Противний голос

Чи є Бразилія одним із фаворитів на перемогу на Кубку світу?Так.Велич бразильського футболу залишилась або в дитячих спогадах частини з нас, або для когось взагалі існує тільки в книжках.Ті, хто застав 2002 рік вірять в магію та постійно порівнюють з тією командою Роналдо, Роналдіньйо, Рівалдо, Кафу та Роберто Карлоса, але для більш молодого покоління збірна Бразилії - це щось рівня Колумбії та Уругвая, але далеко позаду Бельгії, Хорватії чи, тим більше, Португалії.Ми (перші) все чекаємо на повернення магії, появу таких же гравців, що і в той золотий період, але більш перспективно чекати на друге пришестя Христа, чесно кажучи.Мої думки про те, що Бразилія один із фаворитів взагалі не через ностальгію. Вони суто через реальність.Матч проти Марокко, де команда Карло Анчелотті не змогла перемогти та загалом була досить посередньою, навпаки, є великим позитивом.Бразилія, очевидно, має зростати впродовж цього турніру. У складі є певні прогалини, однак вистачає сильних сторін, навколо яких можна відштовхуватися в досягненні результату: центральні захисники Маркіньйос та Габріел, які мають все, аби стати міцною парою, різний набір працьовитих хавбеків Бруно Гімарайнс, Пакета, Фабіньйо та інші, елітні вінгери Рафінья та Вінісіус Жуніор, непогана лінія атаки загалом. Зрештою, на чолі команди Карло Анчелотті, які вміє вибудувати і гру, і колектив, і вже показав навіть в цьому матчі своє вміння впливати на ситуацію на полі.Єдине, що, насправді, мають зробити бразильці самі, спуститися зі свого статусу богообраного футбольного народу та через страждання прийти до успіху.Якщо Бразилія й виграє цей Кубок світу чи якийсь інший в найближчі роки, то не як Бразилія минулого.

Збірна Шотландії не грала на Кубку світу з 1998 року.Я чудово памʼятаю їхній останній матч проти Марокко, хоча не бачив жодної його хвилини. Слухав трансляцію по радіо у батька в машині, якщо можна такою називати Москвич-2140.Із історії усієї Шотландії я на той момент знав тільки те, що збірна брала участь в Євро-96 та драматично не вийшла з групи через різницю голів. Упродовж того матчу з Марокко вже зрозумів, що бути героїчними невдахами - частина їхньої історії.За декілька років Микола Миколайович в школі привчав нас до англійської мови, зокрема, через Хоробре серце.Зрештою, на Кубку світу Шотландія відтоді не грала, героїчно поступаючись ще у відборах.Сам факт виходу на Кубок світу вже неймовірне досягнення, й мова не стільки про те, щоб будувати великі плани на турнір, а просто якомога довше на ньому затриматися.Та й загалом команда на декілька років старша від найкращих можливостей. Макгінн - топ, Мактоміней - супертоп, Фергюсон близький до розкриття, але Макгрегор за збірну вже не грає, Робертсон - старий, Гордон - суперстарий. Воротаря немає, з нападниками проблеми, флангових атакувальних футболістів обмаль.Шотландці чудово знають, що у них на роду написано героїчно програти. Але краще, щоб ця невдача була не з Гаїті. Нехай там і не така вже слабка команда (хоча хто мені після вчорашнього повірить!)Та все ж 28 років, щоб потім не виграти у Гаїті - це вже занадто.

