95 окрема десантно-штурмова Поліська бригада

Продовження історії t.me/brigade95/2933 💀«Ми з другом давно продумували план, як піти в полон, знали про програму «Я хочу жити», – розповідає полонений житель окупованої Донеччини Дмитро.За класикою, він та його напарник потрапили в армію через в’язницю: один отримав вирок за співучасть у вбивстві, а другий – за наркотики. Вони воювали на своїй землі проти свого ж народу, коли їх взяли в полон воїни 95 бригади ДШВ.🙄«…я підняв закладку, а там було набагато більше, ніж я очікував. Думав, мені пощастило! Але мене тут же і взяла поліція. Щоб не сидіти 12 з половиною років, пішов в армію», – зізнається Дмитро. Олексій теж обрав пусті обіцянки: «Я молодий, хочу сім'ю, дітей. Щоб не сидіти стільки років, військові запропонували послужити рік за Росію, а потім відпустять на свободу».😄❌ М'ЯСОРУБКА ЗАМІСТЬ «ВІЛЬНОГО КВИТКА» ❌Чоловіки, які ніколи не тримали автомат, пройшли лише два тижні спільного курсу та тиждень «тактики». Їх кинули на передову з мінімальною підготовкою.«Нам дали по чотири магазини, сказали, гранати не потрібні. Нас просто кинули», – розповідає Олексій.Уже в перший же день він був поранений в ногу, руку та голову. 🙂 Його товариші загинули. Після трьох тижнів у підвалі, де його поранення «трохи зажили», його знову відправили на передову – сидіти на рації та носити провізію.ПЛАЧ У РАЦІЮПісля чергового поранення він і його напарник, у якого були зламані пальці, благали про евакуацію та медикаменти. Відповідь командира: «Тримай позицію!»«Я лежу і плачу в рацію, а він мені каже, ну, тримай позицію. Не можу навіть автомати в руки взяти», – говорить Олексій.Врешті-решт, вони добровільно здалися 👍 у полон Поліським десантникам, нарешті усвідомивши, що для російського командування вони просто «гарматне м'ясо».За матеріалами військової контррозвідки СБУ, слідчі повідомили одному з полонених вже про підозру за ч. 2 ст. 111 Кримінального кодексу України (державна зрада, вчинена в умовах воєнного стану), подальшу долю буде вирішувати суд. Щодо іншого поки тривають слідчі дії.Хочеш допомогти десантникам? Всеукраїнська платформа збирає кошти для підтримки ДШВ druzi.mil.gov.ua ❤️‍🔥 Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади 8 корпусу ДШВ ЗСУ 🩷

Мінометна дуельГрудень 2025-го. Котлине, Донеччина. Ворог наступає без перерв. Малими групами піхоти, і навіть на мотоциклах під прикриттям туману намагаються пролізти впритул до наших позицій. «Ми працювали цілодобово. Тільки з’являється ціль, і ми вже по ній гатимо. Попереду нас наші хлопці, треба їх прикрити!» – розповідає мінометник аеромобільного батальйону Олександр. Перед новим роком під час роботи розрахунок Олександра знищив 120-мм міномет росіян.«Це була дуель, в якій ми вийшли переможцями. Шкода, що ми не бачимо результати нашої роботи, надто далеко снаряди наші злітають. Уже потім нам передали по рації, як гарно ми попрацювали», – згадує десантник. У той день ще кілька росіян лягли в нашу землю і їхні два авто.«Врожайний день видався. Якщо ми не рухаємося, то наш розрахунок нищить постійно цілі. Проте доводиться нерідко зриватися з місця і за лічені години переміщатися, знову окопуватися і розгортати роботу на новому місці. Рух є життя. Росіяни дуже б хотіли вирахувати нас, але їм того не подаруємо», – говорить мінометник. Олександр є прикладом того, що вік не є перешкодою для професіоналізму. У 2022 році йому був лише 21 рік. Поки цивільні сперечаються про «вітер у голові» 20-річних, він переконує, що у молодих найкраща моторика, швидка пам'ять та креативність. А це в сучасній війні на вагу золота. «Я не горів бажанням іти на війну, але розумів, що це необхідно зараз», – пояснює мотивацію Олександр. Черкасець починав з добровольчих формувань, потім опинився в самому епіцентрі подій у складі ДШВ. Бої під Мар’їнкою робили з юнака професійного воїна. Зараз чоловік керує мінометним розрахунком в аеромобільному батальйоні. #ВсіСвоїОлександра нагородив почесною відзнакою Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський нагрудним знаком «Срібний хрест». Це почесна відзнака, що вручається офіцерам за успішне планування та реалізацію бойових завдань.Залітай на контракт в 95-ку! Подай заявку на сайті 18-24.army.gov.ua або через застосунок РЕЗЕРВ+ Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади 8 корпусу ДШВ ЗС України

