Telegram statistics channel - @borzova_i_n

#СпогадиРоздумиБорзова Я не ідеальна ! Моє життя — між кількома світами.Між парламентом і маминим “Мамо, ти коли будеш”.Між зверненнями виборців — і підпискою на шкільну групу.Між виступом у Раді — і батьківськими зборами.Між надрукованим звітом і вологими серветками в сумці бо в когось потекло морозиво.Між кабінетом у парламенті і магазином де треба вибрати правильний йогурт.Між виступом на сцені на підборах та з болем у животі.Між серйозною нарадою і думками про родину бо зранку посварилисяМіж вийти з дому та тричі вернутися бо телефон, ключі, зарядкаМіж словами я впораюсь і секундним бажанням посидіти в тиші без слів ці питань.Між офіційним виступом у прямому ефірі — і повідомленням з дому: «Мамо, у нас 3:1, ми виграємо!»Між запитом на депутатське звернення — і телеграм-каналами, які «знають про мене більше, ніж я сама».Між державною трибуною — і відчуттям, що всередині серце гупає, а зовні — треба бути незламною.Між кухнею, де я готую брщ — і телевізором, де показуть мене, «публічну», з макіяжем і тезами. А в цей самий час мій син з чоловіком за столом чекають на обід.Між реальністю — і тінню новин про себе, які не мають нічого спільного з правдою.Між поїздкою до лікарні, де поранені війною — і дитячим святом, де потрібно бути світлом.Між важкою розмовою з родиною загиблого — і пологовим будинком жінкою з немовлям, яка чекає усмішку від тебе.Між обіцянками, які я маю виконати — і моментами, коли хочеться просто сісти на підлогу і ридати.Між двома світами — коли зовні все стабільно, а всередині — щось зламалося.Між усмішкою в камеру — і внутрішнім шоком від публічної зради.Між роллю сильної жінки — і тим, що хочеться просто зникнути на день. Хоч на кілька годин.Між гнівними коментарями під фото — і моїм мовчанням, бо іноді мовчати — сильніше.Між «суспільним інтересом» — і моїм особистим болем, який ніхто не бачить.Між політикою, де звикли до ударів — і людиною, яка просто не очікувала їх саме з цього боку.Між сотнею справ на день — і єдиною думкою, яка ранить зсередини: чому саме зараз, чому Я — людина, яка щодня проживає кілька реальностей. І намагається не загубитися між ними.Я не ідеальна. Але я справжня.

Сльози радості й біль втрат: чому важливо говорити не лише про виїзд, а й про в’їздЗ 28 серпня молоді чоловіки віком від 18 до 22 років включно можуть виїжджати з України, маючи військово-обліковий документ. Це доручення Президента Володимира Зеленського, яке вже реалізовано урядом. У Верховній Раді зареєстровано законопроєкт, який пропонує розширити цю ініціативу й дозволити виїзд чоловікам непризовного віку до 24 років включно. Але він ще має пройти два читання та бути підписаним Президентом. Масового виїзду ми не бачимо — усе відбувається спокійно. Хтось їде навчатися, хтось працювати, хтось до друзів чи до мами, яка давно живе й працює за кордоном. Сьогодні мільйони українських дітей, підлітків і молоді перебувають за кордоном. Батьки часто відправляли їх ще у 17 років на навчання, розуміючи, що після 18 виїзд стане неможливим. І вже майже три роки чимало хлопців віком від 18 до 22, які здобувають освіту за кордоном, не можуть повернутися додому — адже бояться, що більше не виїдуть. Не всі батьки можуть приїхати до них, і це теж боляче. Бо сумують і діти, і батьки. Але коли ми говоримо про в’їзд в Україну, то це вже інші почуття. Це про те, щоб обійняти батьків, побачити бабусю, пройтися рідними вулицями, сходити на цвинтар до рідних. Це про те, щоб бути поруч. Взяти участь у благодійній чи культурній акції, знову почути рідну мову на вулиці, вдихнути запах свіжоспеченого хліба з місцевої пекарні, який пам’ятаєш ще з дитинства. Це про сльози радості й біль втрат, які можна прожити тільки вдома. Саме тому важливо говорити не лише про виїзд, а й про в’їзд. Щоб молоді українці, які скучили за своїми родинами, мали можливість повернутися додому, обійняти найрідніших і не втратити зв’язок із Україною. Бо насправді є молоді люди, які після навчання повертаються в Україну. І багато молоді хоче долучитися до відновлення нашої країни.

