У співачки Ольги Полякової уже багато років є політичні амбіції. Іще у 2019 році вона оголошувала, що іде у політику, і з цією метою створює "жіночу партію", у якій будуть тільки жінки. Цей проект не був реалізований не через брак амбіцій або фінансів, а через брак політичного життя. Як відомо, після місцевих виборів 2020 року у нас більше не проводяться вибори, політична конкуренція і загалом змагальність ідей і програм знищені. Не знаю, що трапилося зараз. Чи то ожили фантомні сподівання на проведення виборів, чи просто хтось промацує грунт. В Україні величезний пласт потенційних виборців не має свого ідеологічного лідера. Вони буквально лежать під ногами і просять, щоб їх хтось підібрав. Звісно ж, я маю на увазі втомлених від війни. У 2019 році від великої втоми вони проголосували за Зеленського. Попри те, що війни у більшості не чули і не бачили. Літали собі спокійно у відпустки з українських аеродромів. Каталися у Крим, хто хотів. Шастали на окуповані території Донеччини і Луганщини і назад. Отримали безвіз на блюдечку, роботи було хоч залийся, машини поміняли і не по одному разу, будувалися... Ні про яку примусову мобілізацію навіть не чули - коротше, страждали страшне. І від цього нестерпного болю обрали президентом коміка, щоб він їх веселив. Комік веселить як може, але довіру свого електорального ядра втратив. Є вірогідність, що персонально за нього ті самі виборці вдруге не проголосують. Тому зараз триває кастинг на такого самого, тільки іншого - ну або іншу. Шматок пирога такий великий, що навіть Полякова сподівається щось відкусити. Чекайте, ми іще побачимо і боксерів, і тенісистів, і футбол підтягнеться... А також блогери, ютубери та інші лідери думок. Є незадоволений попит, буде і пропозиція.