Як їдять люди в різних гунахУ гуні благості людина їсть повільно, не поспішаючи. Вона смакує, вона відчуває смак. У неї, безумовно, є міра, задоволеність і вдячність. У всіх релігіях людині приписується, перш ніж сісти за стіл, подякувати Богові за те, що Він дав нам «хліб наш насущний». І у нас є ця вдячна молитва: шаріра авідйа джал джодендрійа тахекал джіве пхеле вішайа сагоре, де Бгактівінода Тгакур каже: «Дякую Тобі, Крішно, за те, що Ти дав нам цей прасад, який звільняє, а не сковує нас». Інакше ця їжа буде причиною нашого рабства в матеріальному світі.Людина в гуні пристрасті їсть на ходу, стоячи, заковтує, поспішає, розмовляє, жадібничає, і все це перетворюється на нетерпляче поглинання їжі.Людина в невігластві — порушує порядок, у неї занадто велика різноманітність, вона об'їдається постійно, аби лише набити шлунок. Людина навіть не відчуває, не розуміє. Особливий спосіб поїдання їжі в гуні невігластва — це коли ми їмо і телевізор дивимося або в Інтернет заглядаємо. Пристрасть, яка дуже швидко перетвориться на повне невігластво. Тому що людина не усвідомлює того, що вона робить: вона не відчуває смаку, вона не розуміє, що робить, не кажучи вже про якісь піднесені почуття. Це дрібниці, але від цих дрібниць дуже багато залежить. І з цього починається дуже багато чого.На доказ наведу вірш Нароттама даса Тгакура: карма-канда гйана-канда кевала вішерабанда амрта болійа джейа бакхайа нана йоні сабадхірі кадарйа бакшанакаріВін каже, що якщо людина не йде шляхом бгакті, а йде будь-якими іншими шляхами, якщо вона думає, що карма-канда чи г'яна-канда — це нектар, то результат цього один: вона входить у різні лона, вона народжується знову і знову. І в цих різних лонах вона їсть усяку гидоту.Інакше кажучи, їжа — це найістотніший спосіб або прогресувати, або деградувати. Найголовніший спосіб, за допомогою якого людина або розвивається, або, навпаки, опускається. Це головна характеристика нашої обумовленості.«Скажи мені, що ти їси, і я скажу тобі, хто ти».Бгакті Віг'яна Ґосвамі