Росія воює не лише з фронтом.Вона воює з життям.З нашим звичним способом життя.З бізнесом, який працює.З людьми, які будують, виробляють, торгують, платять податки.Зі світлом у вікнах.З теплом у домівках.З відчуттям, що завтра — можливе.Удари по складах, по логістиці (сьогодні знищили логістичний центр "Рошен" в Якотині), по енергетиці — це не "'військові цілі".Це спроба повернути нас у темряву, де немає праці, немає планів, немає гідності — лише виживання і страх.Це бажання зробити так, щоб ми перестали жити, а лише трималися.Але тут вони знову помиляються.Бо українці — не про комфорт, який можна відібрати одним ударом.Ми — про сенс, який не вимикається разом зі світлом.Про працю, яка відновлюється.Про бізнес, який піднімається з попелу.Про людей, які вміють жити навіть тоді, коли все проти них.Світло можуть вимкнути.Електрику — пошкодити.Склади — спалити.Але ми тримаємося не за дроти.Ми тримаємося одне за одного.І поки це так — у них немає шансів.Ми вистоїмо.Ми відбудуємо.І ми ще ввімкнемо світло — не тільки в домівках, а й у майбутньому.