British Armed Forces

Виробництво озброєння у Великій Британії — ключова мета Project Grayburn.Міністерство Оборони підтвердило, що Project GRAYBURN — перспективна програма стрілецького озброєння Сухопутних військ Великої Британії — наразі перебуває на концептуальній стадії та поки що не має чітко визначеного показника «експортного потенціалу», попри задекларовані очікування щодо виробництва зброї на території Сполученого Королівства.У відповідь на депутатський запит, державний міністр з питань оборонної готовності та оборонної промисловості Люк Поллард зазначив, що відомство «визначило чіткі очікування, згідно з якими Project Grayburn має вироблятися у Великій Британії з метою посилення національної оборонної промисловості, створення робочих місць і формування можливостей для експорту».Водночас він додав, що «наразі не існує конкретного визначення майбутнього експортного потенціалу Project Grayburn», хоча створення експортних можливостей вважається бажаним результатом програми. Аналіз потенційних доступних зовнішніх ринків, за його словами, буде проведено в межах поточної концептуальної фази.Поллард також підтвердив, що Міністерство Оборони поки не може оцінити достатність та спроможність національного ланцюга постачання для реалізації програми, оскільки проєкт перебуває на ранньому етапі, а питання організації виробництва, випробувань і процедур підтвердження відповідності ще не визначені.Стосовно можливих змін калібру в межах GRAYBURN міністр зазначив, що проєкт проходитиме встановлені процедури експертизи та затвердження, зокрема із застосуванням механізму Combined Operational Effectiveness and Investment Appraisal (комплексна оцінка оперативної ефективності та інвестиційної доцільності), як частини процесу прийняття рішень.Ці відповіді пролунали після попереднього підтвердження, що Project GRAYBURN охоплюватиме весь спектр індивідуального озброєння ближнього бою для піхоти — від пістолетів до кулеметів — і покликаний замінити сімейство стрілецької зброї SA80 до запланованого зняття його з озброєння орієнтовно у 2030 році.Попередні парламентські відповіді та повідомлення для промисловості свідчать, що концептуальні роботи передбачають розгляд кількох варіантів озброєння, побудованих на єдиній модульній архітектурі. Ймовірно, йдеться про стандартну штурмову гвинтівку, укорочений варіант, персональну зброю самооборони (PDW) для заміни карабіна L22, універсальну гвинтівку загального призначення та варіант для кадетських підрозділів.Очікується, що рішення щодо калібру, довжини ствола та розмежування варіантів будуть ухвалені на концептуальній стадії з урахуванням функціонального призначення підрозділів, характеру бойових завдань та передбачуваних дистанцій вогневого контакту.British Armed Forces

Шотландія передає Україні 280 тонн протидронових сіток.Уряд Шотландії оголосив про передачу Україні понад 280 тонн використаних рибальських сіток для протидії російським атакам безпілотників.Сітки, які раніше зберігалися з метою подальшої утилізації або переробки, будуть повторно використані на підставі прямого запиту українського уряду. За інформацією Scottish Government, 228 сіток із колишніх лососевих ферм загальною масою близько 280 тонн буде відправлено до України для створення протидронового накриття над автомобільними дорогами та об’єктами інфраструктури на сході країни.Передбачається, що сітки виконуватимуть функцію інженерного захисту, захоплюючи гвинти (пропелери) безпілотних літальних апаратів і тим самим унеможливлюючи ураження цілей.За словами Робертсона, було виявлено 228 сіток із лососевих господарств загальною масою 280 тонн, які перебували на складах в очікуванні утилізації. Директорат з міжнародної торгівлі та інвестицій виділив 216 000 фунтів стерлінгів на покриття витрат із транспортування вантажу до України.Раніше Данія, Швеція та Франція також передали рибальські сітки для аналогічного використання як елементи інженерного захисту від безпілотних літальних апаратів. Представники уряду Шотландії завершують узгодження логістичних процедур у координації з Міністерством Оборони.British Armed Forces