Олександрівський напрямок: «Ми виконали завдання за себе і за суміжників» ⚔️Коли 95 бригаду ДШВ перекинули на південь, лінії фронту тут фактично не існувало. Ворог рухався крізь поля, посадки та водойми, намагаючись заходити з флангів. Десантники прийняли цей виклик «з коліс».Про тактику, туман і 10 кілометрів зачистки розповідає командир 2 десантно-штурмового батальйону на позивний «Дерек».«Ми заходили у район, де не було вирівняної лінії зіткнення. Ворог атакував у лоб, справа та зліва. Ми мали тримати оборону практично з усіх боків, щоб росіяни не пролізли в тил» — розповідає «Дерек».Його батальйону вдалося ввести ворога в оману. Десантники використовували дощ, сніг і густий туман, щоб заходити противнику в тил. Поки ворожі дрони «сліпли» через негоду, наші групи атакували ззаду.Так було знищено елітний спецназ їхньої 14-ї бригади. Вони намагалися втекти, але наші воїни знали ці посадки вже краще за них.«За місяць батальйон зачистив близько 10 кілометрів лісосмуг . Ми виконали план на 6 днів вчасно і взяли на себе завдання суміжників. Працювали за два підрозділи» — говорить «Дерек».Приєднуйся до сильних. 💪📞 Телефонуй нашому консультанту: (095) 065-19-02⸻Відділення комунікацій95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади8 корпусу ДШВ ЗС України 🇺🇦

«Я лише пару років дорослим життям пожив. Попрацював у продажах, трохи баристою, хотів відкрити свій бізнес... Не склалося. Треба зупинити спочатку скаженого сусіда», – говорить офіцер 95 бригади ДШВ Владислав. 💪Він прийшов до армії у 2023-му, потрапив в артилерію. Зараз він забезпечує управління дивізіоном. «По суті, я ланка між вогневими позиціями та старшим начальством – налаштовую зв’язок, займаюсь логістикою та плануванням. Це не просто «приїхав і поставив антену». Це сукупність чинників: висоти, правильне розташування, захист від ворожих дронів», –пояснює свою роботу Владислав.☄️Одне з успішних завдань офіцера, за яке він отримав нагороду, це розгортання критично важливої точки зв’язку. Задача була з зірочкою! Потрібно було непомітно для противника встановити ретранслятор із резервним живленням безпосередньо в зоні досяжності ворожої розвідки.Завдяки чіткій координації та вдалому вибору місця, підрозділ отримав стабільний канал комунікації. У сучасній війні, де кожна секунда може коштувати життя. Але такий надійний зв’язок став запорукою успішної взаємодії між підрозділами.Владислав організував роботу групи пілотів для виявлення та ураження ворожих розрахунків БпЛА. Завдяки його плануванню за кілька днів було знищено засоби зв’язку противника та ліквідовано 11 ворожих операторів дронів. 💀 Це фактично «осліпило» ворожу розвідку, позбавивши окупантів можливості коригувати вогонь.Спокій як зброяДесантник спокійний і зосереджений. На запитання про особисте життя відповідає з посмішкою: «Поки без стосунків. Так навіть спокійніше, бо можу повністю віддатися справі».🤟Нещодавно Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський нагородив Владислава нагрудним знаком «Срібний хрест». Це почесна відзнака, що вручається за успішне планування та реалізацію бойових завдань, а також за особистий внесок у розвиток ЗСУ.⸻Заповнюйте анкету 95dshv.mil.gov.ua або телефонуйте нашому консультанту (095)065-19-02❤️‍🔥 Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади8 корпусу ДШВ ЗС України 🩷