#Роздуми_Спогади_Борзова Про любов, підтримку і впевнене майбутнє — для наших дітей.У 22 роки я вже була мамою двох доньок.Відвела їх у садочок досить рано — у рік і десять.Я знаю, що таке декрет. Як це — вставати ще в темряві, готувати пюрешку — фруктову або овочеву. Як це — міняти підгузки, вставати вночі по кілька разів. Як це — стояти біля садочка й дослухатися: чи не плаче твоя дитина, чи не кличе тебе.Сина я народила вже в 34 — коли ми впевненіше стояли на ногах.І це було зовсім інше материнство — зріліше, спокійніше, більш усвідомлене.Але я точно знаю: незалежно від віку — материнство завжди про любов.Дітей треба народжувати у любові.👉 Але любов — це не лише почуття. Це ще й турбота, безпека, можливість дати дитині все необхідне.Бо іноді життя складається по-різному.Хтось має підтримку родини, а хтось — ні.Буває, що молода мама залишається сама. Буває, що важко. Буває, що страшно.Але якщо в 19 років дівчина дізнається, що стане мамою — вона не повинна боятися народжувати.Бо дитина — це не кінець. Це початок.📍 І в цьому початку держава має бути поруч. Не формально — а по-справжньому.Я переконана: допомога має бути — від пелюшок і до диплому.Дитина потребує підтримки в перші дні життя, у садочку, школі — й аж до моменту, коли вона стає дорослою.А ті, хто виховують дітей, мають почуватися більш-менш впевнено.Не боятися майбутнього в Україні. А знати, що держава — не десь там, а поруч. 💙З 2026 року в Україні має запрацювати нова модель державної підтримки родин із дітьми.Верховна Рада вже ухвалила відповідний законопроєкт у першому читанні.Це не ідеальна система. Але це — перший реальний крок до змін.🔹 Що передбачає програма — коротко і по суті:• 💰 50 000 грн при народженні дитини (зараз — трохи понад 10 тис)• 👩‍🍼 7 000 грн/місяць для жінок без страхового стажу• 👨‍👩‍👧 7 000 грн/місяць на догляд за дитиною до 1 року• 🏡 «єЯсла»: — 8 000 грн на догляд, якщо батьки виходять на роботу — або сплата ЄСВ державою, якщо залишаються вдома до 3 роківСьогодні вже працює : • 🍼 «Пакунок малюка» або компенсація 7 500 грн• 🎒 «Пакунок школяра» — 5 000 грн через застосунок «Дія»• 🍲 Безкоштовне гаряче харчування в школах для дітей 1-4 класів (із 2026 року — для всіх учнів 1–11 класів)• 🎓 Освіта та перехід у доросле життя: — безкоштовне навчання (держзамовлення) — компенсація навчання дітям ветеранів — 💸 гранти до 25 000 грн на контракт для тих, хто добре склав НМТВажливо запровадити європейську систему : — 🧑‍💼 Молодіжна гарантія: протягом 4 місяців після завершення освіти держава зобов’язується запропонувати: - стажування - перше робоче місце - або продовження навчанняЦе — про ставлення.Про те, що в центрі державної політики стоїть не бюрократія, а людина. Не система, а дитина і родина.Я дуже хочу, щоб ця політика працювала не тільки на папері — а в реальному житті.Бо майбутнє України — це наші діти.І вони мають зростати з відчуттям любові, безпеки та підтримки. 💛Наші Захисники сьогодні боронять саме це —право української дитини на життя, на майбутнє, на спокій.І ми повинні зробити все, щоб їм було куди повертатися —у країну, яка вміє не лише воювати, а й турбуватися.