Британські та американські танки відпрацювали спільні дії в Естонії.Британські основні бойові танки Challenger 2 провели спільні тренування з бронетанковими підрозділами Армії США під час навчань Exercise Winter Camp в Естонії. Захід мав на меті перевірку спроможності багатонаціональної бойової групи НАТО діяти в умовах низьких температур та зимового театру воєнних дій.Навчання проходили поблизу міста Tapa та охоплювали особовий склад багатонаціональної бойової групи НАТО в Естонії, яку очолює Британська Армія. Присутність британського бронетанкового та механізованого компонентів у країні підтримується безперервно вже майже дев’ять років у межах передової присутності Альянсу.Підрозділи здійснили висування з пунктів постійної дислокації до польових районів у снігових умовах та при мінусових температурах з метою перевірки тактики застосування, функціонування техніки та логістичного забезпечення в зимовому середовищі.За даними американської сторони, до навчань залучалися військовослужбовці 6-ї ескадрильї 9-го кавалерійського полку 1-ї кавалерійської дивізії Армії США, які діяли поряд із британськими танковими екіпажами. Також відпрацьовувалася взаємодія з французькими підрозділами, що входять до складу бойової групи.Командир Forward Land Forces Battlegroup Estonia підполковник Марк Люкан із Королівського Танкового Полку зазначив, що британські військові запозичили від естонських партнерів низку практичних методик ведення бойових дій у зимових умовах — від індивідуальних заходів виживання до підготовки бронетехніки.За словами Люкана, склад учасників навчань — британські, французькі, естонські та американські підрозділи — відображає інтегрований характер сил НАТО, розгорнутих на східному фланзі.Навчання відтворюють ширшу модель розгортання Альянсу вздовж східного кордону під керівництвом різних держав-рамкових націй. У сукупності це формує демонстративний стримувальний сигнал потенційному противнику щодо готовності сил НАТО до негайного реагування в будь-якому секторі відповідальності.Exercise Winter Camp спрямовані на підвищення бойової готовності до дій у холодному кліматі та зміцнення взаємосумісності союзників у межах концепції колективної оборони. Присутність V корпусу США в регіоні підкреслює довгострокову залученість Сполучених Штатів до гарантування безпеки Естонії та інших союзників на східному фланзі Альянсу.British Armed Forces

🇧🇷🇬🇧🇬🇧 Avro Vulcan B.2, б.н. XM597,🇬🇧50-ї ескадрильї, перехоплений на шляху до Галеанського летовища (SBGL/GIG) в об'єктиві F-5E, 🇧🇷 1-ї «Ямбокської» ескадрильї, Ріо-де-Жанейро, Федеративна Республіка Бразилія, 3 червня 1982 рокуІсторія починається напередодні, з відбуттям бомбардувальника з острова Вознесіння для шостої місії в серії операцій Black Buck. Під крилом — чотири AGM-45 Shrike, попереду 16 годин польоту, п’ять дозаправок на шляху туди та одна на зворотному. Однак не все пішло за планом…Первинною ціллю був радар TPS-43, однак вправні дії операторів радара, які унеможливили наведення, змусили британців змінити ціль на розгорнутий неподалік пункт керування комплексу Skyguard 601-го зенітного батальйону, що став ідеальною мішенню для двох ракет Shrike.На зворотному шляху, під час останньої дозаправки, ламається штанга дозаправки, унеможлививши повернення на Британські острови. Рішення приймається майже одразу — сідати в Ріо. Екіпаж позбавляється документів, закинувши їх у контейнер для пайків і скинувши його в океан із висоти 13-ти км. Скидання досі підвішеної пари «Шрайків» не вдається — один із них залишається на пілоні. Борт виходить на зв’язок із бразильськими диспетчерами як Ascot 597 — британський чотиридвигунний літак в аварійній ситуації з низьким рівнем палива. Відсутність дозволу на посадку не зупиняє британців. Із входом V-бомбера в повітряний простір Бразилії на авіабазі Санта-Круз пара F-5E, бортові номери 4832 і 4845, отримує сигнал «Rojão de Fogo». О 9:57 машини на форсажі відриваються від землі, вийшовши на надзвукову швидкість над столицею. Ударна хвиля прокочується містом, вибиваючи шибки. Через несправність бразильський радар не дає даних про висоту контакту, що в парі із застарілістю AN/APQ-153 призводить до того, що пара винищувачів проходить на три кілометри вище цілі, а її подальший пошук вдається лише після перевороту однієї з машин догори дриґом. Посадка перехопленого "Вулкану" планується на авіабазу Санта-Круз, проте через нестачу палива літак саджають на 33-ю смугу летовища Галеан, де він глохне під час руління.Машину повернуть за кілька днів, 10 червня. На відміну від останньої ракети, доля якої невідома, про інших учасників ми знаємо вдосталь: XM597 був списаний і нині зберігається в Національному музеї авіації в Шотландії — з позначками від ракет Shrike та намальованим бразильським прапором під лівим вікном. 4832 був втрачений 16 квітня 1985 року внаслідок зіткнення в повітрі, а 4845, навпаки, був модернізований і досі перебуває на озброєнні...#Brazil #GB #RAF #Avro #Vulcan #БомбардувальнеSMAIRLINES

