ПП!: пора перемагати

​​Від сміху - ридаю ридма! Нова пошта.- Наступний.Зеленський:- Мені відправити посилку в Польщу.- Що відправляємо?- Орден Білого Орла.- Причина повернення?- УПА.З черги:- О, дивіться. Нарешті при цій владі щось почали повертати.Зеленський:- Петро Олексійовичу, ви навіть тут?- У мене абонемент на критику. 24/7. Без вихідних.-Що тепер?- Нічого. Просто якщо процес повернення пішов- може, ще субʼєктність Верховній Раді повернете?-Ми зараз орден повертаємо.-Ну я уточнюю. Раптом у вас сьогодні день повернень.- А ви що тут робите?-Те саме.-Вам його не відкликали.- От саме. Непорядок. Ти назву УПА дав-забрали. Я УПА визнавав- мене пропустили. Де справедливість?Працівниця:-У вас сімейна відправка?Обидва:-НІ.-Ми сваримося.-Постійно.- Професійно.-Володя, де ти де професійність. Просто адреса одна. І орден однаковий.Заходить Ющенко.-Бачу, без мене почали.-Вікторе Андрійовичу, ви теж?-А що? У країні скандал про українську історію, а я маю вдома мед качати?-У вас теж орден?-Звісно.Працівниця:-Ви хоч між собою дружите?Всі:-Ні.Ющенко:-Вони сваряться після мене.Порошенко:-Ми сваримось після вас.Зеленський:- А після мене будуть сваритись наступні.Заходить Кучма.-Тут черга орлів?Всі:-Леоніде Даниловичу?!-А що ви думали? Без мене розберетесь? В мене ця відзнака була,, коли декого з вас ще в проєктах не було. Не те що в політиці. Польща:- Панове, зачекайте. Ми ж тільки у Зеленського…Порошенко:-А мене чого пропустили?- Ми не…-Я питаю: я УПА визнав - де мій скандал?Ющенко:- Мене теж цікавить.Кучма:- Список складали явно без досвіду.Польща:- Але ви ж всі один одного критикуєте.Зеленський:- Так.Порошенко:- Щодня.Ющенко:- Десятиліттями.Кучма:-Це вже майже державна традиція.Польща:- То чому ви всі разом?Всі:-Ми не разом. -Ми просто одночасно.-Не плутайте.-У нас внутрішній срач.- Не міжнародний.Польща:- То може ви передумаєте?Чотири президенти одночасно:- за російським кораблем Працівниця:- Все-таки сімейна відправка?Всі:-НІ.-Чотири різні.-І чеки окремо.-Бо нам ще після цього між собою сваритися.Працівниця:-А страховку ставити?-На ордени?-Ні. На українську політику.- Дівчино, таких сум Нова пошта не страхує.Дана Ярова

Напевне, останнє сьогодні на цю тему.Всі ми знаємо стан, коли тебе несе. Ну ок, я знаю у собі цей стан. Коли зриває внутрішній кран, і тобі байдуже на все: наслідки твоїх слів, логічні аргументи, на те, як це сприймається збоку і що буде потім.У моменті це чиста внутрішня лють і кураж. По завершенні - побоїще і згарище. З віком, звісно, я порозумнішала і навчилася не допускати до такого. Ну майже...Просто приводів для такого вибуху насправді мало, і я відсікаю людей, які можуть щось таке спровокувати, ще на підльоті. Тобто на чужих нема чого нерви витрачати, а свої - перевірені життям і часом, нічого такого не зроблять. Але послухайте, я говорю про побутові, особисті ситуації. На роботі ми тримаємо себе в руках до останнього. Чемна, скупа розмова крізь зуби у сто разів краща, ніж істерика. Тому що від тебе залежать люди, проекти, плани структури.Зрештою, є поняття обличчя і гідності. Ми не демонструємо свою вразливість, не зриваємося і уникаємо метушні.(Ми в даному випадку - чоловіки і жінки мого покоління та виховання.) І я щиро, дуже щиро сподіваюся, що у Зеленського та інших українських чиновників не істерика. І прошу відкласти реакцію, перекидання орденів через паркан та інші жести драма квін на кілька днів, а ще краще на місяць.

