Source
книжкова дегустаторка🍷📚 | Ясминовий пиріг» Вікторія Фещуквидавництво: Лабораторія, 4/5💕Це дуже м...
696 Views/Reach
2026-08-05 17:00
Message №5776
🥧 «Ясминовий пиріг» Вікторія Фещуквидавництво: Лабораторія, 4/5💕Це дуже м’яка та щемлива сімейна історія про декілька поколінь, які ніколи не могли знайти спільну мову. Відразу зазначу величезний плюс цієї книги – вона з магічним реалізмом просто-таки в найкращих традиціях Маркеса. Та про все по порядку.📜В центрі сюжету маємо Ольгу. Вона повертається із Києва до рідного села на Рівненщині на Великдень. На дворі 2022 рік, тільки третій місяць війни. В селі її чекає сестра, мати, що оплакує свого чоловіка, та бабця, пам’ять якої потроху зникає, залишаючи лише білий лист. В моменти просвітлення бабуся розповідає про кулінарну книгу прабабці та легендарний рецепт ясминового пирога, і Оля просто загорається ідеєю віднайди цю сімейну реліквію.Перше, це було близько. Багато традицій, рецептів та діалекту повернули мене в моє дитинство, коли сім’я була більша, хата постійно повнилася родичами на свята, а аромат знайомих страв змушував допитуватися мамцю, коли ми вже сядемо за стіл. Душевно та рідно.Друге, мені одночасно імпонували, і мене одночасно дратували головні герої, бо в них я бачила відображення себе та своїх рідних. А знаєте, коли ти тікаєш в книжкові світи від буденності, то якось дивно зустрічати віддзеркалення своїх днів. І це було добре, бо дуже гостро відчувало це споріднення і факт, що всі українці однакові. У випадкових історіях ми були часом, який відбувався, яким обростали й міцнішали стіни нашого дому.
Приділю час магічному реалізму. Нижче я наведу цитати, але вкотре хочу підкреслити, як майстерно та легко це вплітала пані авторка цей прийом між рядками. Мене затягувало та вабило те, що там відбувалось. Взагалі, книга невеличка, але здавалось, що я прожила цілу весну з нею. Ми ледь впізнали своє взуття в коридорі – серед десятків пар по тридцять сьомого розміру (наша сімейна риса) це було непросто. Може, це теж було поганою прикметою, але в цій хаті все не так, тож яка там уже різниця?
Прямо повіяло «Сто років самотності» Маркеса.Ми не говорили між собою, але в тому не було потреби, ми роздивлялися глечики, і малюнки на кераміці розповідали нам свої історії, заковтували нас.
Перше, дуже гарно написано. Друге, ця фраза повторюється декілька разів, що в моменті дуже підсилює ефект.Я щиро вам раджу книжку. Вона чудова, хоча я і не можу поставити їй п’ять. От чого мені не вистачило, але важко сказати чого.В будь-якому разі раджу!#дегустація2026❤️ А ще маю для вас плюшку: за промокодом ПИРІГ у вас буде знижечка -15% на цю історію на сайті Лабораторія до 16 серпня. Ну прекрасно ж🥹🤌🏼