Час для фінальних підсумків 2025, а саме визначення книги року.До півфіналу дійшли якісь ну зовсім різні книги, а саме Месія Дюни та Шукачі мушель. В останньої не було шансів🙂Я думаю, що буде корисно залишити посилання на відгуки до всіх книг, які потрапили в цей топ, а отже давайте заразом відсортуємо їх від найкращої до кращої😁1️⃣ Месія ДюниЦе книга про яку я найбільше думаю та яку готова обговорювати в будь який час.2️⃣ Книга для дітейБільшу частину історії я вже не пам'ятаю і мало що зможу розказати, проте навіть зараз я відчуваю, що ця книга була для мене важлива і я готова перечитати її в майбутньому.3️⃣ Звіяні вітром (1 частина, 2 частина)Неймовірний перечит цього року, який не тільки був цікавим сам по собі, а і дозволив усвідомити якими різними людьми були я зараз і я 10 років тому.4️⃣ Та, що стала сонцемЕмоційне читання, де головну героїню важко забути. Психологічна глибина, якої не очікуєш зустріти в фентезі.5️⃣ ПачінкоЗнайомство з тією Японією про яку легко не думати на хвилі популярності всієї милоти, яку вони експортують.6️⃣ Той, хто втопив світПродовження Та, що стала сонцем (вся дилогія потрапила в топ!👀), сподобалася трохи менше, бо таку кількість страждань я вже не можу перетравити без певної дрібки критики, проте завершення гідне.7️⃣ Людина з клеймомЦе просто моя улюблена серія загалом❤️8️⃣ Стовпи земліЦе було безумовно цікаво в моменті, проте не відчуваю, щоб щось важливе залишилося зі мною після завершення. Можливо якби автор розподілив драму більш рівномірно🤷♀️9️⃣ Шукачі мушельЦе також в певному сенсі книга моменту, проте досить терапевтична в контексті проживання війни (сприймати обережно! погляди на терапію можуть не співпадати😅)Останні три книги потрапили в список, бо в той місяць просто не було краще, тож сильно зупинятися на них не буду:10. Провулок світлячків11. Чотири вітри12. Усюди жевріють пожежіПоза рейтингом, але варті уваги:- Одержимість- Сади Місяця- Чоловіки, які ненавидять жінок- The Will of the Many- Буремна висьФух, на цьому з #підсумки2025 можна завершувати😌А що було найкращим для вас? На що звернути увагу в 2026?👀
Початок року - це не привід змінювати рутину на цьому каналі, тож стабільність понад усе, а це означає підсумки грудня😊Начитала я багато, але 2 книги були закинуті.📕 Повелитель хаосу⭐️⭐️⭐️⭐️Фентезі. Шоста частина в епічній фентезі серії Колесо часу, що відома своєю багатослівністю, яка вбиває волю до життя і читання. Це цікаво, але радити інвестувати в це свій час я не можу.теми: епічне протистояння, пророцтва, політичні інтриги, угруповання і фракції, тягар лідерства, війна, магія📕 Career of Evil⭐️⭐️⭐️⭐️Детектив. Продовжую переслуховувати, але вже англійською, детективи в серії про Корморана Страйка. Детективна складова була вже мені не надто цікава, адже я добре її пам'ятала, проте я отримала своє задоволення від простого занурення в роботу агенції та життя головних героїв.теми: серійний убивця, переслідування, минуле Страйка, травма і насильство📕 Народжені легендою⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Янг-едалт фентезі. Неочікувана знахідка в жанрі, який я майже для себе виключила. Це було цікаво та легко читати. Чудовий варіант для відпочинку від дорослого фентезі. Магічна частина бере за основу легенди про короля Артура.теми: легенда про Артура, таємне товариство, ініціація, расизм і упередження, горе/втрата, кампус, магія крові📕 Ізола 🛑⭐️Підлітковий трилер. Не змогла дочитати, бо взагалі не зрозуміла навіщо це було написано. Це безпечна історія, яка намагається бути трилером🤷♀️теми: ізольований острів, гра/експеримент, підлітки, недовіра і параноя, таємниці📕 Осколки честі⭐️⭐️⭐️⭐️Фантастика. Перша частина пригодницької серії, що була написана у 80-их. Враження по собі залишила досить змішані, бо були як сильні моменти, так і не дуже. Проте чим більше проходить часу, тим більше я розумію, що мені не цікаво продовжувати.