Арматура

Хз чи це десь було опубліковано, але є лист однієї з жертв Епштейна до Ненсі Пілосі такого змісту:Привіт, Ненсі,Звертаюся до тебе у розпачі. Я була жертвою сексуальноїторгівлі людьми більшу частину свого життя. Щодня мій посттравматичний стресовий розлад розгортаєтьсяз дедалі більшими кошмарними спогадами. Я познайомилася зДжеффрі Епштейном, коли мені було 15. Моя невісткабула пов'язана з ним та ще однією дівчиною мого віку.Ця невістка зіткнулася зі мною у 2015 році, запитуючи,хто він. Тоді я не пам'ятала його так, як зараз.У мене повертаються спогади про перебування вПівнічній Кореї в готелі з Отто Вамбіром. Менезаймали проституцією та морили голодом, потім я з'їлатрохи печеної картоплі, яка, я вважаю, залишаласяв духовці кілька днів. Я постійно відригувала та непритомніла.Я була в готелі, де була його туристична група,напередодні його арешту. У мене повертаються спогади про Епштейна, Трампа та СторміДеніелс(вона ж Stephanie A. Gregory Clifford) у Вейлі, штат Колорадо. Це жахливо. У менезгадки про секс з принцом Ендрю.2006-2010 роки мною торгували з метою сексуальної експлуатації Роберт Аллен Пуллен з приватної школи Сент-Луїс Прінсіпіа. Я познайомився з ним у 1991 році на весіллі Річарда та Джани Трамп.На місцевому рівні, здається, ніхто не допоможе мені порушити справу про сексторгівлю людьми проти моєї колишньої Патт Аллен Саут,яка саме довела мене до таких ситуацій. Здається, що всі зволікають, тому яне можу бути частиною цієї справи.У мене такий жахливий посттравматичний стресовий розлад. Мені потрібна терапія таконсультування, але я багатьом не довіряю.Номер ПДФ: EFTA00153585

‼️ Банківську картку Руслану Книшу видав особисто голова НБУ Андрій Пишний. Він відреагував ще вчора вночі — після того, як у ПриватБанку людині відмовляли, «морозилися» і демонстрували дубоголову байдужість. Андрій Пишний по-людськи вболіває за українську справу і допомагає армії. Але чи є його людська реакція на несправедливість достатньою відповіддю державного апарату на цей інцидент?На мою думку — ні.Тим більше недостатньою є реакція ПриватБанку. Банк запропонував допомогу з протезуванням. Дякую. Але протезування у Руслана і так буде. Він уже отримує всю можливу медичну допомогу і отримуватиме її надалі.Натомість залишаються невирішеними питання житла, адаптації, побуту, роботи, майбутнього.Ми перебуваємо в комунікації з усіма — урядом, Національним банком, ПриватБанком. У першу чергу я хочу, щоб армія чиновників повернулася обличчям до армії, на плечах якої ще тримається Україна. Держава повинна ухвалити низку рішень, які унеможливлять знущання чиновників з поранених військових у майбутньому.Банк має провести серйозну внутрішню роботу й змінити процедури.Загалом вчорашня сцена в Приваті — це симптом глибокої прірви між армією воюючої країни і людьми, які на четвертому році війни живуть звичним життям, лише з поправкою на побутові незручності у вигляді перебоїв зі світлом.Добре, що за Руслана є кому заступитися.А що щодня переживають інші солдати, ветерани, поранені?Поки держава і суспільство не усвідомлять, що війна — це справа всіх, а не жменьки порядних людей, проблеми лише накопичуватимуться.

