🌟 Олена Демір "Анфілада"Богдан8,5/10Довгий список книга року ВВС 2024...боротися за власне життя завжди варто, особливо, коли правда на твоєму боці Можна я одразу скажу про свої враження? Це було афігєнно!! Якщо не сказати більше...🌟 Це той варіант, коли читаєш і не можеш відірватися, тому що конче необхідно знати, чим же все завершиться. Написано шикарно: мова, стиль, сюжетні гойдалки -- мені все не зайшло, а залетіло.Життєва історія дівчинки з неблагополучної сім'ї зі всіма "витікаючими": мати-п'яничка, яку ГГ називає "та, яка мене народила", злидні, дрібні крадіжки, щоб прогодуватися, гвалтування, проституція, вбивство, зона і "бєспредєл" -- усе лайно життя на сторінках цієї книги.🌟 І при всьому цьому вона неймовірно світла і позитивна. Не знаю, як авторці це вдалося, але це так.📚 Читав відгуки, що все дуже чорнушно і надто тригерно, але то, мабуть, "Район Д" Чеха чи "Юпак" Сайгона ще не читали або "Хто ти такий?" того ж Чеха. Мені навпаки все зайшло і не здавалося зайвим, жодна деталь не тригерила і не викликала роздратування. Тут суцільне зло, яке межується із таким же всеохоплюючим добром -- усе як у житті.Тут герої війни, які одночасно можуть бути гвалтівниками чи мародерами, міліція, що покриває дитячу проституцію, і прості люди, які виборюють правду, навіть коли це здається неможливим, тут система, що ламає і знищує людину, і проста доброта бабусі, яка повертає тебе до життя і віри....такі почуття, як любов і ненависть, занадто яскраві, інтенсивні, виснажливі. Занадто ніщивні, щоб перебувати у них постійно. Вони не дають нічого, крім вогню і божевілля. І виходиш ти з них випаленим і напівживим 🌟Час, який ГГ провела у бабусі в селі -- це найкращі сторінки книги: нічого ніби не відбувається, але правда і сенс життя саме тут, поруч із рідними людьми.А ще по всій книзі авторка свідомо розкидує суспільно-політичні наративи: про імперію, незалежність, Майдан, війну, літературу... Їх небагато і вони не заважають. Навпаки дають палітру життя країни, у якій живе Маріка.На бабусиному горищі, у далекому селі, майже в серці України не було книжок українською. І не дивно, я знала, скільки сил доклала російська імперія, а потім і "освіти" для того, щоб їх і надалі не було 🌟 Це книга, яку читаєш і хочеться читати далі, дуже класно і цікаво написано. Гортаєш сторінку за сторінкою, проживаєш усе разом із ГГ, вболіваеш, хвилюєшся, емоційні гойдалки, сльози, шмарклі і все таке, і до останньої сторінки думаєш, чи витягнуть цю історію вони обидві -- і авторка, і її героїня.Однозначно в мій ТОП року.#сучукрліт#читаємоБогдан