Алхімія трансформацій з Оксаною Василевич

Чули фразу: «Думки матеріальні»?Наче і правда. Але…Якби це працювало буквально, то що б ми мали?Скільки людей боїться літати й думають на борту про падіння літака? Але ж літаки не падають кожну хвилину а літають спокійно тисячами рейсів щодня.Багато хто мріє про щастя щодня, але при цьому хворіє, проходить кризи… Щось не стикується, правда?В чому ж річ❓ Наш мозок — лінивий геній. Він заточений на економію енергії (кисню та глюкози, якщо точніше). А тому постійно «додумує» за нас усе, що бачить і сприймає. Це як Т9 в телефоні, тільки ще хитріше.Наприклад:Ти бачиш чашку кави й моментально уявляєш її смак, аромат, теплий стаканчик, навіть баристу, що тобі її подав. Тобі не потрібні десятиліття, щоб зрозуміти звідки вона береться, як вона перетворюється в рідину, звідки береться паперовий стаканчик — правильно?Усе це вже прошито в твоїй голові за роки досвіду.А тепер уяви, що сюди потрапить людина з кам’яного віку. Він побачить каву й скаже: «Що це за чорна вода?». Бо в нього в голові взагалі немає цієї історії про каву.🔍 Наш мозок — це така собі машина передбачення й доповнення реальності.Образи і коментарі, якими наш мозок описує реальність і називаються думками. Вони приходять як фрази або як картинки.Між собою вони зʼєднуються через причинно-наслідковий звʼязок. Так виникають історії. В тому числі так зберігаються в памʼяті і наші ментальні блоки 🙃🎬 І ось що цікаво:Коли мозок будує ці історії, він щоразу додає емоції.Тобто мозок уже знає:ось ці слова + ось ця картинка = ось така емоція.❗️І тоді він робить ще один трюк:він перестає перевіряти реальність і реагує автоматично, за звичкою.🟡 Наприклад:Ти не бачиш перед собою лимон, але тільки уявиш його — і рот вже наповнюється слиною.Але… якщо ти надкусиш щось, що виглядає як лимон, а смак — як картопля, мозок скаже:«І що це щойно було?»Ти відчуєш здивування, навіть легке роздратування.І ось як це працює в житті:✅ Якщо реальність краща за очікування — ти щасливий.❌ Якщо гірша — негатив.🎯 Приклад із життя:У тебе зайняті руки, ти йдеш, а людина попереду НЕ притримала двері.Ти моментально відчуваєш роздратування, бо у твоїй внутрішній «інструкції» людина мала притримати двері.Тобто:Мозок живе за сценаріями, які ти сам йому навчився подавати, часто ще з дитинства чи суспільних норм.Але сюрприз — ці «інструкції» часто криві (привіт, блоки та програми)! І саме через них ми потрапляємо в пастку емоцій та реакцій.✨ На своїх сесіях я часто, в тому числі, показую, як перепрошити ці «налаштування» і навчитися управляти реальністю не на автоматі, а свідомо — через наміри й повне усвідомлення.Бо коли ти «водій» свого мозку, а не пасажир — тоді й справжні дива починаються.

Спеціально до Дня Святого Валентина ❤️Любити інших більше, аніж ми любимо себе - неможливо. Не можливо і крапка. Все інше - компенсаторні механізми для закриття потреб, які ми не усвідомлюємо або усвідомлюємо не до кінця.І це не про егоїзм. Це про відчуття власної цінності перед обличчям власної слабкості та безвольності. Щоб краще це усвідомити, згадайте, які емоції ви відчуваєте, коли дивитесь на маленьких дітей, цуценят чи кошенят. Вони такі 😍😍😍, не зважаючи на те, що водночас творять неймовірні справи 😅Ми всі народилися такими – цінними від самого факту існування. Проте з часом ми виростаємо і часто охолоджуємо ставлення до маленької дитини всередині нас.Любов до себе складається з трьох головних аспектів: 1) виховання себе, 2) підтримки себе 3) встановлення меж.Ми виховуємо себе, коли вчимося, ростемо, пізнаємо свою справжню сутність, ставимося до себе із легкістю, із серйозністю і довіряємо собі.Ми підтримуємо себе фізично, відновлюючи своє тіло, та емоційно – словами любові, піднімаючи свій дух. Наприклад, прийняти ванну зі свічками та сіллю – це прояв любові до себе. Сказати собі: «Я можу помилятися але все одно залишаюся цінною та важливою» – це також акт самопідтримки.Ми встановлюємо межі для себе та інших, аби не стати жертвою і не робити інших жертвами. Не дозволяти СОБІ, наприклад, щоб на тебе кричали, якщо ти надто чутлива до цього – ось що захищає нас від ролі жертви. Не дозволяти собі брехати чи бути саркастичним щодо інших – це допомагає не перетворювати когось на жертву. Усі ці кроки – справжні акти любові до себе.Що скажете?Любіть себе, любіть інших. І нехай кожен із нас пізнає насолоду взаємного кохання 🫶 Зі святом, любі