Якщо ви не дивилися анонс Кубка світу від Єврофутболу, то там 3,5 години та пора починати, аби встигнути до старту.У цьому дописі ще більше непотрібної інформації по кожній команді. Виділив трьох гравців в усіх 48 команд за такими рангами: Зірка, від якої багато залежить/Важливий командний гравець/Молодий талантМексика: Рауль Хіменес (ЦФ), Ерік Ліра (ЦП), Хільбепто Мора (АП).ПАР: Лайл Фостер (ЦФ), Освін Аполліс (ЛВ), Іме Окон (ЦЗ).Корея: Сон Хин Мін (ЦФ), Лі Че Сон (АП), Лі Хан Бом (ЦЗ).Чехія: Патрік Шик (ЦФ), Лукаш Провод (АП), Адам Гложек (АП).Канада: Джонатан Девід (ЦФ), Стівен Еустакіо (ЦП), Ісмаель Коне (ЦП).Боснія та Герцеговина: Нікола Василь (В), Ермедін Демирович (ЦФ), Тарік Мухамерович (ЦЗ).Катар: Акрам Афіф (ЛВ), Ісса Лайє (ЦЗ/ЦП), Аюб Аль-Уї (ПЗ).Швейцарія: Граніт Джака (ЦП), Мануель Аканджи (ЦЗ), Йохан Манзамбі (АП).Бразилія: Маркіньйос (ЦЗ), Каземіро (ЦП), Раян (ПВ).Марокко: Ашраф Хакімі (ПЗ), Ісмаель Сайбарі (ЛВ/ЦФ), Айюб Буадді (ЦП).Гаїті: Жан-Рікнер Бельгард (ЦП), Данлі Жан Жак (ЦП), Жосуе Касімір (ПВ).Шотландія: Скотт Мактоміней (АП), Джон Макгінн (ЦП), Бен Ганнон-Доук (ПВ).США: Крістіан Пулісік (ЛВ), Тайлер Адамс (ЦП), Фоларін Балогун (ЦФ).Парагвай: Мігель Альмірон (ПВ), Густаво Гомес (ЦЗ), Дієго Гомес (ЦП).Австралія: Меттью Раян (В), Джордан Бос (ЛЗ), Несторі Іракунда (ЛВ).Туреччина: Хакан Чалханоглу (ЦП), Ісмаїл Юксек (ЦП), Арда Гюлер (АП).Німеччина: Йозуа Кімміх (ПЗ), Кай Гаверц (ЦФ), Флоріан Вірц (АП).Кюрасао: Таїт Чонг (АП), Жуніньо Бакуна (ЦП), Деверон Фонвілль (ЛЗ).Кот ДʼІвуар: Ян Діоманде (ЛВ), Франк Кессьє (ЦП), Анже-Йоан Бонні (ЦФ).Еквадор: Мойсес Кайседо (ЦП), Ернан Галіндес (В) , Нільсон Ангуло (ЛВ).Нідерланди: Вірджил ван Дейк (ЦЗ), Коді Гакпо (ЛВ), Крісенсіо Самервілль (ЛВ/ПВ).Японія: Дайці Камада (ЦП), Ватару Ендо (ЦП), Зіон Судзукі (В).Швеція: Александар Ісак (ЦФ), Віктор Йокерес (ЦФ), Ясін Айярі (ЦП).Туніс: Ельєс Схірі (ЦП), Рані Хедіра (ЦП), Ганнібал Меджбрі (АП).Бельгія: Кевін Де Брейне (АП), Амаду Онана (ЦП), Натан Нгой (ЦЗ).Єгипет: Мохамед Салах (ЦФ), Марван Атея (ЦП), Оуфа Шобаїр (В).Іран: Мехді Таремі (ЦФ), Саед Езатолахі (ЦП), Амірхоссейн Хоссейнзаде (ЦФ).Нова Зеландія: Кріс Вуд (ЦФ), Марко Стаменич (ЦП), Фінн Серман (ЦЗ).Іспанія: Ламін Ямаль (ПВ), Родрі (ЦП), Віктор Муньос (ЛВ).Кабо Верде: Сідні Лопеш Кабрал (ЛЗ), Кевін Леніні (ЦП), Вагнер Піна (ПЗ).Саудівська Аравія: Салем Аль-Давсарі (ЛВ), Хассан Тамбакті (ЦЗ), Мусаб Аль-Джувайр (АП).Уругвай: Федеріко Вальверде (ЦП), Мануель Угарте (ЦП), Максі Араухо (ЛЗ/ЛВ)Франція: Кіліан Мбаппе (ЦФ), Марк Меньян (В), Дезіре Дуе (ПВ/ЛВ).Сенегал: Садіо Мане (ЛВ), Ідрісса Геє (ЦП), Хабіб Діарра (ЦП).Ірак: Аймен Хуссейн (ЦФ), Амір Аль-Аммарі (ЦП), Алі Аль-Хаммаді (ЦФ).Норвегія: Ерлінг Голан (ЦФ), Мартін Едегор (АП), Антоніо Нуса (ЛВ).Аргентина: Ліонель Мессі (ЦФ), Ніколас Отаменді (ЦЗ), Ніко Пас (АП).Алжир: Ріяд Марез (ПВ), Раміз Зеррукі (ЦП), Ібраїм Маза (АП).Австрія: Давід Алаба (ЦЗ), Марсель Забіцер (АП), Пауль Ваннер (ЦП).Йорданія: Мусса Аль-Таамарі (ПВ), Язан Аль-Араб (ЦЗ), Мохаммад Абу-Таха (ЛЗ).Португалія: Кріштіану Роналду (ЦФ), Бернарду Сілва (АП), Ренату Вейга (ЦЗ).ДР Конго: Йоан Вісса (ЦФ), Аксель Туанзебе (ЦЗ), Нгальяель Мукау (ЦП).Узбекистан: Ельдор Шомуродов (ЦФ), Остон Урунов (ЛВ), Аббосбек Файзуллаєв (ПВ).Колумбія: Хамес Родрігес (АП), Річардс Ріос (ЦП), Густаво Пуерта (ЦП).Англія: Гаррі Кейн (ЦФ), Джордан Пікфорд (В), Морган Роджерс (АП).Хорватія: Лука Модрич (ЦП), Іван Перишич (ЛВ), Лука Вушкович (ЦЗ).Гана: Антуан Семеньйо (ПВ), Томас Партей (ЦП), Кейлеб Їренкий (ЦП).Панама: Андрес Андраде (ЦЗ), Амір Мурілло (ПЗ), Азаріас Лондоньйо (ЦФ).

