З 2014 року я носилась з темою «в нас вирослі нові покоління героїв - дивіться які вони мужні та відважні, це наша античність». На мене дивилися як на їбануту і казали «Одесса это нечто особенное» та водили екскурсії «криминалочка» про Соньку Золоту Ручку та Мішку-Япончика. Бо такі гайди класно купляли руссо туристо, які їздили сюди як на срачку, не дивлячись на війну на Донбасі та віджатий Крим.Вся ця прокремлівська шобла, яка з партії регіонів плавно перетнула в опзж, всі ці бізнесменчики разом з мерією плювали на українських героїв новітнього часу. На людей, які відбили Одесу у 2014-му, на майданівців, які пішли на фронт, на волонтерів. З нас робили білих ворон. «Вы не понимаете, Одесса - это вне политики», під «політикою» розуміючи війну на сході та Крим під орчатнею.І зараз ця піздота не помічає війну, толерує церкви та попів московського патріархату, толерує імперські памʼятники у місті, російські назви та маркери імперії - «ах не трогайте, а то нам не будет про что рассказывать туристам. Вас что пушкин бомбит?» - типа їх не бомбить.Ось це бажання засунути голову у пісок. Придумати щось своє «особенное», «у нас в Одессе это не едят», викопати з минулого новий міф та нагодувати одеситів «новою ідеєю» з минулого досхочу - це взагалі не обʼєднує аж нікого.Але чиновничкам та депутатам треба залишатися при владі, а бізнесменам треба новий фантік, щоб продавати бренд «пгт Одесочка».Це я вам коротко про проєкт «Одеса. Деколонізація», якщо що.Неможливо рухатися вперед з головою, задраною назад.Вибачайте. Ви дурепи, ви просираєте зараз наше майбутнє.