теми: честь і вибір, політика і змова, зіткнення культур, війна, етика рішень, романтика, гумор📕 Убивця лісу⭐️⭐️⭐️⭐️Фентезі. Невелика темна казка про зачарований ліс. Є в мене слабкість до жорстоких та кривавих фейрі, тож ця історія не могла не сподобатися.теми: темний ліс, фейрі, прокляття, кров і жертви, угоди, випробування📕 Одержимість⭐️⭐️⭐️⭐️Роман. Такий собі читацький виклик, адже про цю книгу я не можу сказати - проста. Піднімає безліч питань від соціальних до наукових, або ж просто розкриває таку собі вікторіанську романтичну лінію.теми: вікторіанська поезія, архіви й листування, літературознавство, фемінізм, кохання vs одержимість, містифікації📕 Людина з клеймом⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Детектив. Довгоочікуване продовження в серії про Корморана Страйка, яке я проковтнула за декілька днів. Чомусь на початку мені було трохи важко зануритися в історію, персонажі здавалися якимись "не такими", але під кінець ця книга стала для мене однією з найкращих представниць серії (але 5 частину ніщо з п'єдесталу не посуне)теми: масонство, таємні організації, невідома жертва, вагітність, алкоголізм, сексуальні злочини, ветерани📕 Зимове сонцестояння 🛑⭐️⭐️Роман. Неочікуване розчарування, адже інша книга авторки для мене в топі цього року. Це було неймовірно нудно та занадто солодко, я вирішила не продовжувати.теми: зима й Різдво, другі шанси, "знайдена сім’я", маленьке містечко, повільне життя📕 Усі в моїй родині - вбивці⭐️⭐️⭐️⭐️Детектив. Мені сподобалося - чорний гумор, цікава історія, сімейні таємниці. Також дія відбувається на гірськолижному курорті взимку, тож навіть потрапило в сезон.теми: сім'я, таємниці, гроші, поліція, гори, сніг, ізоляція#підсумки #грудень_2025
Одержимість⭐⭐⭐⭐Це вже друга моя книга від цієї авторки, і я рада, що прочитала Книга для дітей раніше. Хоч "Одержимість" мені й сподобалася, я не впевнена, що після неї дала б іншим текстам Баєтт шанс, настільки суперечливе в мене враження від фіналу.Цю книгу можна читати дуже по-різному. Перше, що кидається в очі - це надзвичайна любов авторки до літератури: безліч відсилок, імітація різних стилів (поезія, епістолярний жанр, академічна проза). Від мене це доволі далеко, тому для мене основною призмою стала соціально-феміністична, і саме в ній роман виявився найбільш вражаючим.Попри спокійну, а подекуди навіть повільну оповідь, текст викликав у мене дуже сильні емоції - насамперед гнів. І цього гніву вистачило б ще на десятки книжок.Бо "Одержимість" надзвичайно точно показує жіночий досвід як вибір без вибору: або прожити соціально прийнятне, але обмежене життя без повноцінного людського досвіду, або ризикнути, і заплатити за цей досвід непропорційно високу ціну.Окремо мені було цікаво, що при всій любові до літератури роман містить і досить жорстку критику літературознавства. Наскільки такі дослідження взагалі мають сенс? Чи ми справді відкриваємо щось нове, чи радше вигадуємо і змушуємо авторів минулого говорити нашими словами? Наскільки взагалі етично копатися в приватному житті, щоб "пояснити" тексти, і де проходить межа між інтерпретацією та привласненням?Найбільш проблемним для мене став фінал. Після такої глибокої й болючої розмови про жіночий досвід роман раптом пропонує солодку, заспокійливу розв'язку, яка дозволяє читачеві відвернутися й зітхнути з полегшенням.*У результаті "Одержимість" для мене - дуже сильний роман у постановці проблем, але внутрішньо суперечливий у фіналі. Це книга, яка багато дає для роздумів і водночас залишає відчуття, ніби в самому кінці знецінює те, про що так чесно говорила раніше.*захований не сюжетний спойлер, а загальне враження, яке можна сприйняти за спойлер, бо передає настрій фіналу#відгук #одержимість #баєтт
