Книжковий дворф | Долорес Клейборн»✍🏻 Стівен КінгЦе камерна, дуже приземлена історія, бе...

Telegram community logo - Книжковий дворф
2024-07-14

Книжковий дворф

Number of subscribers:
4948
Photos:
1600 
Videos:
21 
Links:
487 
Category:
Books
Description:
Канал про книги, кіно, життя і, можливо, ще щось Для звʼязку з питань співпраці/реклами : @Hrodnova Віш: https://rewish.io/RlMAAA/wishes

Channel Книжковий дворф - @book_dwarf - №1686

📖 «Долорес Клейборн»✍🏻 Стівен КінгЦе камерна, дуже приземлена історія, без містики. Тут немає монстрів, окрім людей, все як вміє Кінг. Роман побудований як довгий монолог панянки Долорес, під час допиту поліції. Вона — проста жінка з маленького острова Літл-Тол, яка все життя працювала служницею у багатої, складної, маніпулятивної Віри Донован. Їхні стосунки це окремий пласт книги. Вони жорсткі, іноді майже ворожі, але при цьому між ними існує якась дивна взаємна залежність. Віра не добра, але і не сказати що це персонаж заради персонажа. Радше написана для того, щоб показати інший бік Долорес і в цілому людських стосунків.Та «кістяком» проблематики книги є не робота. Це шлюб Долорес із Джо Сент-Джорджем. Джо — класичний домашній тиран, алкоголік, безвідповідальний, принижує дружину, краде гроші, психологічно тисне на неї. І його насильство не закінчується на Долорес. І саме ця лінія робить роман настільки важким. У книзі прямо показано сексуальне насильство батька над дочкою, без романтизаціїКінг дуже чітко демонструє, як аб’юз виглядає зсередини сім’ї: мовчання, сором, страх, поступове згасання дитини. І найгірше — як довго жінка може терпіти, бо “так живуть усі”. І, курва, скільки ж у реальному світі таких сімей. Про педофілію і домашнє насильство тут говориться багато. І саме тому, про цю книгу важливо говорити, адже це не вигадані монстри, а дуже реальні сценарії, які роками замовчуються. Я впевнена що у кожного (!) з нас є така історія якщо не особиста, то така, що відбулась десь поруч.Рішення Долорес, як на мене, це акт відчаю і захисту. Вона робить те, на що спромоглась, після того, як усвідомлює всю завдану шкоду аб’юзером тираном.І цей момент не виглядає як щось тріумфальне чи героїчне. Це радше точка неповернення, яка зріла дуже довгий час. У підсумку ще раз підкреслю, що це один із тих романів Кінга, де весь жах абсолютно реалістичний. Традиційне маленьке містечко, плітки, бідність, домашня тиранія і мовчазна згода суспільства. І від цього стає так прикро, бо ж розумію, і знаю, що таке могло і може відбуватися в будь-якому містечку, селі, та будь-де Не мовчіть, коли бачите подібне. Допомагайте, дзвоніть у служби. Але ніколи НІКОЛИ не ігноруйте.Видавництво КСД 🌟
955
26-02-18 16:18