​«Буремний перевал» Емілі Бронте Моя оцінка: 4 з 5Вперше я цю книгу читала десь в 17 років, зараз в 29 перечитувала для обговорення в своєму книжковому клубі. На хвилі нової екранізації, всі знову повернулися до цієї історії і ми не стали винятком.Цікаво, як сильно змінюється сприйняття книги з віком. У підліткові роки ця історія здавалася трагічним і великим коханням. Тепер же воно виглядає значно складнішим — радше нездоровим, одержимим і руйнівним. Герої більше не сприймаються як люди, що просто йдуть за своїми почуттями. Навпаки — часто вони діють цілком усвідомлено, приймаючи рішення, які завдають болю іншим.Все так само захопливо спостерігати за героями та їхнім шляхом, у якому дедалі більше темряви. І найцікавіше те, що цю темряву вони створюють самі. Саме через це книга здається такою похмурою. Загалом це історія, у якій для мене немає по-справжньому позитивних персонажів. Тут більше про людські слабкості, гордість, помилки та наслідки, які вони залишають після себе. І єдина надія залишається на наступне покоління, яке може побудувати інше життя.