BAE Systems розпочинає підготовку до будівництва нового фрегата у Глазго.Британський оборонний концерн BAE Systems повідомив про активну підготовку до початку будівництва шостого фрегата Type 26 для Королівського Флоту — HMS Newcastle. Виробництво довготривалих (long-lead) комплектуючих та обладнання вже розпочато.Інформацію було оприлюднено у фінансовому звіті компанії за 2025 рік, опублікованому 18 лютого. У документі також зазначено про рекордні обсяги продажів та зростання портфеля замовлень на тлі підвищеного глобального попиту на оборонну продукцію.У заяві компанії підкреслюється: «Підготовка до початку будівництва шостого фрегата типу 26, HMS Newcastle, активно триває; виготовлення елементів із тривалим циклом виробництва вже здійснюється». Програма Type 26: стан реалізаціїФрегати Type 26 будуються на річці Клайд у місті Глазго, із розподілом робіт між верфями в Говані та Скотстауні. Програма передбачає створення восьми багатоцільових фрегатів протичовнової оборони (ASW) для Королівського Флоту, які мають стати ключовим компонентом перспективних надводних сил флоту.За даними компанії, на верфі у Скотстауні триває завершальне дооснащення (final outfitting) фрегатів HMS Glasgow та HMS Cardiff. АНн підприємстві в Говані у стадії будівництва перебувають HMS Belfast, HMS Birmingham та HMS Sheffield.BAE Systems наголосила на нещодавніх інвестиціях у суднобудівну інфраструктуру Глазго. Зокрема, відкрито новий критий збірний цех Janet Harvey Hall у Говані, розрахований на паралельне будівництво двох фрегатів Type 26. Наразі в ньому вже виконуються роботи над HMS Belfast і HMS Birmingham.Також компанія повідомила про відкриття навчального центру Applied Shipbuilding Academy у Глазго — навчального комплексу вартістю £12 млн, покликаного забезпечити довгострокову підготовку кваліфікованих кадрів для військового кораблебудування на Клайді.Таким чином, програма Type 26 продовжує реалізовуватися відповідно до графіка та залишається одним із ключових елементів модернізації надводного компоненту Королівського флоту Великої Британії.British Armed Forces

11 жовтня 1956 року: о 15:27 за місцевим часом (05:57 GMT) атомну бомбу Mk.1 під кодовою назвою Blue Danube скинули з бомбардувальника Королівських ПС Vickers Valiant B.1 (бортовий номер WZ366), що летів на висоті 30 000 футів над локацією Kite Site випробувального полігону Маралінґа в Південній Австралії. Корпус бомби, довжина якого понад удвічі перевищувала аналогічний тип американської зброї, мав великі напрямні стабілізатори. Вони розкривалися після скидання, і давало дуже аеродинамічну стабільність для підвищення точності.Зазвичай Blue Danube — це бомба поділу імплозійного типу потужністю 40 кт, де паливом слугують плутоній та уран. Проте цього разу її потужність знизили до 3 кт, а підрив стався приблизно на висоті 490 футів.Повітряний вибух Kite став першим випадком скидання британської атомної бомби з літака. Після випуску з бомбового відсіку детонатор зброї ставав на бойове чергування за допомогою барометричного затвора, який вмикав схему запалювання під керуванням радіолокаційного висотоміра.

