Одеський срач "суки, застроили наш памятник неизвестному матросу, уничтожают нашу память" в який пані доцентка психології додала "великой отечественной" з киданням в соцмережі фото зі зручного ракурсу, який вже підхопили кандидати в мери міста. Трохи ранкового осінту, і я вже побачила велику інформаційну кампанію ЙР — знов почали грати на старих патернах, щоб розмити кордони між українцями і русскими. Спроба номер... хто зна вже яка, але наші барани ведуться як навіжені. По-перше, стелу поставили на румунському кладовищі. Ви ходите по кістках. Під плитами з "іменами советських героїв" нема нічого або сміття. Це вам кожен український історик доведе. Тобто "победобесіє", яке почалося у 1960-х, щоб перебити хвилю дисидентства, досі працює, бреше і використовує радянську флешку у ваших головах. Ця стела - така ж профанація, як й монумент з зіркою, який стоїть на площі 10 квітня, як їхати до Аркадії. Це пам'ятники радянської імперії. А ніяк не України. Але вони досі в Одесі.Дійсні болючі точки часів Другої Світової війни на мапі міста були відмічені вже під час незалежності України. Це пам'ятна дошка на кордоні єврейського гетто на Слобідці. Це пам'ятний знак на Толбухіна біля того місця, де на старих порохових складах згоріли живцем понад 10 тисяч одеситів — тому що німецькі окупанти влаштували покарання за підрив комендатури на Маразліївській вулиці. Це чорний камінь на початку Дороги смерті у Прохорівському сквері — саме звідти вели одеських євреїв у страшні табори смерті — Богданівку та Доманівку. А ще є місця, які ніяк не помічені. Наприклад, колишні недіючі шахти з видобутку черепашнику в нинішньому парку Перемоги, тоді це були околиці міста: саме туди окупанти скидували тіла розстріляних одеситів навесні 1944 року. Але стелу "неизвестному матросу" поставили саме на румунському кладовищі в парку над морем.Радянська історія — суцільна брехня, постійне перекручування фактів. Чим жахливіша брехня, тим швидше в неї повірять - погугліть чия цитата. І вони вірять. Одеса дуже радянська досі. Стосовно забудови. Щось я волачих зараз ніколи не бачила на наших протестах проти незаконної забудови. Міська рада дає дозволи. Депутатів ви регулярно самі обираєте. Забудовники узбережжя на Ланжероні - Кісловський і Кучук. Ви їх добре знаєте. Один колишній комуніст, пудрив вам мізки. Про другого можете погугліти, навіть без осінта.Рівень маніпуляцій поки що паршивенький: ЙР намацує, на чому тут будуть грати - теми спільного минулого, радянська пам'ять "деди воевали", тарифи, інфляція, незадоволення. На всяк випадок. На випадок заморозки війни та виборів.А потім будуть робити Грузію - таку, як вона є зараз — проросійську і реакційну: вбухувати гроші у всі більш-менш такі прорадянські сили - від ватненьких доценток до депутатів, які досі не вивчили українську історію і не відрізняють Петлюру від Бандери. Тому одеська влада так чіпляється за російські і радянські пам'ятники та не видаляє їх з міста за законом України: на них далі будуть грати у ваших головах. Прикро, що корисні дурочки це використовують. Ну, разом з кандидатами в мери. Тьфу. Тупі істоти.