Край | Берлін бідний, але сексуальний»Ці слова колишнього бургомістра німецьк...

«Берлін бідний, але сексуальний»Ці слова колишнього бургомістра німецької столиці Клауса Воверайта якнайкраще підходять до традиційного місця Берлінського кінофестивалю на міжнародній арені – його програма завжди скупа на ефектність та гламур, але надзвичайно приваблива відкриттям нових територій і незвіданих стежок, що відображають світове надбання набагато повніше і чесніше, ніж розсада вічнозелених гігантів думки та образу. Адже недарма Берлінале прийнято вважати найбільш політизованим фестивалем «великої трійки» - він найміцніше вкорінений у безпосередньо людський стан. І навіть новопризначена програмна директорка Тріша Таттл , яка другий рік поспіль намагається вкрасти з зоряного неба найяскравіші Сіріуси з Ведмедицями, не зможе перешкодити здійсненню цієї глибоко гуманістичної вистави. «Берлінська культурна божевільність», - як виражався Девід Боуї - у будь-якому випадку переможе.Тож найцікавіше з програми Берлінале-26, що стартував сьогодні:◾️ «Біля моря», Корнель Мундруцо Друга американська дитина найвідомішого на даний момент угорського класика. Можна не сумніватися, що досвідчений інтелектуал Мундруцо впише в цукрову історію повернення з рехабу тонку міфологічну підкладку – зрештою, у жанрі високохудожньої притчі він сильний, як ніхто інший. У головній ролі – Емі Адамс. ◾️ «День, коли вона повернулася» Хон Сан-су З повагою до всіх діячів кіно, представлених у програмі фестивалю, але без Хон Сан-су Берлінале не може відбутися. Його нова стрічка – суцільне «повернення». До монохрому, до режисера в центрі оповіді, до «дня» в назві (картина стане шостою подібною), але головне – здається, фільм стане антитезою до стрічки 15-річної давності «День, коли він прийшов». Суцільне щастя бути сучасником такого чудового прикладу вічного творчого нюансування. ◾️«Кривава графиня», Ульріке Оттінгер Феноменальна суміш легендарних жіночих енергій: живий класик німецького кіно на посаді режисера, нобелівська лауреатка за друкарською машинкою (Ельфріда Єлінек, авторка «Піаністки»), патронеса європейського акторства (Ізабель Юппер). This shit could kill. ◾️«Монстр фабрики волосся», Едвін Зірка сучасної фестивальної сцени індонезієць Едвін приїде на Потстдамер-пляц зі своїм глибоко людяним езотеричним божевіллям – розповіддю про трудівників, одержимих темними силами від перепрацювання.◾️«Моя дружина плаче», Ангела ШанелекЧільна величина «Берлінської школи» і завсідник Берлінале Ангела Шанелек, напевно, знову піднесе людське становище до заряджених змістом культурних знаків. «Моя дружина плаче» - картина нерозуміння та знаходження спільної мови. Шанелек продовжує будувати Вавилонську вежу.«Обрізки трояндових кущів», Карім Айнуз Авторський ремейк класичних «Кулаків у кишені» (1965) від своєрідного бразильця – його перша робота з часів вигнання з Канн після фільму «Мотель Дестіно ». Розсип зірок (Ель Фаннінг , Джеймі Белл, Каллум Тернер, Райлі Кіо тощо), епіграма Белоккьо, кровозмісна інтрига.◾️«План-контрплан», Раду Жуде, короткий метр Румунська секретна поліція стежить за американським журналістом, який знімає тяжкості місцевого єврейського життя, і фотографує його безпосередньо під час фотографування. Типовий сардонічний сюжет Раду Жуде, чи не так? Підступ у тому, що ця історія більш, ніж реальна і повністю задокументована. Анархічна рука Жуде їдко і абсолютно небанально оперує «кулешовським ефектом» і в повних метрах, тепер настав час його повноцінної екранізації в нескінченних межах Реальності. ◾️«Сліди », Аліса Коваленко та Марися Нікітюк Єдиний український фільм основних програм. Страшні свідчення жінок, які пережили всі можливі військові злочини російських солдатів. Крик душі про солідарність, стійкість та протистояння злу.