«Якось один мій екіпаж вистежив ворожу «Буханку». Це було епічне полювання! Ми його спочатку підбили, але не сильно і машині вдалося втекти. Мій напарник вилетів за ним навздогін і буквально по слідах на снігу вистежив ту «Буханку» і знищив її!», – розповідає про свої будні комвзводу ударних дронів одного з батальйнів 95 бригади ДШВ Сергій. Хлопець тренувався на штурмовика. Але якось до них приїхав командир рубак одного з батальйонів і спитав хто з новачків грає в комп’ютерні ігри. «Я підняв руку... І так став літати на дронах», – згадує Сергій. Сам Сергій говорить, що не всі гравці в комп’ютерних ігор автоматично стають зірками рубак, але це вже є своєрідним лакмусом, що людина легше адаптується до специфіки роботи операторів, вони відкриті до нового і більше шансів, що швидко опанують керування «пташками».Про свій перший бойовий вихід Сергій згадує з посмішкою: «Ми не прийшли на позицію і я одразу почав нищити всіх ворогів направо і наліво! Ми тоді стояли під Мар’янкою. Тоді видалися доволі спокійні дні на тому напрямку, наскільки то взагалі було можливим. То моя перша задача була копати бліндаж для запасної позиції. Так, на війні всі закопуються якомога глибше. І артилеристи, і мавікісти – всі копають! А коли вилітали, то я ще тільки заряджав дрони для більш досвідчених операторів». Тепер Сергій один з найефективніших операторів ударних дронів у своєму батальйоні, і вже сам вчить новачків, які потрапляють у його взвод. Без діла не сидить ніхто. У десантника є правило – після повернення з бойових на відпочинок всі мають паяти.«Так, ми не тільки літаємо, але й працюємо в нашій лабораторії дронів. Я вважаю, що кожен оператор має вміти полагодити «пташку», має вміти протестувати її, щось припаяти, поставити плату ініціації. Ми маємо досконало розбиратися в техніці, з якою працюємо», – говорить Сергій. Приєднуйся до нас! Заповнюй анкету 95dshv.mil.gov.ua або телефонуй (095)065-19-02Відділення комунікації 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади ДШВ ЗСУ

Ми вистояли у цій важкій “битві за зиму”.Загальні втрати російських загарбників за три зимові місяці складають близько 92 850 військовослужбовців убитими і пораненими, або 1031 особа щодоби.За цей період противник втратив:322 танки, 430 бойових броньованих машин, 2 967 артисистем, 110 РСЗВ, 55 засобів ППО, п’ять літаків, один гелікоптер, 65 269 БпЛА оперативно-тактичного рівня, по одному кораблю й підводному човну, 11 927 одиниць автомобільної техніки,65 - спецтехніки.Протягом трьох зимових місяців ми ліквідували більше ворожих солдатів, ніж ворог залучив до своїх лав.У лютому 2026 року, вперше з часу Курської наступальної операції, Сили оборони України відновили контроль над більшою територією, аніж зміг захопити противник.Ми проводимо результативні активні дії на Олександрівському та Гуляйпільському напрямках. Всупереч багаторазовим реляціям російського керівництва, лише посилюємо контроль над Куп’янськом і скорочуємо в місті “поголів’я” ворожих диверсантів. Ми продовжуємо стримувати ворога в районі Покровсько-Мирноградської агломерації. Ми тримаємо стрій.Дякую українцям за стійкість і підтримку армії. Щиро вдячний українським воїнам, завдяки яким ми витримали цю складну зиму.Слава Україні!