Людина з клеймом⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Це були справжні емоційні гойдалки і я трохи навіть здивована, що наприкінці це все ж таки вирулило в 5⭐️Протягом серії я спостерігала, як Робін дорослішає та вчиться жити задля себе, а не когось іншого. І в цій частині в мене було враження, що це відкат і деградація😅 І це було важко прийняти. Проте аналізуючи всю книгу я розумію, що авторка себе не зраджує, не грає в фансервіс, а пише так, як найвірогідніше всього і вчиняла би ця персонажка. Але легше від того не стає😞До Страйка в мене питань значно менше, бо його думки я розумію краще.Детективна лінія напевно найскладніша з усіх, що були в цій серії. Адже агенція розслідує вбивство, де жертва невідома. Тож замість одного набору підозрюваних, в нас цілих 5. Якщо любите розслідувати разом з героями, то я раджу як мінімум записувати всіх підозрюваних/свідків, бо навіть в кінці мені було важко зорієнтуватися і про декількох людей я так все і не зрозуміла. З іншого боку, мені точно буде цікаво перечитати це розслідування ще раз, щоб вже зрозуміти/побачити всі деталі.#відгук #людина_з_клеймом #галбрейт
🐺Повелитель Хаосу(6 частина)⭐️⭐️⭐️⭐️Оцінити цю книгу дуже складно, бо вона має і сильні, і дуже помітні слабкі сторони.Якщо говорити про фінальне враження, то книга запам'ятовується. Багато подій, які змінюють баланс сил, кілька неочікуваних рішень і моментів, після яких на персонажів доводиться дивитися по новому.В першій половині книги я постійно задавала собі питання: це задумка автора чи брак майстерності? Діалоги (особливо з Рандом) були рваними. Сюжет стрибав між гілками, а чимало загроз (ті ж Відступники) залишаються більше проголошеними, ніж показаними в дії. Іноді це нагадувало чернетку складнішої історії.Можна припустити, що таким чином автор хотів показати Хаос, який спричинив Ранд у світі. І що людство насправді зовсім не знає, що йому робити та як підготуватися до Останньої Битви. Але виконання мені не сподобалося.Друга половина вже більш структурована і багата на події. Напевно найцікавішою для мене була арка Айз Седай, бо ми нарешті чітко починаємо бачити їхні вади і що вони насправді взагалі не знають що робити, проте це не заважає їм бути нестерпними😅Ранд починає викликати занепокоєння. Формально він "обраний" і діє заради добра, але спосіб, у який він спілкується й керує, цілком природно руйнує довіру до нього. Тож виникає питання, а яку картину майбутнього він пропонує своїм послідовникам?Щодо роботи з персонажами й стосунками, якщо ви дочитали до шостої книги, то вже знаєте Джорданові особливості. Тут у цьому плані майже нічого не змінюється.І все ж є суттєві недоліки, які важко пробачити: обсяг і темп.Чесно, я не можу пригадати, що настільки принципово важливого відбулося на перших п'ятистах сторінках 🤔Книга читається дуже повільно, і місцями це вже схоже не на задоволення, а на роботу.Більшу частину часу я була переконана, що оціню її на 3⭐️ і досі вагаюся.Але сильний фінал все-таки витягнув її до четвірки (з великим мінусом).#відгук #повелитель_хаосу #колесо_часу
Нарешті я дочитала Повелитель хаосу і вже навіть встигла почати дещо нове, але сьогодні буде значно простіший пост, адже я ще не показала, що взяла на знижках на чорну п'ятницю (а без знижок я придбала навіть більше🫠)Це не мій типовий вибір, але цікаво спробувати.📚 Якби ви могли побачити ЕлісЕліс навчається у школі для багатих на стипендії. І раптово вона отримує суперсилу - ставати невидимою. У дівчини прокидається бізнесова жилка і вона починає торгувати секретами, що звісно ні до чого хорошого не приводить.Придбала, бо це книга по типовій дитячій мрії про суперсилу😅📚 Історія спотвореного коханняСупер токсична пара, яка роками не може визначитися бути разом чи розійтися, постає перед випробуванням. Детективка Карен Колґлейзер має до них кілька запитань, а сумління в наших героїв нечисте.Придбала, бо захотілось поспостерігати трохи бруду🙂📚 Володар джинівЦе єдине що було у мене в планах і без всіляких акцій. Фентезі історія, де Єгипет - наддержава завдяки магії джинів👀І 📚 Агнес Грей для безкоштовної доставки😅 Але і сестер Бронте я теж збираю, проте не у виданні КСД.
