Остання гостя на весіллі - Джейсон Рекулак4+/5 - ⭐️⭐️⭐️⭐️⭐️Остання гостя на весіллі - це історія, яка починається як звичайна сімейна драма, але чим далі, тим більше з’являється відчуття, що щось тут не так. Батько отримує запрошення на весілля доньки, з якою давно не спілкувався. Здається, це шанс усе виправити, налагодити стосунки, повернутись у її життя. Але чим ближче до самого весілля, тим більше дивних деталей починає випливати. І дуже швидко стає зрозуміло - це не просто історія про весілля. Це історія про секрети, які краще було б не відкривати.Якби “Санта-Барбара” була книгою, це точно була б вона. І я зараз абсолютно серйозно, але сприймайте це не як мінус, а як плюс. Тут є буквально все, що тільки можна уявити в трилері (і було б добре перелічити, що саме, але то було б спойлером, тому можете просто мені повірити). І здавалось би - це мало б виглядати як повний хаос, але ні. Усе якось логічно складається в одну історію, і ти просто читаєш і насолоджуєшся. Але, на кожний новий сюжетний хід думаєш - "серйозно, тут є таке буде?😂"Я зазвичай не люблю довгі зав’язки, коли нічого особливо не відбувається. Але тут вона мені зайшла. Було цікаво просто спостерігати за героями, за тим, як поступово відкриваються деталі. І навіть не хотілось, щоб ця частина швидко закінчувалась. Хотілось просто залишитись у цій атмосфері, спостерігати за персонажами, підмічати деталі. Але при цьому паралельно дуже хотілось зрозуміти, що ж там насправді відбувається.І ще один момент, який мене здивував. Тут є такий прийом, який частіше зустрічається в любовних романах, ніж у трилерах. Коли здається, що вже все - історія завершилась, усі відповіді отримані, можна видихнути… а до кінця книги ще добрячі сто сторінок. І ти сидиш такий: “а що ще?”. Я реально думала, що далі буде просто затягнута тягомотіна. Але ні. Автор і тут примудрився все перевернути і додати ще один шар до історії. І окремо про Френка. Я, як людина, яка трохи “татусева донька”, просто не могла залишитись байдужою. Він не ідеальний - впертий, іноді різкий, може дратувати своїми рішеннями. Але саме це і робить його таким справжнім. І те, що він готовий робити заради доньки… ну, скажімо так, у мене кілька разів очі були на мокрому місці. Знайою, це неоднозначний персонаж, і знайдуться люди, яких він буде лише дратувати, але я хотіла бачити, і бачила його саме як люблячого батька. І як сам автор писав в цій книзі - "Любов батька до своєї дочки не схожа ні на що інше"Загалом, це книга, яка просто не дає нудьгувати. Вона трохи божевільна в хорошому сенсі, дуже насичена подіями і емоційна. І якщо вам хочеться чогось, де є і напруга, і драма, і моменти “оце так поворот” - дуже раджу.#відгук_на_книгу #трилер