Channel 46 оаембр. Брати по зброї. - @brigada46_brati - №1276
- Ти ж пам'ятаєш його? Старший, із вісімдесятки. Високий, тихий.Так от. Повернувся.Просто так - приїхав на базу, виліз із машини, у якійсь дивній кофті, ніби з гуманітарки.Сів на ящик, сигарету дістав - і тримає в руці. Не курить. Дивиться, наче через усіх.Він пропав тоді, під Соледаром. Січень двадцять третього.Виходили вночі, зі сходу. Ходили чутки - у полон потрапив. Хтось бачив, хтось не впевнений.Півроку ні слуху, ні духу. Ми вже все. А тут - живий.Не говорить майже. Миється по три рази на день.Ставить берци рівно, п'ятами до дверей. На ліжку спить, ніби за статутом.Не їсть, якщо в їжі сіль відчуває. Каже, що запах - як у тих підвалах.Навіть не говорить - просто відсуває тарілку.На третій день поїхав кудись. Один. Без дозволу.Повернувся надвечір наступного дня: обличчя - у багнюці, наче із землі виліз,у руках - хліб, пляшка і чохол від ПТУРа. Ні слова.Командир тільки подивився і сказав: "Нехай дихає, якщо може."Усі його почали цуратися. Не тому що псих. А тому що тихий.Сидить на лавці й дивиться, ніби тебе немає. Або ти - не ти.Наче він у кімнаті, де хтось помер, і він ще не пішов.На п'ятий день сам узяв автомат і пішов із передовою групою.Командир не став питати.Пішов - як тінь. Повернувся за дві доби, кульгав злегка.Сів, налив собі води, сказав:- Працювало.І замовк.Ось тобі й повернення.Ти ж думав, полонених повертають додому. А іноді - просто назад. Не тому що вони потрібні тут, а тому що вони там уже не зможуть.Я слухаю його і намагаюся згадати 80ку в Соледарі. Не пам'ятаю. Але в історію вірю.
1500
25-06-19 10:37