ПП!: пора перемагати

Сьогодні Україна прощається з Марією Скібінською та її мамою Наталією.Дуже важко підібрати слова, коли разом ідуть із життя мама і донька. Коли ще зовсім недавно вони були поруч — працювали, жили, будували плани, а сьогодні ми проводжаємо їх в останню путь.Українська журналістика втратила двох професіоналів, для яких правда і професія були не просто роботою.18 років Марія була в журналістиці. Ми памʼятаємо десятки її блискучих інтервʼю з військовими, які вона робила як ведуча проєктів на «5 каналі». Памʼятаємо її роботу на 5.UA, редакцію якого вона очолила, та доклала туди свій талант, енергію і любов.Довгі роки на «5 каналі» працювала і мама Марії — Наталія Скібінська. Для великої родини каналу це втрата не тільки колег, а й добрих друзів, які пліч-о-пліч проходили життєві випробування.Найважче зараз — усвідомлювати, що їх більше з нами немає…Мої щирі співчуття чоловікові Марії, командиру штурмової роти 95-ї бригади Данилові Зубку. Близьким, друзям і колегам Марії та Наталії.Нехай Господь дасть нам усім сили пережити цю страшну втрату.Вічна пам’ять…📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter

Позітівні блогєри готові до хрипоти доводити адекватність використання дверних петель з Епіцентру на фюзеляжі ракет "Фламінго" від FP - але навіть півсловом не обмовляться про факт неспроможності великих "менеджерів" організувати поставки спеціалізованих авіаційних кріплень з США.При тому, що самі постійно обурюються наявністю американських комплектуючих в російських ракетах.Тобто ворог під санкціями спроможний добувати контрабанду для своїх ракет, а ви такі потужні без всяких санкцій просто купити - ні?Не приходять в позітівні голови ці очевидні питання?Я вже мовчу про такі високі матерії як доля КБ "Луч" та КБ "Південне", які попри їхній багаторічний досвід ракетних розробок, від цієї життєво необхідної роботи були просто усунуті на користь веселого продюсерського монополіста, створеного Міндічєм.Так що да, з дверними петлями хуже нє будєт, і "російські супутники позбиваємо", і свій "дешевший аналог Patriot зробимо", і кави в має в Ялтє вип'ємо, і небо в алмазах побачимо - а поки в моєму Запоріжжі за два обстріли корейськими ракетами зупинили Запоріжсталь, хоча в Півн.Кореї Єпіцентрів немає.

​​Пишу мало. Бо напевно ви чули - окупанти знову вдарити по складах українських книжок. Згоріли книжки видавництв Readeat, Vivat, «А-БА-БА-ГА-ЛА-МА-ГА», Book.ua, «Віхола» та інших. Разом 60 тисяч примірників. Збитки перевищують 23 мільйони грн.Ворог б'є по українській культурі. Ракетами і дронами. Звісно, моя вразлива душа письменика такого пробачати не збирається. Тому кілька днів я ударно працюю над помстою. Окупант стоятиме в чергах за пальним, втрачатиме товари на складах, його вантажівки палатимуть в приазов'ї, а Крим сидітиме в облозі - й надалі. І це не межа. Благо я вже не воджу один БПЛА. Я навчаю тих хто водитиме БПЛА. Навчаю десятками. Мої учні помстяться. Сторіччями Москва палила українські книжки. Нині український письменник палитиме Росію - руками багатьох своїх учнів. Нас таких багато. І ми не складаємо рук. Відповідь до них прилітає - регулярно. Хто має очі - бачить. Я працював цілий день. І зараз задоволений результатом. Я пишу новий роман. І я навчаю нових пілотів БПЛА.

