З української журналістики непомітно зник простий репортаж. Є лонгріди, через які важко продертися і де відсутність фактажу компенсується порожнім словоблудієм. Є "подкасти", які насправді не подкасти взагалі, а інтерв'ю на ютубі. Бо "подкасти" в класичному вигляді це, по-перше, аудіоформат, по-друге, цікава історія з помірною кількістю синхронів і звукових вставок.Про все це я подумав після того як побачив простий, ненав'язливий репортаж у WSJ. Він про важливу для сходу тему - дорога з Ізюму до Слов'янська. Місяць тому про це не говорили в голос. Потім кількість уражених ворожими дронами машин почала бути більше п'яти щоденно. Потім ураження в центрі Слов'янська, антидронові сітки на дорогах, незрозумілі дії тих, хто має забезпечувати безпеку на цій, ще донедавна спокійній ділянці...Наші медіа здебільшого відбилися сухими новинами. "Противник уразив....". Офіційна комунікація цієї ситуації не віталася, бо це призведе до непотрібних висновків: якщо під@рів там не було і небо було чисте, то тепер вони там є. Про що це говорить? А WSJ просто поїхав і зробив матеріал. Це не єдиний матеріал цієї групи. Будуть ще. Немає сенсу їхати в зону бойових дій заради одного тексту. Але за те, що вони розповіли просту, але важливу історію про дорогу - подяка. А нашим акулам треба потрохи спуститися з небес. Трамп вас розбалував. Без ваших фантазій на планетарні теми люди якось проживуть. Допоможіть краще реальними історіями.