Головні запитання після перших матчів збірної України Андреа Мальдери.1. Що буде з опорною зоною?У обох матчах Мальдера використав формацію з двома гравцями в центрі, й цими гравцями були Очеретько та Назарина. Півгодини проти Данії мав зіграти Бражко, але не встиг.Тут перше питання стосується саме формації. Чи завжди в центрі буде 2-1 чи все ж за певних обставин буде 1-2 з опорним та двома інсайдами.Головна проблема, що і проти Польщі, і проти Данії центральні хавбеки не могли виконати усі завдання, які отримували. І у високому пресингу вони мали брати участь, і потім після переходу в середній блок персонально грати проти інсайдів суперника, і на мʼячі виконувати багато різноманітної роботи. Назирині часто в інтенсивності УПЛ складно, а тут він взагалі виїхав на пріусі на гонку формули 1. Очеретько, як і завжди, був старанним виконавцем завдань тренера, але йому бракує того, що англійською мовою називають awareness. Йому все ще пройти великий шлях, аби навчатися приймати рішення в захисній фазі. Претензій загалом до нього небагато через те, що навіть в ситуації з першим голом він робив те, що від нього вимагалося на установці, але будь-який профільний опорник розумів би, що треба робити, перш за все - перекривати прямий шлях до воріт.Вимоги до них на грі на мʼячі показують, чому в цій команді немає Калюжного та чому буде важко Бражку. Потрібно багато рухатися, швидко приймати рішення та грати в короткий пас.Проблема в тому, що і їм обом неймовірно складно. Відверто кажучи, в українському футболі зовсім небагато людей, які здатні виконувати на пристойному рівні всі ті завдання для центральних хавбеків: Ярмолюк, теоретично Криськів, в майбутньому, можливо, Очеретько.2. Що з вінгерами?Фактично в цих матчах Україна від широкого розташування вінгерів під час володіння. Мова не тільки про Судакова, який грав ліворуч, але й про правих вінгерів Ярмоленка та Циганкова. Гол у ворота Данії був показовим в плані того, як це має бути: велика кількість людей в одній зоні та переведення на швидкого футболіста.Якщо припустити, що такий спосіб збережеться, то потрібні відповідні гравці. Судаков таке може та навіть з радістю буде робити, Циганков та Ярмоленко здатні, але інші флангові футболісти? Гуцуляк, Зубков, Назаренко, Волошин, Хлань, Синчук, Редушко - це все гравці, які люблять відчувати бокову лінію та відштовхуватися від неї.3. Позиція десятки?До того ж третій момент. Маліновський теоретично може грати на цій позиції, але як вже показала гра проти Польщі, ніхто в цій команді не здатен дати такого ефекту на позиції центрального атакувального півзахисника як Циганков. Ні Судаков, ні Шапаренко, ні власне Маліновський. Єдиний очевидний варіант - це Буяльський.Якщо говорити про інші позиції, то була проблема на правому фланзі захисту, яка має вирішитися після повернення Коноплі. Що стосується форвардів, то треба чекати нового сезону, аби зрозуміти взагалі де будуть усі три найкращих форварди команди Яремчук, Довбик та Ванат.Якщо шукати висновок, то він наразі досить специфічний: Мальдера намагається навчити збірну України та її футболістів навчити в той футбол, в який вони ніколи не грали. Не просто ж так говорили про неймовірну велику кількість теоретичних занять на цьому зборі.І з цим потрібно поспішати, нехай і часу немає. Саме тому стартовий склад майже не змінився у порівнянні з першим матчем, не до експериментів зараз взагалі. Проблем багато. Якщо на мʼячі ще нехай, то прям аж відчувається неймовірний скрип думок футболістів (Сарапій, Очеретько та інші) в ситуаціях без мʼяча: що треба робити, хто куди біжить та хто кого страхує.На наступний збір, вже в Лізі націй футболістам потрібно брати зошити та вести конспекти. Часу для тренувань не буде, але вчитися грати в цей футбол потрібно.

