Зупинившись, вона притягує мене до себе рухом «йди-но сюди». У моїх грудях з'являється гарчання від думки, що вона намагається командувати мною, але з кожною низькою басовою нотою я підкрадаюся ближче. Мені просто потрібно закінчити цей акт і дочекатися, коли згасне світло. Тоді вона буде моєю.Її рожеві губи розтуляються, ніби вона нарешті зрозуміла, що стала моєю здобиччю. Вона повільно обертається від мене на гострих тенісних туфлях, наче наречена-втікачка, яка думає, що може втекти від власного виклику. Я хапаю її за руку і притягую до себе.— Ні, люба наречена, ти сама це почала.Вона посміхається і піднімає ногу, щоб випурхнути, але я ловлю її литку і обхоплюю її навколо своєї талії. Я нахиляю її назад, змушуючи її обхопити мене ногою або впасти. Розкинувши одну руку по її спині, я використовую іншу, щоб схопити її за шию і змусити її подивитися на мене.— Думаєш, диявол дозволив би своїй нареченій тікати від нього?— А хто сказав, що я цього хочу? — Вона тягне мої стегна вперед, притискаючи мій член до свого центру. Її довгі вії розвіваються над звуженими очима, кидаючи рукавичку.Руж — Грір Ріверс 🎰