Отже, за кермо я сьогодні сіла о п'ятій ранку, а виповзла ось щойно, о дев'ятій вечора. Без зупинок на їжу, бо вже не хочеться. Все заради того, щоб провести зустріч з читачами і бібліотекарями у Кривому Розі, а потім переміститися у Запоріжжя.Ситуація ускладнюється відключеною навігацією, південніше Умані - наглухо. Я без навігатора, наприклад, їду навмання, ну або по сонцю. Випадково заїхала у Дніпро, благо, скрізь повно військових, вони дуже приязно підказували. У Запоріжжі переживала, що проскочу дамбу і не зрозумію, що це дамба. Наївна :) Розплакалася, коли в одному місці проклюнувся навігатор і сказав, що далі траса на Донецьк і Маріуполь. Бачила заправки, закриті захисними спорудами, бачила сітки над дорогою. Чула (і чую) вибухи.Все це заради того, щоб люди у Кривому Розі, які прийшли на зустріч з глибокими зморшками на чолі і кам'яними обличчями, на виході сміялися, жартували і йшли додому дружними групками, як з театру. Повірте, я ж не акторка, я не вмію у стендап. Мені просто дуже важливо, щоб вони посміхнулися. Все для того, щоб показати нашим читачам, що українські автори тут, поряд. Що видавництва не здаються, бо ми з Видавництво Білка тут виступаємо не тільки від свого імені, а також від імені всієї галузі. Дякую всім бібліотекам - філіалам міста, які прийшли на зустріч. Дякую організаторам, якщо можна, кидайте фото у коментарі. Я завтра напишу про подію докладніше, зараз уже не маю сили. Ну і завтра продовжуємо у Запоріжжі. Пс. На фото стенд, який вони зробили до зустрічі. Якби я менш іронічно до такого ставилася, то вже б задерла носа.

На вході стояв гурт жінок. Я чемно привітався і запитала - ну що, можемо починати? - Чекайте, вона ще десь їде. Може пробки чи електричку зупинили...Я не зразу зрозуміла, що "вона" - це, власне, я. Просто люди мене не впізнали, і це не дивно з таким обличчям :) Думаю, у мене все таки алергія на вапно. Ну і треба свіжі фотки нарешті поробити. Зустріч у Ірпінській міській публічній бібліотеці імені Максима Рильського була фантастичною. Повна зала людей, і це без реклами і оголошень. Вдумливе, делікатне модерування. Абсолютна увага присутніх. Ну і повітряні тривоги, що обрамляли подію - довелося дійсно трошки "пошептати", щоб вибити собі півторагодинне вікно :) Для себе з сьогоднішнього дня винесла важливу думку.У нас потроху замилюються у пам'яті події 22 року. А потрібно згадувати, потрібно говорити з очевидцями. Як от з директоркою бібліотеки пані Оленою Циганенко. Варто послухати, як вона вибиралася з Бучі у середині березня. Як першим автобусом поспішала назад, до своєї бібліотеки, коли ще тут не було ні світла, ні опалення. Як їй через треті руки сказали, що "бібліотеки більше нема". А виявилося, що є, стіни стоять і книжки на місці, не згоріли. Просто вікон від вибуху не стало. І більше місяця будівля світила порожніми віконницями. Все було в снігу та уламках, але лишилося на своїх місцях, і фонди, і комп'ютери, і телевізори. Містяни зберегли свою бібліотеку. Або про те, що бібліотека робить для громади зараз. Як каже штучний інтелект, "без пафосу і чогось там іще". Про величезну кількість виставок, зустрічей, майстер класів. Про те, як вони відкрили двері минулої зими, і тут всі грілися і заряджали телефони. Чи як вони шукають і знаходять спонсорів, купують новинки, і поступово перетворюються на магніт для сімейного дозвілля. Дякую всім, хто ділився своїми історіями сьогодні, вони дійсно надихають.