Зараз у Києві триває розбір завалів звичайного житлового будинку після російського удару. Черговий масований удар проти наших міст та громад. Знову вбивства. Відомо вже щонайменше, на жаль, про вісьмох загиблих. Серед них одна дитина. Мої співчуття всім рідним та близьким. Люди досі можуть бути під завалами. Десятки поранених. Ці сьогоднішні російські ракети та ударні дрони є чіткою відповіддю всім у світі, хто тижнями й місяцями закликав до припинення вогню та до реальної дипломатії. Росія обирає балістику, а не стіл перемовин. Обирає продовжувати вбивства, а не закінчувати війну. І це означає, що Росія досі не боїться наслідків. Росія досі користується тим, що принаймні частина світу заплющує очі на вбитих дітей і шукає виправдань для Путіна. Ми очікуємо реакцію Китаю на те, що відбувається. Китай неодноразово закликав до нерозширення війни та до припинення вогню. Цього немає через Росію. Ми очікуємо на реакцію Угорщини. Смерть дітей повинна спричиняти точно більші емоції, ніж будь-що. Ми очікуємо на реакцію кожного у світі, хто закликав до миру, а зараз частіше мовчить, ніж займає принципові позиції. І вже точно час нових жорстких санкцій проти Росії за все, що вона робить. Вже зірвані всі дедлайни, зіпсовані десятки можливостей для дипломатії. Росія повинна відчувати свою відповідальність за кожен удар, за кожен день цієї війни. Вічна памʼять усім жертвам Росії!

💪 Долучайтеся до спорту — він відновлює, додає сили й відкриває нові можливості!Вдруге відбувся фестиваль адаптивного спорту «Незламні Вінниччини – Ігри Нескорених», який зібрав майже 200 учасників із 33 громад області.Серед них – хлопці, які нині проходять реабілітацію у шпиталях та лікарнях Вінниччини.🏹 Під час фестивалю ветерани мали можливість спробувати себе у стрільбі з лука, баскетболі, регбі на кріслах колісних, настільному тенісі та інших видах адаптивного спорту.Особлива гордість — спортсмени Вінницького регіонального центру «Інваспорт» Ярослав Бегас та Олександр Прокопенко, які нещодавно здобули «золото» і «срібло» на чемпіонаті світу з пара тетратлону в командному заліку.📌 Як співавтор закону «Про спорт ветеранів війни» знаю: зроблено чимало, але попереду ще багато роботи. Потрібно: • розвивати спортивні програми для ветеранів у громадах і селах; • адаптовувати спортивні зали; • створювати умови для безбар’єрності.Фестиваль проведено у межах «Політики Героїв», ініційованої Президентом.

Тривала, змістовна розмова з Президентом Трампом спочатку один на один, а потім також за участі європейських лідерів. Загалом говорили більш ніж півтори години, приблизно годину – з Президентом Трампом. Україна знову підтверджує, що готова працювати максимально продуктивно заради миру. Президент Трамп поінформував мене про свою зустріч із російським керівником, про основні пункти розмови. Важливо, що сила Америки впливає на розвиток ситуації. Ми підтримуємо пропозицію Президента Трампа щодо тристоронньої зустрічі Україна – Америка – Росія. Україна підкреслює: ключові питання можуть обговорюватись на рівні лідерів, і тристоронній формат підходить для цього. Всі деталі по завершенню вбивств, по завершенню війни збираюсь обговорити з Президентом Трампом у Вашингтоні в понеділок. Вдячний за запрошення. Важливо, щоб європейці були залучені на всіх етапах заради надійного гарантування безпеки разом з Америкою. Ми обговорили позитивні сигнали від американської сторони щодо участі в гарантуванні безпеки Україні. Продовжуємо координувати наші позиції з усіма партнерами. Дякую всім, хто допомагає!

Взяла участь у форумі «Молодь Тут» — головній події Дня молоді, що зібрала понад тисячу молодих людей з усієї України, Президента, Прем’єр-міністерку та міністрів для відкритого спілкування та обговорення ідей.Це був справжній діалог молоді й влади без шаблонів і офіціозу.Молодь презентувала свої ідеї та ініціативи, які будуть закладені у стратегію молодіжної політики держави.Я працювала в одній із тематичних груп разом із Міністром молоді та спорту Матвієм Бідним. Обговорювали перше робоче місце для молоді, розвиток спорту ветеранів війни, впровадження у ветеранську політику програм для молодого покоління, а також підтримку молодіжних центрів та проєктів, розвиток Українського молодіжного фонду та європейську модель «Молодіжна гарантія».Цей день ще раз довів: ми маємо покоління сильних — тих, хто не чекає, коли їм дадуть слово, а бере його, щоб творити майбутнє України вже сьогодні.Молодь, ваша думка важлива і може стати частиною державних рішень.Пишіть свої ідеї та пропозиції➡️[email protected]