Ментальна стійкість є запорукою перемоги: робота Групи контролю бойового стресу в 95 бригаді ДШВ Війна – це не лише випробування металу та тактики, це передусім випробування людського духу. Щоденне перебування під обстрілами, фізичне виснаження та постійна напруга вимагають від десантників надлюдських зусиль.Саме тому фахівці Групи контролю бойового стресу постійно перебувають поруч із нашими воїнами, безпосередньо в районах виконання завдань.Що ми робимо?Робота групи – це не про кабінетні розмови. Це жива комунікація у лісах, бліндажах та місцях відпочинку підрозділів. Цього разу ми завітали до одного з батальйонів легендарної 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади.* Психологічне розвантаження: Допомагаємо бійцям "перемкнутися" після виходу з позицій.* Діагностика стану: Вчасно помічаємо ознаки бойової втоми, аби не допустити вигорання.* Підтримка бойового духу: Кожне слово підтримки та кожен символ єдності мають значення.Разом до Перемоги!Слава ДШВ! Слава Україні!💪🇺🇦Заповнюйте анкету 95dshv.mil.gov.ua або телефонуйте нашому консультанту (095)065-19-02⸻Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади8 корпусу ДШВ ЗС України

«Найкращий бойовий вихід. Коли всі мої побратими повертаються живими та неушкодженими. Ось на Курщині, ми мали зачистити посадку, кілька 200-х росіян, решті вдалося втекти. Ми вибили їх, закріпилися. Всі цілі й живі», – розповідає десантник 95 бригади ДШВ Ігор. До війни чоловік жив звичайним життям на Полтавщині. Працював на молокозаводі. Коли у 2024-му прийшла повістка, не вагався: «Я знав, що прийде цей день. В країні війна, то чого ще чекати поки росіяни не підуть з нашої землі. Тому купив рюкзак і вперед». Потрапивши до легендарного 13 окремого десантно-штурмового батальйону, він не одразу став медиком. Спочатку був звичайним стрільцем: штурмував позиції, зачищав посадки на Курщині.Згодом десантнику запропонували стати бойовим медиком. Він пройшов навчання у 199 навчальному центрі в Житомирі, отримав сертифікат і повернувся до свого підрозділу вже у новій ролі. «Від медицини я був далекий, але всьому можна навчитися. А тут є в кого вчитися! Ми постійно з колегами ділимося досвідом, щоб бути готовим до будь-яких випадків. Можливо з якимось пораненням чи травмою я зіткнуся лише раз в житті, але я маю бути до неї готовим, адже це життя!» – зазначає чоловік. Однак посада бойового медика не означає, що ворог не буде полювати на нього. Так, на початку лютого цього року Ігор виїхав на чергову евакуацію, коли його група зіткнулася з ворогом. Ігор вступив у ближній бій, та особисто ліквідував трьох окупантів. Це дозволило подавити ворога та успішно вивезти пораненого з-під обстрілу. Однак Ігор про це говорить коротко. Пояснює тим, що це не героїзм, а просто «буденність» воїна.«На евакуації буває всяке. Бувало, що нас намагалися штурмувати прямо під час роботи. Вступаємо в бій, розбиваємо їх і далі робимо свою справу», – говорить десантник. За цим спокоєм стоїть важкий досвід. Восени Ігор сам отримав поранення – посічені ноги, плече та важка контузія. Але після лікування знову в строю.Нещодавно Головнокомандувач ЗСУ генерал Олександр Сирський нагородив Ігоря нагрудним знаком «Золотий хрест». Цю нагороду отримують за мужність і успішне виконання завдань під час бою.Заповнюй анкету 95dshv.mil.gov.ua або телефонуй (095)065-19-02 Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади 8 корпусу ДШВ ЗСУ