​​Під час суду над Іриною Мудрою відкрилася низка карколомних деталей. По-перше, Ірина Мудра ні фіга не бідося злиденна, і її фраза ніби вона "пошукає знайомих які дадуть їй 20 мільйонів на заставу" - практично знущання. В Ірини Мудрої знайшли необліковані $ 4 мільйони (пишуть що від Мікітася), до $ 30 тисяч щомісяця отримані з різних джерел, автомобіль Land Rover 2023 (4 мільйони грн), різні ювелірні прикраси. Крім того Мудра витрачає $ 250 тисяч на рік на проживання і навчання її доньки у США. По-друге, як виявилося, Ірина Мудра щойно (серпень 2026 р.) отримала майже 195 тис. грн гонорару у Київській школі економіки, скандально відомого Тимофія Мілованова. Все б гарно, але раніше опозиція вказувала на те що в тому самому дивовижному виші додаткові кошти отримували також тодішні прем’єр Свириденко, міністр економіки Соболев, міністр Фінансів Марченко, уповноважений президента із санкційної політики Власюк. Екс-прем'єр (і колишня заступниця Мілованова) Юлія Свириденко, наприклад, отримала 3,2 мільяони грн. Коли опозиційний депутат Ар'єв поцікавився у КШЕ скільки академічних годин відпрацювала Свириденко, КШЕ відповіла що "змушена відмовити у відповіді". Все зрозуміло? Нарешті, по-третє. Прокурор САП під час слухань у Вищому антикорупційному суді відкритим текстом заявив, що готівку для внесеенння застави за Германа Галущенка Ірині Мудрій передав Міндіч. І от це дуже цікаво. Бо не міг Міндіч прислати мішки готівки чартерним рейсом з Ізраїлю, це нереально суто технічно. Готівку добули десь в Україні, перше що спадає на думку це якісь бізнеси що перебувають під дахом, і конвертаційні центри. А це вже нереальний скандал. Виходить так, що заступниця голови ОП взяла участь в сірій фінансовій схемі спільно з особою що перебуває під підозрою в корупції і переховується від українського правосуддя за кордоном! Схоже НАБУ відслідкувало весь ланцюжок надходження грошей. Вас не здивувало те, з якою швидкістю Зеленський звільнив Ірину Мудру з посади? Вам не здалося, що у когось, без перебільшення, шкварчало під дупою? Але не переймайтеся. До Зеленського в НАБУ питань нема - він сам те сказав. Зеленський просто не знав, що робиться в його власному офісі - вся ЗЕботва в повному складі зараз те нам доказує.

​​Цікаві події відбуваються. До Москви приїхав Джон Редкліфф, керівник ЦРУ. З якою метою він приїхав до Москви - не повідомляється. Але багато джерел пишуть, що мета Редкліффа - відмовити Путіна від масової мобілізації і вмовити не нападати на країни НАТО. Пишуть що Редкліфф мусить Путіна попередити про наслідки. Характерно, що водночас із керівником ЦРУ Росію відвідує представник Ватикану, архієпископ Пол Галлахер. Він зустрічався з Лавровим, обговорював шляхи досягнення миру в Україні і співробітництво в гуманітарних питаннях. Так от як на мене, від архієпископа з Ватикану толку в Москві в разі більше ніж від керівника ЦРУ. Просто тому що Бог не теля - бачить і звідтіля. Хто зна, може почує Господь молитви архієпископа і прийме рішення? Бо поїздку керівника ЦРУ я оцінюю як ще один доказ того, що керівники США продовжують жити в світі рожевих поні. Вони досі вважають що на Пуйла можна вплинути, попередивши його про наслідки. Що цікавить Штати? Бабло. Концесії та прибутки від інвестицій які американській бізнес мріє здобути, інвестуючи в пошматовану війною російську економіку. Ну так само, як Штати брали в концесії підприємства в СРСР зразу після Громадянської війни - як раз тоді, коли в Холодному Яру ще чинили опір більшовицькій влади загони українських повстанців. І не тільки там. Штатам потрібне бабло, а для цього треба зупинити війну. Проблема в тому що Путіна цікавить не бабло. У Путіна - постімперський синдром і намагання довести всьому світові що з Росією треба рахуватися. Тому буде чергова розмова сліпого з глухим. Якщо тільки Редкліфф не привіз Путіну якийсь карколомний компромат на Путіна особисто (а чим взагалі його можна вразити?!), і не проект як завалити ЗСУ Томогавками і Атакмсами, результат його візиту буде той самий. Путін приїзд керівника ЦРУ сприйме як прояв слабкості. Мовляв, раз вони просять за Україну, значить Україна слабка і треба дотискати. А значить масова мобілізація в Росії точно буде. Революції в них через мобілізацію не станеться, вже давно очевидно пересічний пацак готовий дохнути в кілзоні від дрона-камікадзе, але не готовий битися за свою свободу. А далі маси мобілізованих полізуть просочуватися крізь шпарини в нашому фронті... Коротше, буде гаряче. Дуже. Єдина надія України - на ЗСУ. На українських козаків та козачок, а не на американську дипломатію. Чи може хтось зупинити подальшу ескалацію війни? Може. Воля Божа. Тому й пишу, від представника Ватикану толку буде більше.