Закриваємо сезон: фінал Ліги чемпіонів, дебютний матч Мальдери, звільнення СлотаОбараз і Бойко – про перемоги ПСЖ та України, а також нелогічне рішення керівництва Ліверпуля.***📺ДИВИТИСЯ НА YOUTUBE💸ДИВИТИСЯ НА PATREON 🎧 Слухати на Pocket Casts🎧Слухати на Spotify 🎧Слухати на Apple Podcasts***Сьогодні в подкасті:00:00 - 08:00. Чи поразка в фіналі ЛЧ зіпсувала сезон Арсеналу?08:00 - 18:00. Цей Арсенал дійсно міг когось здивувати або розчарувати?18:05 - 22:45. Про головну проблему Арсенала в цьому матчі.22:50 - 25:00. Про Мартіна Субіменді. Олівер дає аналітику краще за Вілата.25:00 - 30:40. Хто в трійці найкращих гравців ПСЖ? Хто б отримав Золотий мʼяч прямо зараз?30:40 - 35:11. Чи Луїс Енріке найкращий тренер світу прямо зараз?35:11 - 40:35. Чи цей ПСЖ - найкраща команда за всю історію?40:35 - 44:45. Чому Габріел бив пенальті пʼятим?44:45 - 49:35. Оцінюємо сезон Забарного.49:35 - 54:40. Переходимо до збірної України. Чому всі так зраділи? 54:40 - 01:08:37. Що з точки зору гри і чи можна вже робити якісь висновки?01:08:37 - 01:10:24. Що чекає на збірну далі?01:10:24 - 01:19:52. Ліверпуль звільнив Слота. Тенденція нелогічних рішень від керівництва Ліверпуля.***Доєднуйтеся до нашого клубу – підтримайте подкаст та отримуйте ексклюзивні випуски.Наш ЮтубНаш патреон💌 @eurofootballpodcast

Юхим Конопля перейшов в Борусію Менхегладбах.Якщо говорити коротко - це погана ідея.Після того як клуб залишили Марко Розе та Макс Еберль, Гладбах тричі був 10-м, ще два по разу 14-м та 12-м в минулому сезоні. Боруссія помилялася з тренерами, з трансферами та двічі поспіль я називав їх одним з головних претендентів на виліт. І знову назву без жодних сумнівів.І не через те, що вони купили Коноплю.Довшу частину минулого сезону команду очолював Ойген Поланскі, якого підняли із другої команди. Після закінчення сезону та ретельного аналізу його вирішили залишити головним тренером, сказавши, що мають повну довіру. Утім формулювання звучить: «Ми розпочнемо новий сезон з Ойгеном». Хоча для Бундесліги це нормально звільняти тренерів, бо так численні спортивні директори закривають свої провали в плануванні.Поланскі залишається, але вже оголошено, що у нього буде новий штаб, склад команди зміниться, Борусія має грати в привабливий та атакувальний футбол та використовувати формацію 4-2-3-1 чи 4-3-3, а не як це часто було в минулому сезоні пʼятірка позаду.Спортивний директор Руве Шредер говорив, що його наприкінці сезону вразило те, що Поланскі не жалівся на склад, травми та інші речі, на які часто жаліються інші тренери.Перерахувавши усі ці речі, можна сказати, що Поланскі не має жодної ваги і не має права голосу.Гладбах проводить активну трансферну кампанію, але поки ще немає враження, що мова йде про посилення складу.Прийшов голкіпер Батц, який навряд чи виграє конкуренцію у основного воротаря Ніколаса, прийшов центральний хавбек Леопольд із Ганновера, який має замінити Енгельгардта, який в минулому сезоні грав в оренді, ще один гравець із другої Бундесліги лівий захисник Герольд перейшов із Карлсруе.Однак йде капітан команди в цьому сезоні Райц та найкращий бомбардир Табакович. Авжеж, Гладбах розраховує на повернення головної зірки Кляйндінста, який пропустив фактично увесь сезон. Певне, будуть ще підписання, але усіх вразив наприкінці сезону 17-річний вінгер Мойя, що означає появу ще якихось молодих гравців із системи клубу.Поки не вражає.Інший момент, що на позиції Коноплі у Гладбаха вже не один рік грає найбільш стабільний, працьовитий та непоступливий Джо Скаллі, гравець збірної США. Єдиний плюс для українця в тому, що у Скаллі рік контракту та його цілком можуть продати згодом, бо втримати якоюсь перспективою буде складно.Загалом Боруссія має можливості не провалитися, але наразі все видається продовження курсу, який започаткував ще Роланд Віркус.