​​Щодо нових зелених контрактів для військових. Обмисливши сам і вислухавши всі доводи товаришів, я дійшов висновку - краще лишатися простим українським мобілізованим. Чому? 1. В перспективі контракт дає велике ні фіга. Базова ставка грошового забезпечення лишається така сама як була. Від 20 і більше залежно від звання. До 30 тис. ГЗ дотягують за допомогою доплат. Це означає що пенсію рахуватимуть від 20К. І на фіга попу гармонь? 2. Підпишеш ти контракт на 2 роки. А через рік у пуйла обвалиться економіка, і він (гепотетично) погодиться на мирну угоду. Коротше, військовий стан не продовжать. Що станеться тоді? Для мобілізованих - дембель. А для контрактників - потреба дослужувати до кінця контракту. То на фіга гармонь служитилеві культа? 3. Підписуєш ти контракт. Через два роки виходиш погуляти аж на шість місяців. Що ти встигнеш за ті 6 місяців? Повернути до життя ФОП, який подох 4+ роки тому? Тебе візьмуть на роботу? Та фіг. Натомість. Через 6 місяців тебе знову призовуть. І куди ти потім потрапиш - знає лише Господь Бог. Зараз я - інструктор за умов зору -5,5, ревматизму і аритмії серця. Я і через 5 років буду інструктором, якщо не спишуть по здоров'ю (у перевід в бойову бригаду я вже й сам не вірю). А куди я потраплю через шість місяців? Штурмом посадок мене лякати марно, там я швидко опинюся на дронах, перевірено. Жах і апокаліпсис, це якщо занесе старшиною десь на склад у тилу. Або десь на папери. Свят-свят! І от на фіга попу ширвжитковий музичний інструмент?Тут звісно виникає довід "так контрактникам же ЗП збільшують". Відповідаю, я переконаний що ЗП збільшать всім, незалежно від того контрактник ти чи мобілізований. Бо якщо ні - в частинах почнеться поділ по інтересах, на мобіків і контрачів. І з'явиться стабільний довід: "Хто більше отримує - більше працює/воює". Вже повірте сержанту. Наслідки будуть скаженні. Одним словом, краще залишитися мобілізованим. Ходити у відпустку. Служити там де тебе знають і поважають, і де ти точно знаєш що приносиш користь. Зрештою, якщо в таких умовах ти прослужив 4+ роки - далі не проблема. Логічної причини підписувати контракт я не бачу. А інших для мене просто нема. Цій владі я на слово не вірив ніколи.

А тепер трішки реалізму.Ми всі радіємо черговим "500 пропущеним від Мами" на московії.І правильно радіємо.Але не варто вдавати, що відповідь не прилетить.Прилетить.Ракетами.Дронами.КАБами.Усім тим залізяччям, яким імперія намагається компенсувати відсутність мізків і совісті.І прилетить По наших містах.По підприємствах.По будинках.По школах.По дитячих садках.Так було, так є, і, на жаль, так ще буде.Але є одна принципова різниця.Для нас ця війна — питання життя і смерті.Для них — питання величі, понтів і телевізійних галюцинацій про імперію.Ми воюємо за право жити.Вони воюють за право командувати чужими життями.Тому навіть коли нам важче, ми все одно сильніші.Бо людина, яка бореться за свій дім, завжди витриваліша за того, хто прийшов його грабувати.Ми вже дійшли до точки, коли українські безпілотники впливають на порядок денний самітів НАТО і G7.Коли світ змушений враховувати український фактор.Коли навіть ті, хто хотів би домовитися через нашу голову, змушені переглядати свої розклади.Так, попереду ще багато болю.Але вперше за довгий час імперія не диктує правила гри.Вона вже змушена на них реагувати.І це дуже добра новина.

На оборонній виставці Eurosatory-2026 сьогодні можна побачити майбутнє. Дрони, які самостійно знаходять цілі. Роботи, що замінюють людей на найнебезпечніших ділянках. Штучний інтелект, який аналізує поле бою швидше, ніж людина.Тут майбутнє вже не прогнозують — його демонструють. І серед усіх цих технологій мене не полишає одне відчуття: Україна стала однією з тих, хто формує майбутнє.Колись ми приїжджали на такі виставки вчитися. Сьогодні сюди приїзять вчитися в нас. Як сказав мені керівник однієї з провідних зброярських компаній, саме українські військові та українські інженери написали новий підручник сучасної війни. І до речі, написали його не в кабінетах чи лабораторіях, а в окопах Донбасу і в небі над Києвом.Наш досвід скрупульозно вивчають військові по всьому світу. Бо українські безпілотники, системи радіоелектронної боротьби і засоби протидії ворожим розвідкам уже стали новим стандартом.Хоча багато виробників досі живуть учорашнім днем. Наприклад, на кількох стендах помітив антидронові рушниці, які в наших реаліях сьогодні мало ефективні.Але війна проти росії довела просту річ: майбутнє належить не окремій зброї. Майбутнє належить системі, де штучний інтелект, ПДТР, РЕБ і дрони-перехоплювачі працюють як єдиний організм.Бо найбільша наша цінність — це люди. Українські військові, яких мають захистити нові технології. Це майбутнє. А сьогодні наші військові захищають можливість створювати такі нові технології.📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter

Цієї ночі росія завдала одного з наймасованіших ударів по Україні. Це сталося саме сьогодні — у день, коли в Люксембурзі Європа відкриває перший переговорний кластер про вступ України до Європейського Союзу. путін демонструє Європі, що він воює проти європейського вибору України, проти європейських цінностей, проти самої європейської цивілізації — її культури, її історії, її віри.Тим важливіше, що сьогодні Європа дала свою відповідь і ухвалила довгоочікуване історичне рішенням про відкриття першого переговорного кластера «Основи» на шляху до членства України в Європейському Союзі.За ним стоять десятки реформ, величезна робота дипломатів, парламенту, уряду, громадянського суспільства та наших європейських партнерів. За цим рішенням так само стоять учасники Революції Гідності. Так само стоять і Збройні Сили України, які зберегли державу. Ми будуємо на фундаменті, який був створений багаторічною працею всієї держави.Це початок нового етапу нашої європейської інтеграції. Ми знаємо, що потрібно робити, і знаємо критерії та стандарти, яких маємо досягти. Не для Брюсселя, а насамперед для себе — заради кращої якості життя громадян, розвитку українського бізнесу та зміцнення української держави.Альфою і омегою цього процесу є верховенство права, демократія, захист прав людини, незалежне правосуддя, ефективна боротьба з корупцією та справжній політичний плюралізм. Саме за цими критеріями оцінюватиметься готовність України до членства в ЄС.Сьогодні важливо розуміти: рішення про відкриття переговорного кластера ухвалене в Європі, але швидкість і успіх переговорного процесу залежатимуть насамперед від України. Від роботи парламенту і уряду. Від якості законів та їх впровадження. Від нашої здатності забезпечити реальні зміни, а не їх імітацію.Ми вже довели, що здатні досягати великих цілей. Безвізовий режим, Угода про асоціацію, статус кандидата, початок переговорного процесу — усе це стало результатом наполегливої праці та стратегічного бачення. Тепер маємо довести, що здатні на більше. Що здатні не лише відкрити переговори, а й успішно пройти весь шлях до повноправного членства в Європейському Союзі.Що швидше ми рухатимемося шляхом реформ, то ближчим буде день, коли Україна посяде своє законне місце в сім’ї Європейського Союзу. Так і буде!📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter

​​Зеленський заявив, що є можливість збільшити ЗП військових до 30 тисяч у тилу (мінімум) і 300 тисяч на передовій (вочевидь, тільки за перебування на завданнях, тому реально буде менше). Про те саме заявила Свириденко. Я опускаю питання скільки разів нам-військовим уже обіцяли збільшення грошового забезпечення. Нам ніби в червні мали збільшити ГЗ, я не плутаю? Мене вразило інше. Буквально щойно ЗЕботва здіймала крик, ніби ГЗ військовим вже підвищили через збільшення бюджету Міноборони. А про 40 мільярдів, мовляв, то опозиція придумує. ЗЕботва горлала. А потім прийшов Зеленський, вхопив ЗЕботву за фарбовані коси, сунув писком у лайно і примусив радісно булькати. Сказав не що ГЗ уже підвищено, а що є можливість підвищити. Тобто може підвищать, а може й ні. По факту виходить так, що Зеленський підтвердив, опозиція казала чисту правду. Військовим зарплатні ніхто не підвищував, а підвищувати треба. Не тільки поліції. І так. З якими б благими намірами не забирали у МО 40 мільярдів і який би не був крупний бюджет МО, а 40 мільярдів мусять бути витрачені на дрони і автівки, а не на кешбеки і єбакінги.Все як казав Петро Порошенко.