Окремої згадки заслуговує Mosquito B.Mk IV борт DK296. Він виконав низку денних рейдів над Європою, а в серпні 1943 року його вивели з експлуатації для передачі СРСР. Радянська сторона планувала налагодити ліцензійне виробництво Mosquito, проте ці наміри так і не втілилися в життя. Літак надійшов до радянських ВПС тільки 20 квітня 1944 року. Ймовірно, він використовувався виключно для випробувань та оцінки характеристик, оскільки на момент потенційного запуску серійного виробництва війна в Європі вже добігала б кінця.Ще один примітний борт — DZ414 («O for Orange») зі складу кіногрупи 140-го крила. У його носовій частині встановили кінокамеру та додаткові ілюмінатори для зйомки бойових вильотів. Саме цей літак зафіксував найважливіші кадри рейдів на пускові установки V-1 та висадку в Нормандії.Після війни вцілілі B IV потрапили до ВПС Франції. У 1952 році французи продали їх Ізраїлю за ціною металобрухту — по 200 доларів за одиницю. Ізраїльські фахівці згодом відновили ці машини для потреб власних військово-повітряних сил.British Armed Forces

ВПС Індії долучаться до підготовки британських льотчиків винищувальної авіації.Інструктори Військово-повітряних сил Індії розпочнуть підготовку пілотів швидкісної реактивної авіації Королівських ВПС Великої Британії на авіабазі RAF Valley відповідно до нової двосторонньої угоди. Очікується, що цей крок частково зменшить тривалий тиск на британську систему військової льотної підготовки.Британська Висока комісія в Нью-Делі підтвердила, що троє індійських інструкторів — Qualified Flying Instructors (QFI) — будуть направлені до RAF Valley строком на два роки. Це перший випадок, коли інструктори ВПС Індії безпосередньо залучаються до підготовки пілотів винищувальної авіації Королівських ВПС на території Великої Британії.RAF Valley, розташована на острові Англсі, є ключовим елементом британської системи підготовки льотчиків швидкісної реактивної авіації. На базі експлуатуються навчально-тренувальні літаки Hawk T2 та Texan T1, які забезпечують етапи базової та просунутої льотної підготовки перед переведенням пілотів на бойові платформи.Рішення було погоджене під час 19-х переговорів начальників штабів ВПС Великої Британії та Індії в Нью-Делі. Ініціатива розглядається як частина ширшого курсу на розширення військово-тренувальної взаємодії між двома повітряними силами.Заступник начальника штабу ВПС Великої Британії з питань повітряних операцій, віце-маршал авіації Ієн Таунсенд, назвав угоду «важливим кроком» у зміцненні двосторонніх зв’язків. За його словами, інтеграція індійських QFI у британську систему військової льотної підготовки поглиблює співробітництво, підвищує взаємосумісність та зміцнює спільні стандарти підготовки авіаційного персоналу.Британський радник з оборони в Нью-Делі, комодор Кріс Сондерс, пов’язав ініціативу з довгостроковим порядком денним оборонного партнерства між Лондоном і Делі, наголосивши на зростанні рівня довіри та практичної взаємосумісності між збройними силами обох держав.Угода стала продовженням попередніх кроків у сфері військової освіти. Раніше цього року офіцера ВПС Індії було направлено інструктором до RAF College Cranwell — британської академії підготовки офіцерів авіації. Таким чином, нині представники Збройних сил Індії здійснюють інструкторську діяльність у всіх трьох ключових військових академіях Великої Британії, включно з Britannia Royal Naval College Dartmouth та Royal Military Academy Sandhurst.Зазначається, що індійські інструктори залишатимуться під адміністративним командуванням ВПС Індії, виконуючи навчальні завдання під оперативним керівництвом командування RAF Valley.У стратегічному вимірі ця ініціатива має подвійне значення. З одного боку, вона сприяє розвантаженню британської системи військової льотної підготовки, яка протягом останніх років зазнавала перевантаження та затримок у проходженні курсантами навчальних етапів. З іншого — вона посилює оперативну сумісність між двома повітряними силами, що може мати довгострокові наслідки для спільних навчань, обміну досвідом та потенційної кооперації у сфері авіаційних програм нового покоління.British Armed Forces