Вольфсбург таки зробив це.Роками клуб йшов до того, аби нарешті вилетіти та закінчив спробу дурнуватими рішеннями впродовж сезону загалом та конкретно у вирішальному матчі сезону, зокрема.Почалося все ще в 2021 році, коли замість Олівера Гласнера покликали тренувати Марка ван Боммеля. Потім був Кофельдт, Ковач, Газзенгюттль. Улітку клуб вирішив, що пора ставати більш відкритим до нових ідей, покликавши спортивного директора із Данії та головного тренера молодого нідерланцдя Сімоніса з одним роком досвіду роботи в клубі Гоу Агед Іглз.Немає проблем в тому, щоб бути молодим тренером, але не тоді, коли ти ноунейм, а в твоїй команді багато досвідчених та зіркових футболістів із завданням бути дуже високо, адже клуб витрачає 70 мільйонів євро на новачків.Клуб, який має пʼяту в лізі платіжну відомість.У Сімоніса нічого не вийшло, а його зміною довгий час був ще один молодий тренер Даніель Бауер. Спортивне керівництво на чолі з Крістіансеном просто бойкотувало роботу, не маючи жодного варіанту для підписання на січневе трансферне вікно коли вже був кінець грудня. Зрештою, похапцем пару десятків мільйонів було витрачено, але японець Сьогаї та ганець Аджетеї просто стали запасними.Рятівником мав стати Дітер Гекінг, але в той момент, коли він очолив команду Вольфсбург вже був не тільки клубом без душі, але й командою без душі.Зі складом Вольфсбурга та тим, що вони опинилися нижче за багато відверто поганих команд в Бундеслізі, цей виліт є особливою історію в топ-5 лігах.Дуже подобається, що Вольфсбург програв саме Падерборну, за яким в цьому сезоні особливо цікаво було слідкувати. Перед початком сезону клуб втратив декількох гравців (Центнер в Вольфсбург, Анса в Уніон), головного тренера (Квасньок в Кельн) та спортивного директора (Вебер в Аугсбург.Спортивним директором клубу став Себастьян Ланге із Верля, а головним тренером Ральф Кеттеманн із другої команди Карлсруе. Це було два неймовірних влучання.Склад Падерборна посилили голкіпер Займен із молодіжки Штутгарта, центральний хавбек Баур із Динамо Дрезден та прийшло декілька гравців атаки. Завдяки роботі тренерського штабу покращилися інші футболісти. Здавалося в минулому сезоні добре зіграли атакувальний хавбек Більбія, флангові гравці Курда та Обермайр, центрбеки Шеллер та Бракельман, центральний хавбек Кастаньєда, але в системі нового тренера вони ще більше себе показали.Якби Падерборн не вийшов до Бундесліги, то Кеттеманна складно було б втримати, настільки він вразив своєю роботою в перший дорослий сезон і якістю гри, і розвитком молодих футболістів (середній вік стартового складу у матчі проти Вольфсбурга вчора - 23 роки), і результатом.Падерборн - це рухливий, але не хаотичний футбол, багато створених моментів, ударів, цікавинок із залученням флангових гравців, але з посередньою реалізацією (нападники Маріно та Тіггес не виблискували на вістрі).Цікаво подивитися на трансферну роботу Падерборна влітку, головним завданням було б зберегти Більбію, у якого закінчується контракт, а також ще раз орендувати Займена, але дуже цікаво побачити в Бундеслізі Курду, пару Кастаньєда - Баур. Ну й Кеттеманна, авжеж.