Шлях доблести починається з неприємного «треба» 🫡Дмитро потрапив до війська у вересні минулого року. «Так сталося, спіймали, – посміхається чоловік. – Підійшли з ТЦК та вручили повістку. …напевно найбільше люди бояться невідомості. Але коли вже потрапляєш в учебку, починає «розвиднюватися»: поряд побратими, досвідчені інструктори, крок за кроком опановуєш нову справу. Навіть з’являється драйв». 🤜🤛 Саме Дмитро пізніше стане вирішальною силою в боях на Покровському напрямку. Шлях чоловіка був насиченим: навчальна частина, а потім тренування в Європі. Кілька місяців навчання за стандартами НАТО дали базу: безпека, тактика, поводження зі зброєю. Проте справжня наука почалася вже на фронтах в Україні.«Європейські інструктори дали гарну базу, а от злагодження в Україні вже було максимально наближене до реальності», – згадує десантник. Під час першого виходу Дмитро відчував суміш адреналіну зі страхом. Але дії його були чіткими та холоднокровними.Він просувався в штурмовій групі вперед, коли Дмитро першим помітив скупчення ворожої піхоти. Росіяни готували контратаку. Не вагаючись, він відкрив вогонь. Тоді вдалося ліквідувати чотирьох окупантів. Це дало змогу групі безпечно 💪закріпитися на позиціях....Після Нового року ворог намагався вибити наших воїнів з позицій, зайнявши стратегічну висоту. Дмитро зреагував миттєво. Він зайняв вогневу точку і «відпрацював» по цілях. 💀 Його влучність дозволила підрозділу продовжити наступ. 💀💀Дмитро говорить, що найважче бачити, як ранить побратимів. Він згадує, як два дні виводили пораненого: «Йому відірвало п’ятку, ми два дні намагалися евакуювати його. Через обстріли та дрони в небі не було можливості швидше дістатися до медиків. Але я ще з одним побратимом нашого пораненого не лишили, заспокоїлися тільки тоді, коли передали його лікарям». Після виконання задачі, вже в розташуванні, Дмитро дізнався від командира, що його подали на нагороду. Сам він ставиться до цього скромно: «Подано, так подано. Командирам видніше. Аби тільки всі друзі поверталися з завдань живими і неушкодженими». Нещодавно Головнокомандувач Збройних Сил України генерал Олександр Сирський нагородив Дмитра нагрудним знаком «Золотий хрест». Цю нагороду отримують за мужність і успішне виконання завдань під час бою.Про майбутнє Дмитро говорить обережно. Хочеться додому, хочеться побачити сина. Проте він не виключає, що залишиться у війську й після перемоги. Бо тепер він професіонал, який знає ціну кожному метру рідної землі.⸻Заповнюй анкету ❤️‍🔥 95dshv.mil.gov.ua або телефонуй нашому консультанту (095)065-19-02Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади8 корпусу ДШВ ЗС України 🩷

Твій Brain – їхній Pain ☠️ДШВ шукають вмотивованих IT-фахівців, готових перетворити технологічну експертизу на реальну боєздатність наймобільнішого роду військ.Наші задачі в області High-Stakes Engineering.▪️Впровадження та підтримка критичних ІКС та IT-продуктів.▪️Цифровізація процесів безпосередньо у бойових частинах.▪️Побудова системи зворотного зв’язку та аналіз даних.▪️Навчання персоналу та розвиток внутрішньої Tech-експертизи.▪️Це шанс масштабувати інновації там, де вони потрібні найбільше. Долучайся до ДШВ. Створюй перевагу, що рятує життя.Долучайся до впровадження технологій, що рятують життя та дають перевагу на полі бою.• Долучайтеся через Центр рекрутингу ДШВ або платформу Work.ua• Військова служба за контрактом або за призовом під час мобілізації• Офіцерські та сержантські посади з перспективою росту в межах нової ІТ-вертикалі ЗСУЗаповнюйте анкету 95dshv.mil.gov.ua або телефонуйте нашому консультанту (095)065-19-02⸻Відділення комунікацій 95 окремої десантно-штурмової Поліської бригади8 корпусу ДШВ ЗС України