Трапеза та харчУ «Енеїді» Івана Котляревського їжа займає чи не найважливіше місце, ніж війна. Переліки страв і напоїв стають окремим художнім прийомом: «лубенський коровай», «опішнянські сливи», «сивуха з Будянки». Галушки, куліш, борщ, печене м’ясо співіснують із кав’яром і крохмалем, формуючи широкий гастрономічний діапазон — від щоденного до святкового. Так само детально виписані й напої: мед, пиво, брага, горілка — усе це створює впізнавані для нас образи.У візуальній мові Анатолій Базилевич зміщує акцент із самих страв на спосіб їх подачі. Він поєднує українські та «римські» візуальні коди: куманці, миски й глечики сусідять із кубками, чашами та штофами. Ці форми з’являються і в сценах богів, і в козацьких бенкетах.Частіше бачимо не сам процес їжі, а момент підняття чарок — жест, що перетворює трапезу на ритуал. Їжа тут постає як форма спільності й одна з головних радостей життя, позбавлена різкої сатири, але наповнена відчуттям достатку.Про особливості цих зображень говоритиме Діана Клочко у лекції «Енеїда Базилевича і образи бенкетування» у Я Галерея Київ!📍Я Галерея Київ, вул. Хорива 49Б 19.04, 17:00 400 грнРеєстрація1 «Велике тут було роздолля. Тому, хто праведно живе...» 1967, папір. туш, акварель2 «Дочка у мене одиночка. Хазяйка добра, пряха, швачка, То може і в рідню вступлю» 1967, папір. туш, акварель3 «Тут зараз підняли бенкети, Замурмотали, як коти, І в кахлях понесли пашкет І киселю їм до сити» 1967, папір, туш, акварель4 «Пили за жизнь - за упокой; Пили здоров'я батька з сином. І голь-голь-голь, мов клин за клином, Кричать заставив на розстрой» 1967, палір. туш, акварель