Ми не забули і не пробачимо.«Принеси мені зойки катованих у льохах, тюрмах і на засланнях, щоб віра моя була гранітом, щоб зросла завзяттям міць, щоб сміло йшов я в бій…»Цього року вперше Україна вшановує на національному рівні пам’ять страчених, закатованих і загиблих у полоні. Дата Дня пам'яті обрана невипадково і напряму пов’язана з історією «Азову».Три роки тому, в ніч з 28 на 29 липня 2022-го року Росія здійснила один з найбільш зухвалих воєнних злочинів проти полонених – масове вбивство бійців «Азову» в Оленівці. Після виходу в «почесний полон» за наказом вищого командування, саме на території колонії в Оленівці утримувалися воїни Маріупольського гарнізону, яким російська сторона, згідно законів та правил війни, повинна була забезпечити нормальні умови й безпеку. Натомість росіяни влаштували теракт.За пару днів до цього, до завчасно підготовленого тюремного бараку, були переведені 198 бійців ОЗСП «Азов». Ввечері 28 липня наглядачі змусили всіх зайти всередину, натякали, що на полонених очікує смерть. Згодом поруч почала працювати ворожа артилерія, а приблизно о 23:45 у бараку пролунали два вибухи, які спричинили пожежу. 47 людей загинули відразу. Шестеро згодом стекли кров'ю. Понад 100 військовополонених отримали поранення. Кілька годин до них не допускали ні медиків з інших бараків, ні карети «швидкої». Тільки близько п'ятої ранку керівництво колонії дозволило евакуацію поранених.Російська влада звинуватила в обстрілі Україну, але ні незалежних, ні українських експертів на територію колонії не допустили. Місія ООН з пошуку фактів стосовно подій в Оленівці, на чолі з генералом Карлосом дос Сантуш Крузом проіснувала до січня 2023 року, після чого була розпущена. Україна наполягає на продовженні розслідування. Досі в російському полоні томляться тисячі українців і ми маємо пам’ятати про кожного та кожну з них. Так, як роблять їх батьки, що чекають; дружини, які не здаються; діти, що бережуть спогади. Наш сум — не мовчання, а дія. Бо пам’ять — це не лише про скорботу, а про відповідальність. Про обов’язок повернути своїх і не дозволити забути жодного. Про справедливе покарання катів, тому що без цього злочин буде повторюватися. Зупиніться сьогодні на хвилину. Подумайте про тих, хто був закатований, загинув у полоні. І з цим відчуттям продовжуйте їхню і нашу спільну боротьбу. За Україну. Проти ворога. За життя тих, хто досі в полоні. Свідчимо. Мстимося. Боремось.

Вставлю свою не експертну думку. «Противник і так знає, тому можна постити» — це так не працює.Якщо ви розумієте, як працює взаємодія між підрозділами, то знаєте: вона зазвичай не працює. Маккрістал у своїй книзі «Команда команд» навів чудовий приклад: одна спецслужба США знала, де перебуває відомий терорист, а інший підрозділ мав змогу його знищити. Але через відсутність обміну інформацією, той підрозділ, що міг провести ліквідацію, не мав жодного уявлення про його місцезнаходження.І так відбувається всюди. У противника є фсб, гру, вс рф, ссо та інші підрозділи нижчого рівня. Не всі з них мають аналітичні відділи, ОСІНТ-команди тощо. Але більшість має свою агентурну мережу — більшу чи меншу. (До речі, в Україні теж є таке — навіть на рівні деяких бригад.)Тобто, по суті, ти сам робиш роботу за ворога: «Привіт, тримай список». Зі свого боку, якийсь інший підрозділ противника, що займається іншим напрямком бачить, що саме в цьому районі в нього є «законсервований агент», здатний, наприклад, замінувати об’єкт. І тут же — ось тобі вся необхідна інформація.Кожен військовий це розуміє, тому мені навіть складно описувати настільки логічну очевидну інформацію. Але коли подібні ситуації трапляються не вперше — це вже привід для реакції з боку відповідальних органів.

