Шведський проєкт Pharmaicy запустив онлайн-маркетплейс, де продає набори коду та інструкцій для ChatGPT і подібних чатботів, називаючи їх на честь психоактивних речовин, зокрема кетаміну та кокаїну.Заявлена ідея полягає не в зміні самої мовної моделі, а у впливі на те, як вона працює з мовним контекстом, пам’яттю та логікою відповіді. За словами засновника проєкту Петтера Рудвалла, мета експерименту вивести AI-взаємодію за межі надмірної передбачуваності, послабити жорстку логічність і зробити відповіді більш асоціативними, творчими та менш стандартизованими.Фактично йдеться про просунутий рівень prompt-engineering, систему мовних правил і рамок, які задають інший режим мислення для моделі. Користувачі, які придбали такі пакети, описують ефект як менш формальний стиль відповідей, з більшим простором для уяви, метафор і неочікуваних переходів.Сам проєкт позиціонується як експеримент, що апелює до ідеї altered states як джерела креативності, але перенесеної у мовну площину. Pharmaicy стверджує, що якщо людина протягом історії використовувала різні стани свідомості для пошуку нових ідей, то AI також можна досліджувати через зміну мовних і логічних рамок, не втручаючись у саму модель.Водночас саме це викликає найбільше дискусій. Критики звертають увагу на етичну складову використання назв реальних наркотичних речовин у комерційному AI-продукті виглядає як провокаційний маркетинг і може романтизувати небезпечні асоціації. Окрім цього, зниження логічної суворості в AI-відповідях неминуче підвищує ризик галюцинацій, помилкових висновків і втрати точності, що робить такі режими непридатними для бізнес-рішень, аналітики чи стратегічного планування.У ширшому контексті ця історія не є технологічним проривом, але добре підсвічує важливу тенденцію. Ми поступово переходимо від питання наскільки правильні відповіді дає ШІ до питання у якому режимі мислення ми дозволяємо йому працювати. І саме цей вибір між точністю, передбачуваністю та творчою невизначеністю стає новою зоною відповідальності користувача.