#Роздуми_Спогади_Борзова Чого я навчилась у жінки з ЖмеринкиВона прийшла на прийом, тримала в руках папку з довідками. Була втомлена, але зібрана. Казала:“Я все розумію. У нас війна. Але ж у мене — дитина. Коли я бачу в очах жінки біль за свою дитину — мені важко дихати.Бо це не просто погляд. Це — німа молитва, втома, страх і безумовна любов. Скільки б років не було її дитині — три, тридцять чи сорок три. Бо для матері — це завжди її дитина.Вона не просила допомоги для себе. Усі її прохання — про сина.І я зрозуміла:Справжня сила — не в гучних словах, а в здатності жінки стояти, коли все навколо валиться. І ще дбати про інших.Це — материнство.І Україна тримається саме на таких жінках.І я подумала:Скільки жінок зараз — мовчки тримаються.Не тому, що хочуть. А тому, що мусять.Бо на них — дім, діти, війна, життя.Бо хтось мусить бути сильною, поки інші не можуть.Сиве волосся. Затиснуті пальці. Тихий голос. І погляд, у якому — все.Не жалість. Не злість. А стомлена гідність.І тоді я навчилась:шукати не винних — а шляхи,говорити менше — а дивитись уважніше,не обіцяти — а діяти.Навчилась бути поруч. Мовчки. Рівно. Надійно.Бо саме цього чекають жінки, і від чоловіків також. PS Я не завжди встигаю. Не завжди можу одразу відповісти чи знайти рішення.Кількість звернень зростає з кожним днем.І кожне — болючіше, трагічніше, важче.Це — історії про втрату, несправедливість, війну.Але я маю знаходити в собі сили. Бо ви тримаєтесь.А іноді — ви сильніші за нас усіх.

Продуктивна розмова з Президентом Трампом. Ключове – це, звісно, припинення війни. Ми вдячні Президенту США за всі зусилля заради чесного й тривалого миру. Дійсно потрібно якнайшвидше припинити вбивства, ми це повністю підтримуємо. Багато місяців уже могло б бути без війни, якби росіяни її не затягували. Сьогодні скоординували наші позиції – України та Сполучених Штатів. Обмінялись оцінками ситуації: росіяни збільшили жорстокість ударів. Президент Трамп повністю поінформований про російські удари по Києву, по інших наших містах та громадах. Звісно, говорили про санкції проти Росії. Їхня економіка продовжує падати, і саме тому в Москві так зважають на цю перспективу та рішучість Президента Трампа. Це може багато що змінити. Обговорили спільні європейські рішення, які можуть допомогти нашому захисту. Зараз маємо вже рішення Нідерландів, Швеції, Норвегії та Данії – більше ніж мільярд доларів на американську зброю, яку Україна отримає. Дякую! Ця взаємодія з країнами НАТО продовжиться. Говорили також про нашу оборонну взаємодію з Америкою двосторонню. Проєкт угоди щодо дронів уже підготовлений українською стороною, ми готові її детально обговорити та укласти. Одна з найсильніших угод може бути. Дякую кожному американському серцю, яке підтримує наш захист життів. Дякую, Президенте Трамп!

Сьогодні – Харків, Харківщина, дуже сильні наші люди. Спочатку – бойові бригади. Вовчанський напрямок, 57-ма бригада. Далі – позиції 92-ї окремої штурмової бригади. Дуже ефективні бригади. Дякую вам, воїни, за кожного знищеного окупанта. Відзначив хлопців державними нагородами. В обох бригадах дуже відверто поговорили. І про те, як уже працюють важливі рішення, які були ухвалені, зокрема про пряме фінансування для бригад – передусім фінансування на дрони. Дуже важливо зараз дати більше можливостей бригадам так само самостійно – за своїми потребами, за своїм вибором – купувати також пікапи, інші необхідні засоби. Завтра збираю Ставку. Обговоримо там усе, що сьогодні почули від наших військових.Тут, у Харкові, бачилися сьогодні з хлопцями й дівчатами дуже юними, але вони вже знають, чого хочуть, якими хочуть бути, та що їхній вибір – це Україна, незалежна Україна. Ми всі виборюємо одне – незалежність для України. І це битва, яку ще належить виграти – всім разом, всім українцям, українкам. Дякую вам! Слава Україні!