Продовження...Type 23 стрімко зникаютьНині виглядає ймовірним, що до 2030 року у строю залишиться лише один або два фрегати Type 23. Розраховані на 18 років служби, ці кораблі експлуатуються вже понад 30 років завдяки дорогим програмам подовження ресурсу.Легкі сталеві конструкції, виправдані на етапі проєктування, сьогодні страждають від корозії та втоми металу, особливо з огляду на тривалу службу в теплих і вологих регіонах. Проблемою стають не бойові системи, а сама платформа, що наближається до межі морехідної безпеки.Попри розвиток безпілотних систем і морської патрульної авіації, фрегат залишається ключовим елементом протичовнової оборони. Буксировані гідроакустичні антени у поєднанні з досвідченим екіпажем і вертольотом Merlin не мають повноцінної альтернативи.Тонкий балансУгода Lunna House передбачає ще тіснішу оборонну співпрацю між Великою Британією та Норвегією. Разом із найбільшим експортним контрактом на бойові кораблі з часів Другої світової війни це загалом позитивно для Королівського Флоту і британської оборонної промисловості.Норвезькі Type 26 виконуватимуть ті самі завдання, що й британські — полювання на російські підводні човни у Північній Атлантиці та Високій Півночі. Об’єднане угруповання з 13 фрегатів у межах концепції Atlantic Bastion може суттєво обмежити свободу дій російських ПЧ у районі Bear Gap і південніше.Втім, питання розподілу кораблів між двома флотами потребує вкрай виваженого підходу. В ідеалі графік постачання передбачав би передачу Норвегії кораблів №3 і №7, що дозволило б Королівського Флоту швидше відновити власну чисельність. Це стане предметом переговорів, але оперативні потреби Королівського Флоту мають переважати над суто фінансовими міркуваннями.Ключове завдання — забезпечити збалансований і раціональний розподіл 13 фрегатів між двома флотами та, перш за все, гарантувати, що Королівський Флот отримає вісім Type 26, які їй було обіцяно.British Armed Forces

Ми думали, корабель не витримає.©9 травня 1945 року британський авіаносець HMS Formidable, що діяв у складі Task Force 57 біля островів Сакішіма, зазнав другої атаки камікадзе за п’ять днів. О 17:07 японський пілот прорвався крізь загороджувальний вогонь і врізався у кормову частину польотної палуби — саме туди, де стояли щільно припарковані літаки.Бомба, яку експерти ідентифікували як 500-фунтовий боєприпас або модифікований снаряд, вдарила в осьову лінію броньованого настилу. Хоча детонація відбулася лише частково, вибух спричинив пожежу, а палубу накрило уламками та димом.Цей епізод запам'ятався трагічною загибеллю командира розрахунку зенітної установки «Pom-Pom». Петті-офіцер Джордж Хінкінс (George Hinkins) до останнього залишався на відкритій позиції та контролював, щоб його підлеглі встигли дістатися укриття. Під час удару камікадзе об палубу вибухова хвиля відірвала шасі від винищувача Corsair і жбурнула його в бік офіцера. Удар колеса миттєво його обезголовив.Попри людські втрати та знищення кількох машин, конструкція корабля витримала удар.Броньована польотна палуба авіаносців типу Illustrious знову наочно продемонструвала перевагу над дерев’яними настилами американських кораблів. Екіпаж оперативно ліквідував пожежу, скинув уламки в море і вже за годину Formidable відновив злітно-посадкові операції.British Armed Forces