Олег Очеретько не справив враження в матчі проти ПСВ. На перший погляд, принаймні.

Ще менше приємного сказали цифри після матчу. Наприклад, вайскаут нарахував йому 0 виграних єдиноборств з 5-ти. Після перевірки це виявилось не зовсім правдою, але привід поговорити про Очеретька все одно є.

Переглянувши матч ще раз, але з акцентом на Очеретька, хочу сказати, що він зіграв досить пристойно.

Перш за все, потрібно визначити профайл гравця, адже ми не можемо вимагати від будь-якого футболіста дій, які він не може виконати.

Отже, Очеретько має середній та нижче показник за більшістю фізичних компонентів профайлу: швидкість, спритність, різкість. В юнацькі роки та загалом на трохи нижчому рівні він має чудову техніку, в Карпатах демонстрував й удар, й дриблінг, й вміння віддати передачу на різну відстань. Однак в більш інтенсивному футболі усі технічні якості просідають як в ситуаціях один в один, так і в умінні створити лінію для передачі чи будь-який простір для дій.

Другий проблемний момент в його грі, який створюють фізичні обмеження, - гра в захисті. Очеретько виховувався як атакувальний півзахисник та до попереднього літа навіть якщо грав в центрі поля, то вертикальну вісімку чи десятку, тоді як в Шахтарі його переробили на шістку. Він не має технічних навичок гри один в один в захисті та тільки вчиться розумінню в позиційній грі.

Тобто, оцінюючи гру Очеретька ми не можемо порівнювати його зі Степаненком чи Марлоном.

В тренерському штабі Шахтаря ці обмеження загалом розуміють, тому в більшості епізодів коли він відривався під передачі голкіпера та центральних захисників, то оглядався назад та звільняв зони для інсайдів.

Загалом Очеретько має не так багато якостей, аби розраховувати на місце в стартовому складі нинішнього Шахтаря, окрім, власне, українського паспорта: витривалість, безперервність, проактивність та загалом тактичні здібності.

Стосовно витривалості та безперервності, то з показником 12.4 км Очеретько увійшов до топ-10 за гравців першого туру, але його максимальне прискорення - 28 км/год. Один показник набагато вищий за будь кого в Шахтарі, інший - набагато нижчий.

Через це якраз і виникає запитання: чи можемо ми вимагати від Очеретька, щоб він був швидшим, ніж його максимум?

Фраза про великий обʼєм роботи завжди викликає бажання вилаятися, коли мова йде про сильні якості футболіста, однак в контексті як Очеретька загалом, так і дій його в матчі проти ПСВ вона є виправданою. Візуалізація, зрештою, є.

У цьому матчі загалом мені Очеретько сподобався тим, що він в його рішеннях під час захисної фази зʼявилося більше як розуміння, так і рефлекторності (в огляді можна подивитися момент з ударом Сано на 18-й хвилині, коли він пішов закривати суперника в штрафному, який був більш небезпечною опцією для передачі).

Усе ж його єдиний шанс бути частиною сильного Шахтаря рухатися в бік Степаненка.