Лежала я,значить,думала про вічне,і втикала на свої полички. Всі ми знаєм це відчуття: бачиш нову книгу-все, треба брати! Поличка вже ломиться, список «обов’язкового читання» роздувся до неймовірних розмірів, але рука все одно тягнеться за новинкою чи черговим виданням у красивій обкладинці. І ось удома з’являється ще одна книга, яка, можливо, чекатиме свого часу місяці або навіть роки.І згадала я,як знайома запитала у мене: нащо ти купуєш ще,якщо не всі наявні книги прочитано?І,власне,ось до чого прийшли роздуми.📚 Перше,і головне. Бо я так хочу. Бо я люблю це і це приносить мені радість.📚 Естетичне задоволення. Книги-це не просто текст,а ще й оформлення, ілюстрації, приємний запах сторінок. Взагалі дуже подобається як візуально виглядають полиці в кімнаті.📚 Страх втратити можливість. Іноді здається, що якщо не купиш книгу зараз, то потім її вже не знайдеш. Особливо це стосується колекційних видань і,тимпаче,книг улюблених авторів.І,через якийсь час,ідеш на олх і ридаєш над цінами,які виставляють бариги. 📚 Спокуса можливостей. Купуючи книгу,я купую не лише предмет, а й потенційний цікавий досвід,всесвіт. Книга може чекати свого моменту, а потім,одного разу,стати саме тією історією, яка буде «в настрій» або «в потрібний період життя».📚 Книги як втеча. І це,певно,основна з причин,чому я взагалі читаю.Навіть якщо зараз немає сил читати, сама наявність книг поруч заспокоює. Це нагадування,що завжди можна відкрити сторінку й зануритися у світ, де все залежить лише від тебе та твоєї уяви. Тож. Скільки коли і як купувати книги-особиста справа кожного. Бути книжковим драконом так само нормально,як і бути людиною з двома-трьома книгами вдома.Чи є у вашій колекції книги, які ще чекають свого часу? І чи дратує вас це, чи навпаки-приносить задоволення? Бо мені точно приносить))