Одержимість - А.С. Баєтт⏯️ 299 / 753Якби я почала цей пост, коли прочитала хоча б на 10 сторінок менше, його було б значно легше писати. Бо зараз мене переповнює тотальна агресія до одного з персонажів, а саме Рендольфа Еша🫠Але почнемо з початку. Цього року я прочитала іншу роботу авторки - Книга для дітей. І вже зараз, ще не дочитуючи цю, я можу сказати, що Книга сподобалася мені більше. Передо всім через теми, що там обговорювалися. Одержимість розповідає більш особисті історії та розкриває теми пов'язані з доцільністю наукового дослідження в гуманітарних сферах, яке іноді виглядає, як ворожіння на кавовій гущі (якщо аж занадто захопитися предметом).Привіт, всі тим жартам про колір фіранок, який уособлює глибоку самотність автора🙂Читається Одержимість важкувато, бо є безліч вставок поезії (а її я не сприймаю) і інших художніх моментів, як от листування, де обговорюються ну дуже непрактичні теми🤔Проте, ця авторка мені безсумнівно подобається, я не знаю чим саме вона мене приваблює, але я готова читати всі ці неспішні оповіді.#перші_враження #одержимість #баєтт
Цього року чорна п'ятниця вплинула на мене особливо сильно, тому не обійшлося без нових книжок, але цей набір був придбаний на якабу без жодних знижок🥲Почну з того, що зацікавило мене найбільше 📚Місто Сонних книжокЯ знаю, що багато людей любить читати книги про книги, тож це один з тих випадків. По анотації нагадує якусь темну казку🤔Після смерті хрещеного батька молодому письменнику Гільдеґунсту Міфороду дістається у спадок лише рукопис. Утім, той виявився бездоганним, і Міфород вирішує дослідити таємницю походження цієї спадщини. Сліди ведуть до Книгополісу — міста Сонних книжок. Герой, заходячи в нього, ніби відчиняє двері гігантської книгарні. Він відчуває присмак кислинки, наче поруч росте лимонне дерево, вдихає пронизливі пахощі друкарських чорнил. Потрапивши в полон цього схибленого на книжках міста, Міфород дедалі заглиблюється в його лабіринти, де читання досі небезпечне, де безжальні мисливці за книжками полюють за скарбами, книгопудла коять свої вибрики, а над усім цим панує таємничий Король тіней.
Але зацікавило мене оформлення. В середині купа невеличких дивних малюнків чи от розворот з однаковою фразою, що вас щойно отруїли👀більше фото в коментаряхНаступна книга 📚Саргаси космосуЦе вже стара фантастика, яку видали ще в 1955 році, але, по-перше, це історія про торговців в космосі, а по-друге, авторка жінка, яка отримала купу нагород.📚Синдром зеленої мавпиПеред нами — альтернативна історія змагання маленької країни проти великого сусіда. Страшно подумати, що якісь із цих оповідей можуть втілитися в реальність у цьому столітті.
Збірка фантастичних оповідань-роздумів від тайванського автора, що була написана у 80-их. Виглядає актуально, як ніколи😅Ну і 📚Брати вітру від Теда Вільямса, це вже пішло за компанію, бо не можу сказати, що перша частина трилогії, до якої написано цей приквел, мене аж настільки захопила.
Месія Дюни⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Тепер я точно розумію, чому цю історію досі читають, обговорюють і знімають фільми.Перша і друга частини кардинально відрізняються. Дюна розповідає майже класичну історію обраного, яку хочеться читати як цікаві пригоди. Пол - харизматичний, талановитий, правильний герой. Автор так ретельно вибудовує до нього симпатію, що навіть його страх перед джихадом сприймається скоріше як драматична деталь, ніж реальна загроза.А потім починається Месія Дюни.І тепер Пол виглядає дивно, важко, нелогічно. Він і його оточення дратує. Розмови - дратують. Ти ніби спостерігаєш не за Імператором галактики, а за шаманом з історичних хронік.І тут нарешті мозок починає працювати і критично оцінювати:"а що ж таке нам розповідають?". Під блиском великої цивілізації раптом відкривається світ, який нагадує не розвиток, а регрес. Віра замінює науку, міфи керують політикою, а пророки бачать майбутнє краще, ніж суспільство бачить власне теперішнє.І з'являється усвідомлення, що це майбутнє, в якому б точно не хотілось опинитися.Я планую продовжити цей цикл, але це та серія, яку важко радити. Якщо сказати: "читай тільки першу", то здається ніби ти підводиш людину до того, проти чого автор хотів застерегти, а якщо радити другу, то тебе більше не будуть слухати😅 Бо стиль у автора стає важким і не дружнім до читача.🤷♀️#відгук #месія_дюни #дюна
Грозовий фронт⭐️⭐️⭐️Це лише початок в серії фентезі-детективів Справи Дрездена, тож я ще дам шанс наступним частинам, але ця мені була посередня і навіть місцями дратувала.Книга почалася бадьоро, купа всього відбувається, наш герой кудись постійно біжить і все це приправлено гумором. Також нас знайомлять з двома детективними лініями: пропав чоловік і подвійне вбивство.Десь до середини сюжет все ще тримає увагу, але детективна складова потихеньку видихається, проте книга балансує екшеном - одна битва з демоном чого вартує😅Проте чим ближче кінцівка, тим дивніше починають себе вести персонажі. Вони ніби тупіють з кожною новою сторінкою. Мерфі під кінець вже дуже складно витримувати, а мотивація Гаррі стає "за все хороше"🙂 Детективна лінія остаточно вмирає.Враховуючи відносно невеликий обсяг книги, читалася вона довгенько, бо було вже нецікаво чим воно все закінчиться🥲Я бачила відгуки, що здається перші 2-3 частини досить посередні, а потім автор розкачується, тож надії я не втрачаю.#відгук #грозовий_фронт #справи_дрездена