Євроінтеграція — це як їхати на велосипеді: дорогою до Європи не можна стояти на місці. Або їдеш і приїдеш до Брюсселя, або падаєш, і тебе затягує назад до росії. Іншого варіанту не існує. Сьогодні говорили про це в етері на «Прямому». До цього сьогодні мав дуже ефективну зустріч із великою подругою України, Єврокомісаркою з питань розширення Мартою Кос. Мали розмову про найважливіші термінові проблеми. Європа продовжує підтримувати нас, уже сьогодні або завтра Україна отримає 2,8 мільярда євро з чергового траншу. Але разом із підтримкою є і чіткі вимоги на нашому шляху євроінтеграції. Першочергово це: 🔹Тотальне перезавантаження ДБР, яке влада перетворила на політичний інструмент. 🔹Перезавантаження фінансового моніторингу, де людина, прямий учасник Міндіч-гейту, боїться НАБУ, не з’являється в Україні, не ходить на роботу, і досі не звільнена. 🔹Верховенство права, незалежність суддів і наведення порядку в державних інституціях. 15 червня Україна нарешті має відкрити перший переговорний кластер «верховенство права». З цього розпочинається вступ до ЄС і цим він завершується. А вже в липні наше завдання — це відкрити решту сім кластерів. Це робота не на місяць і навіть не на тиждень. Це робота на щодень. Бо Молдова свої кластери точно відкриє. І якщо Україна через бездіяльність влади випаде з цього процесу, нас просто скинуть з європейського потяга. Для мене вступ до ЄС важливий не лише через рівень життя. Головне, що тільки членство в Євросоюзі робить вихід України з російської сфери впливу незворотним.📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter

Кращої відповіді на питання щодо корупції "Династії" ніж її надав журналістці "слуґа" Потураєв не вигадати - "ви що, хочете щоб у вас з кранів замість води тікло гівно?"(с)Це геніальна придумка, універсальна формула, яку крити нічим (хоча позітівна пропаганда імені Подоляка плюс мінус саме так і діє сім років, запускаючи дурочку).Чому попри попередження "проєбалі" Чонгар? - "ви що, хочете щоб у вас з кранів замість води тікло гівно?"Хто допустив в ОП "менеджерів "типу Шурми? - "ви що, хочете щоб у вас з кранів замість води тікло гівно?"Як так після "реформи ТЦК" провалили мобілізацію? - "ви що, хочете щоб у вас з кранів замість води тікло гівно?"Як взагалі можливі були "двушкі на москву"? Чому прем'єрка отримує мільйони у контори Мілованова, який впритул не бачив розкрадання в Енергоатомі? Яку роль у Міндіча відігравав великий реформатор Шефір? - "ви що, хочете щоб у вас з кранів замість води тікло гівно?"Спробуйте, це реально класна штука, для разнообразія вигадана людьми з гімном в головах, не завжди ж на кожну дічь "нових ліц" кричати "ви агєнт ІПСО!"

Я сподіваюся, читачі потім фото накидають з події, бо я ж не фотографувала.Лежу зараз у готельному номері, милуюсь квітами, їм шоколад і черешню, яку мені подарували на презентації. Одна пані привезла три ящики черешні зі свого саду, два нам з Білкою, один пану Чекалкіну :) Одеса - одне з тих міст, де нас буквально не випускають з обіймів. Настільки приязні, позитивно заряджені люди приходять на зустрічі. І наскільки мені легко з ними у спілкуванні, жодного незручного моменту.Скрізь жива українська мова - на самій події, що зрозуміло, а також у місті. Сьогодні я була і на новій пошті, і у кафе, магазині - скрізь працівники першими заговорюють українською. Років п'ять тому було інакше. І місто, і люди змучені обстрілами. Душа болить дивитися на сліди прильотів, боляче від того, що варвари намагаються знищити щось прекрасне, красу, якої так мало у світі. І водночас мені здалося, що одесити тримаються з великою гідністю.Все прибране, заклади працюють, магазини відкриті, перехожих багато на вулицях. Але повернімося до події: люди стояли у проході, деякі бажаючі просто не втовпилися, лишилися у коридорі. Мені навіть довелося віддати свій стілець :) Всі чекають нової книги, обіцяють на її презентацію наставити більше стільців :) А я дивлюся крізь панорамні вікна на море і думаю, що тут би я її дуже швидко дописала. Таке відчуття свободи і простору перед очима...Якби не країна - гній по сусідству, ми б жили як у раю.