​​Радник Путіна Антон Кобяков заявив, що Росії повномасштабним вторгненням на два тижні випередила вторгнення України на територію РФ. Мовляв, Зеленський планував вторгнення в Росію на 8 березня 2022 року. Схоже зовсім кислі їхні справи, якщо вони вже почали корчити з себе жертву, що "завдала превентивний удар". Та знаєте, що найбільш смішно? Якщо Москва оцю тезу потягне на Захід, Зеленському буде дуже легко виправдатися. Достатньо буде лише розповісти, як в роки перед вторгненням не виконувався план виробництва озброєнь, наприклад як ледь не закрили Павлоградський завод з виробництва ракетного палива. Як на передовій забороняли використовувати протиснайперські групи та БПЛА - у зв'язку із розведенням. Або як вже готові "Стугни" ледь не злили окупантам - їх вивозив Пашинський. Або про травневі шашлики, про шатл на Крим, про те як до останього Зеленський не підписував наказ на застосуванпя сил і засобів ЗСУ. Через це генералу Залужному довелося виводити бригади ЗСУ для оборони на свій страх і ризик, за що в інших умовах його обов'язково посадили б. До речі, треба буде розповісти, як у Залужного прямо під час наступу літа 2023 року відібрали половину сил і перекинули Сирському на Бахмут. Як Залужного звільнили з посади і як розгорнули проти нього медійну компанію цькування. Тощо й тощо. Від звинувачення ніби готувалося вторгнення, Зеленському виправдатися буде легко. Є безліч свідчень того, що до вторгнення Україна не готувалася. Єдине лихо. Українці обов'язково запитають, чому їхній президент не готував Україну до оборонної (!!) війни?

Єдність — це не коли думають, говорять та голосують однаково. Бо ті, хто так вважають, намагаються повернути Українську Радянську Соціалістичну Республіку. Про це говорив на Київському безпековому форумі, де темою дискусій стало питання єдності. Український народ має обʼєднуватися довкола України, а не довкола ширми, якою влада хоче прикривати різні речі, зокрема, власну корупцію. Базою для обʼєднання має бути те, що стоїть вище за партійні принципи. Цим є Збройні Сили України, життя та здоровʼя людей, європейська інтеграція та українська мова та віра. Єдність ми продемонстрували у 2014 році, коли після парламентських виборів Премʼєр-міністр та Голова Верховної Ради показали, що таке коаліція національної єдності в парламенті, як треба боронити Україну та йти до Євросоюзу. Але зараз нам бракує коаліції національної єдності. Ми показали усьому світові і 2014, і 2022-го, що саме єдність не просто дала нам надію на перемогу, а й зберегла Україну. Береже і зараз, бо Україна досі в небезпеці.📩 Telegram 😎 Facebook 🕊 Twitter

​​От я чогось ніяк не збагну цієї логіки. Ірину Мудру, яка для "порятунку рядового Галущенка" зібрала 150 мільйонів гривень, відмила через Сенс-банк і виплатила, після обшуку НАБУ звільнили миттю. А голову Держфінмоніторингу (тобто фінансової розвідки) Філіпа Проніна у якого хтось припер мішками 150 мільйонів, легалізував через Сенс-банк і заплатив заставу по гучній копупційній справі, і його відомство цю історію пролюбило - навіть не пожурили. Як таке може бути? Це типу як судити бійця який проспав ворожу атаку, але нічого не робити з начальником розвідки який пролюбив підготовку противника до атаки? Та за таке Проніна не просто треба гнати з посади, а ще й судити - за службову недбалість. До речі. Ви колись перелічували крупну суму через ФОП? Коли я оплачував на видавництві друк книжки, мені прийшлося зібрати купу документів, аби довести, що гроші які я платив - мої. Фінмоніторинг з мене тоді всі соки вичавив. Певно це тому, що я платив ніяк не 150 мільйонів грн. І не через той банк. Я цьому всьому бачу тільки одне пояснення. Хтось дуже боїться ситуації, що наступного разу знову доведеться притягувати готівку мішками у певний банк за допомогою парламентської коаліції "Слуга ОПЗЖ", аби звільнити під заставу чергового відправника двушечки на Москву - а Фінмоніторинг візьме це і помітить. І зупинить. І уявляєте який буде жах? Двушечка на Москву не полетить!