«А ведь к этому надо как-то привыкнуть. Не к смертям. К тому, что нет и не будет ни возмездия, ни справедливости. У меня до сих пор не получается. Я во что-то тупо и некомпетентно верю» — пишет российская оппозиционерка в фейсбуке по поводу Кривого Рога, где российская баллистическая ракета убила девять детей, в том числе трехлетнего мальчика.Да как бы Вам сказать… Горящая людоедка Дарья Дугина вылетела через лобовое стекло своего автомобиля. Она прославляла, пропагандировала начатые Путиным в феврале 2022 года зверства. То, что с ней случилось — и справедливость, и возмездие.Подонок Владлен Татарский, прославлявший такие ракеты и такие удары по людям, был стерт с лица земли во время сборища аналогичных ему мерзавцев и мерзавок в Z-притоне, который СМИ почему-то продолжают называть «петербургским кафе». Это были и справедливость, и возмездие.Путинский генерал, который расчеловечивал Украину и украинцев, закончил свои дни возле пресловутого самоката в Москве. Это тоже справедливость и возмездие.Список можно продолжать.Это и есть справедливость и возмездие. На данном историческом этапе справедливость и возмездие могут быть только такими. Никаких иных справедливости и возмездия быть не может пока. Но российская «прогрессивная общественность» делает вид, что этого не понимает. Оторопь ее, видите ли, берет. «Петербургское кафе» взорвали, видите ли.РДК убивает и берет в плен путинских извергов. Это тоже справедливость и возмездие. Но 90% российской оппозиции ни разу не высказались в поддержку русских, воюющих против Путина. Но зато почему-то испытывают острый дефицит справедливости и возмездия.А какой справедливости и возмездия вы ждете, позвольте спросить? Вы ждете каких-то новых зубодробительных западных санкций, после которых Путин автоматически поедет в Гаагу, а Мишустин позовет вас править Россией? Или того, что ЗСУ в Москву войдут сами?Когда очередной упырь, военный преступник превратится в кровавую кляксу в Москве или еще где-то в РФ, вы, пожалуйста, вспомните фотографии детских игрушек, которые люди в Кривом Роге сейчас несут детскую площадку, на место побоища. Вспомните про возмездие и справедливость, пожалуйста.

Я бачив як вмирають цілі міста. Я бачив як з них виривають душу.Я бачив, як над руїнами стоять примари того, що кілька митей тому були багатоповерховими будинками.Я дивився в порожні, чорні та мертві очі-вікна цих будинків.Я бачив могили у дворах та городах.Я бачив тих, хто залишався в таких місцях, старих та молодих, ховающихся в підвалах.Я не хочу більше "фортеці Бахмут". Занадто дорогою ціною вона була "створена" недолугою, жадібною, мстивою та наскрізь корумпованою недовладою ригів, квартальних дегенератів, відвертих покидьків та просто мразоти.Ніхто з цих виродків не отримав покарання, за свої пройоби, за брехню та боягузтво.Ніхто з цих тварюк не ловив КАБи єбалом, не притерпав від ФПВ, не розбирав завали під вогнем арти, не виносив на собі поранених та вбитих Побратимів, не стрибав в підарські окопи при штурмах, не сидів в викошених посадках, не закопував свій телефон, не відбивався від безкінечних м'ясних хвиль орків, ніхто з цих підарів не поклав життя та здоров'я за волю та можливість ЖИТИ. Жоден. Абсолютно. Через тотальний пройоб підготовки до вторгнення, через повний брак захисних споруд, укріплень, траншей, окопів, бліндажів, ВОПів, РОПів, адекватних КСП, канонірів та укриттів, Україна втрачає цвіт нації, кращих з кращих Синів та Дочок. Вони гинуть, тому що їбане кодло зелених виродків ніяк не нажреться. Укріплення не будуються, на їх будівництві, точніше НЕ БУДІВНИЦТВІ, влада краде шалені кошти, що приводить до того, що навіть найкрутіші та найдосвідченіші Бригади поступово тануть та втрачають боєздатність. Гинуть Воїни...Якщо нічого не зміниться, то за Бахмутом та Авдіївкою, підуть Павлоград та Мирноград, Селідове та Курахове, Вугледар та Константинівка, а далі Запоріжжя та Дніпро... Укріплень як не було, так і немає... Все або спизжено, або вирито в коліно глибиною, хєр зна де, фіг знає навіщо...А підари в шмарафоні будуть і далі розповідати про потужність, незламність, форум мила, єрмаків, татарових та інших дефективних менеджерів, від яких смердить рашкою, антимайданом, порушенням Конституції та спижженими мільярдами.Ось про це ж саме написав Сергій Шкаберда, оцініть будь ласка, якщо згодні.Американський піхотинець