Історія виходу Галл Сіті в АПЛ просто казкова.По-перше, головний тренер боснійський хорват Сергей Якирович, який точно не вважався тренером, котрий колись отримає роботу в АПЛ.По-друге, трансферний бан влітку, через який клуб не міг купувати футболістів увесь сезон.По-третє, Галл Сіті - друга найгірша команда за показником очікуваних голів проти них в сезоні, а частіше били по воротах тільки двох команд.Коли спитають, за рахунок чого Галл Сіті зумів вийти в АПЛ, то шліть до біса будь-яку людину, яка скаже, що знає відповідь. Бо цього ніхто не знає та не розуміє.Але, насправді, мені ось цей Галл Сіті подобається, хоча, зрозуміло, в АПЛ він буде іншим, тому що Галл Сіті за роки володіння ним турком Аджуном Іліджалі ніколи не був однаковим.У Галлі всього три легіонери основний голкіпер хорват Пандур, опорний хавбек Хаджиахметович та відкриття другої половини сезону алжирець Беллумі. А решта команди - це фактично misfits, жодного з яких вже не варто було чекати в АПЛ.Герой сезону Оллі Макберні, який перерахує усі ребра та пальці на ногах у захисників, Джон Еган, який два останніх сезони лікувався та здавалося просто не знав, як піти з футболу, Метт Крукс, який вже їздив в США та Джон Лундстрам, який вже їздив в Туреччину, ще один ветеран Семі Аджаї та капітан Льюї Койл. Серед найкращих гравців сезону в команді Раян Джайлз та Джо Гелгардт, які вже не один раз мали шанс зробити крок вперед, але все ніяк не могли цього зробити.Ну, добре, можна було дочекатися, що до АПЛ доросте команда з Чарлі Гʼюзом, Ліамом Міллером чи навіть Реганом Слейтером та Кайлом Джозефом, але хто б міг подумати, що їх туди витягнуть Макберні, Еган, Крукс та Гелгардт.

Зрозуміло, що Томас Тухель поза емоціями робить все логічно та очікувано. Чого розкричалися всі навколо, не зовсім зрозуміло.Із того, що було злито в англійських медіа дивує хіба тільки присутність Айвена Тоуні, але з іншого боку, навпаки, підтверджує обраний головним тренером напрямок.Серед усіх якостей футболістів він перш за все обирає силу та швидкість, а також шукає по 2 гравці на кожну позицію.Зрештою, як гравець навіть Магвайр німцю не потрібен, він це пояснював. Основною на турнірі буде пара Конса - Геї, Тухель також говорив, що ставить Чалобу та Стоунза вище за Магвайра, а Берн (якщо він буде в заявці) - це фактично лівоногий Магвайр.Фоуден та Палмер не потраплять до списку 26-ти не стільки через форму в поточному сезоні, скільки через те, що такий профайл гравців не потрібен тренеру. Ось Гіббз-Вайту просто не пощастило, що на його позиції є Роджерс та Беллінгем, а він просто став третім зайвим.На флангах атаки будуть Сака та його копія з тему Мадуеке праворуч, а також Рашфорд та Гордон ліворуч. Це було зрозумілим ще у відборі, й навряд чи Тухель з тих, хто міняє рішення, бо твіттеряни мають іншу думку.В атаці Тоуні є просто найкращим варіантом для прямої заміни Кейну, тоді як Воткінс гравець дещо інших якостей. Можна собі навіть уявити Кейна нижче з Воткінсом на вістрі.Поки запитання тільки в центрі поля. Ясно, що пара Райс - Андерсон буде починати турнір, але цікавлять резервісти, бо там і Мейну ніби буде, і Гендерсон, і я Гарнера чекаю обовʼязково.Очевидно, що Тухель упевнений в тому, що гравці його команди за рахунок класу переможуть аутсайдерів та середняків, тому не треба ті, хто добре відкривається поміж лініями, тоді як в матчі з грандами потрібні будуть атлетизм та ще раз атлетизм.Наразі склад Тухеля на перший важливий матч ЧС буде таким: Пікфорд - Джеймс, Конса, Геї, О’Райллі - Райс, Андерсон - Сака, Роджерс, Гордон (Рашфорд) - Кейн.

