Сьогодні на дискусійній панелі у Стокгольмі сказала очевидні для мене речі.Що Європу можна "вилікувати" від замилування російською культурою. І що ми, звісно, стараємося у цьому напрямку у міру наших можливостей, хоч і не все виходить. Але там, де ми недопрацьовуємо, росія впорається сама. Так як в Україні вони розбомбили бібліотеки з російськими книжками і пам'ятники своїм власним письменникам. До того і тут іде. Між поточною ситуацією і "деколонізацією", зверненням з імперських рейок і олюдненням російського режиму лежить війна. Все це буде здійснено через напад росіян, а потім їхню поразку у війні. От після цього можна буде говорити про якісь зміни на росії. А поки що росіяни перетворюють свою країну на Північну Корею, відключать інтернет і зв'язок із зовнішнім світом, мілітаризуються і закуклюються. І доки Європа знову і знову шукає на гімні сметани, тобто сенси у творчості толстоєвського, монстр готується до нападу. Після цього нападу симпатиків росіян поменшає з об'єктивних причин.