У нас з’явилося нове українське видавництво

«Літературна Брама» 🔥 У такі часи запускати нові проєкти — це подвиг!

Перші їхні книжки різні за сюжетами й формою, але всі вони говорять про те, що ми проживаємо зараз: втрату дому, вимушений переїзд, еміграцію, війну, провину вцілілого та спроби зібрати себе після пережитого.

➡️ «Блукачі. Я з Прип’яті» Марини Бакун

Марина народилася у Прип’яті й була евакуйована у чотири з половиною роки. У дев’яти пов’язаних автофікційних новелах історія Чорнобиля продовжується аж до 2022 року, коли авторка знову змушена залишати дім — цього разу через російське вторгнення.

Це книжка про генераційну травму, пам’ять, стигму «чорнобильців» і повторення досвіду, який, здавалося, вже залишився в минулому. А ще про право на власний біль і пошук дому, якого більше не існує.

➡️ «Пульс пуповини. Анатомія почуттів еміграції» Ганни Крицької

Збірка новел про українців, які опинилися між «тут» і «там». Про тугу за домом, страх, сором, провину за власну безпеку, самотність і стосунки, які змінюються через відстань.

Це спроба показати, що відбувається з людиною, коли вона фізично перебуває в іншій країні, але частина її досі живе вдома — серед своїх людей, новин і війни.

➡️ «Якось під Житомиром» Юрія Станішевського

72 короткі історії про буденне життя під час великої війни. Герої їздять маршрутками, стоять на зупинках, святкують дні народження, піклуються про тварин, чекають повідомлень від близьких і прокидаються після ночей із шахедами.

Війна присутня в кожній звичайній справі. Це книжка про людей, які продовжують жити, любити, жартувати й підтримувати одне одного в час, коли саме життя вже стало формою спротиву.

Дуже раджу звернути увагу на кожну, і підтримати лайком, покупкою і поширенням. Такі книги нам потрібні.
#інтеграція