Стосовно Шабі Алонсо в Челсі є тільки одне питання.Навіщо він Челсі - зрозуміло. Попри те, що клуб започаткував свій власний спосіб розвитку, вони хочуть бути успішними. Найближче літо є ключовим для того, аби визначитися зі шляхом, куди йти: вперед чи по колу?Та історія з Енцо Фернандесом стала великим сигналом для керівників клубу, що у випадку їхньої бездіяльності тепер, знову доведеться йти в перебудову. Молоді зірки, за яких платили великі гроші, навряд чи готові будуть усі ці 10 років контракту чекати успіху в Челсі, а не переходити туди, де їм ЛЧ та трофеї будуть гарантовані.Судячи з повідомлень у ЗМІ, в Челсі цього разу розглядали тільки тих кандидатів, які мають досвід роботи в АПЛ чи успішний досвід деінде. Тобто, мова не про нових Мареску чи Росіньйора, а про тренера, який прийде та його одразу знатимуть футболісти.Челсі потрібно було показати свою амбіційність. З усією повагою до досягнень Марку Сілви чи Андоні Іраоли, Шабі Алонсо, який вигравав титул в Бундеслізі та ось щойно працював в Реалі, а ще має таку неймовірну карʼєру футболіста - інший рівень.Тепер Енцо Фернандес, Палмер та інші можуть й не захотіти змінювати клуб прямо зараз, а спробувати досягнути успіху з цим Челсі.Куди не глянь, з боку клубу - це гарне призначення.Але ось й питання: навіщо це самому Алонсо?Очевидно, що під час перемовин йому пообіцяли більше влади, ніж це було у Росіньйора, що зрозуміло, та, можливо, той рівень, який просив Мареска, перед тим як звільнитися. Менеджером він навряд чи стане, але коли буде говорити, що команді потрібен центральний захисник, то його почують, а не скажуть, щоб він закрив рота та спробував виграти АПЛ з пацаном із Страсбура.Теперішніх керівників Челсі неможливо передбачити, але наразі можна зрозуміти, що деякі висновки вони зробили. Зрештою, я раніше порівнював їхній підхід з американським спортом. Так ось нічого не змінюється. Можна зібрати неймовірну сильну команду за допомогою гарних драфт-піків, але все одно для успіху потрібен і правильний тренер, і, можливо, декілька досвідчених гравців.Стів Керр чи Джру Голідей - це було б супер, але тут би й Алекс Карузо та Айзея Гартенштайн знадобилися.Теперішня ситуація з Челсі дуже нагадує Баєр Леверкузен часів початку роботи Алонсо. У команді був чудовий набір молодих талантів Вірц, Фрімпонг, Коссуну, Тапсоба, Інкапʼє, Адлі, Діабі, Гложек, але влітку клуб підписав Джаку, Алекса Грімальдо, Йонаса Гофманна та завдяки роботі Алонсо перетворися на найкращу команду Німеччини.Авжеж, шукати приклади в історії весело й цікаво, але повторювати їх немає жодного сенсу. Утім, хіба ж це не та сама історія, коли до цього набору футболістів у Челсі Фернандес, Палмер, Кайседо, Педро, Кукурея, Джеймс, Фофана, Колвілл, можливо, Естеван додати ще досвідчених лідерів як Джака чи Грімальдо та вміння дійсно гарного тренера Алонсо, то команда зможе набагато більше?У будь-якому разі Шабі Алонсо в Челсі, насправді, вельми цікаве призначення.