації. Але дійсно не вистачало прибрати там створений за останні років 20 безлад. Тож ріпейр оголосили збір на прибирання й вечірку) Гарантую, що саме там ви зустрінете цими вихідними всіх наймодніших містян 💁‍♀️

І от вчора отримали повідомлення від Катерини, яким хочу поділитись із вами. Вірю, що вам також цікава ця тема: "Я уклала для вас список із книг та кіно. Це не рекомендована література до читання, а також не витримка з книги. Деякі твори згадуються побіжно, деякі взагалі не згадуються. Але вони також важливі для розуміння регіону".▫️Володимир Сосюра, “Третя рота” — цю книжку не називають найкращим твором Сосюри. Це художній роман, який розповідає про життя письменника в місці де він виріс на Донеччині — Третя рота. ▫️Анна Грувер, “Її порожні місця” та “Нерухомість” — це художні романи, написані авторкою, що переживає втрату дому.▫️Ліза Віда, роман “Алєксандра” — художній текст, що розповідає про бабусю письменниці, що живе на Донеччині та яку там зустріла війна.▫️“Вальс Алчевськ” — надзвичайно тонкий, тривожний і красивий документальний фільм про початок війни та мистецтво▫️“Інший “Челсі” — документальний фільм про нерівність, політику та спорт, розповідає про депутата Миколу Левченка на тлі соціальної скрути робітників і розвитку футболу. Деякими іншими творами Катерина ділиться у цьому матеріалі Vogue.