#бредбері #midnight_reviewАдже Бредбері — прабатько cosy fantasy: ця книга — повністю comfort reading на початку. Її читаєш заради атмосфери. Але потім історія розгортається — і починаєш розуміти авторський задум.Бредбері вважав, що пише "Різв'яну пісню в прозі", але про ГеловінІ хоча це порівняння дещо несподіване, але воно правдиве. З єдиною відмінністю: Діккенс пише про страх смерті, який має спонукати жити повноцінне життя. Бредбері наголошує, що треба жити повноцінне життя, прийнявши смерть як невід'ємну його частину.І від цього розгалужуються бічні лінії, які меланхолійні, але життєствердні. І, звісно, осуд сучасного Бредбері суспільства, яке "вигнало" смерть зі своєї свідомості, чим прирекло себе на втрату частини радості життя...Химерно читати цей твір в Україні, де смерть є поруч кожної ночі і кожного дня. Але, водночас, твір Бредбері сприймається як рука підтримки."Із праху посталі" — темний брат "Кульбабового вина". Разом вони творять чудову пару, яка розповідає одну історію. І ця історія — про радість життя.Адже ми лише постояльці в домі Смерті