Ганна Маляр | Коли суспільство шоковане гучним злочином і починає шукати винних, то ...

Коли суспільство шоковане гучним злочином і починає шукати винних, то найпростіше зняти напругу звільненням, ліквідацією інституції чи підрозділу або збільшенням розміру покарання за злочин. Але наразі ми маємо справу з явищем, а не поодиноким злочином. І простих рішень для подолання явищ – немає. Потрібен системний підхід та іноді навіть зміна політики в певній сфері.Якби такий масовий розстріл стався до 2014 – це була б зовсім інша історія. Зрештою, такі випадки не поодинокі навіть у благополучних високорозвинених країнах. Але сьогодні 2026 і в Україні в розпалі повномасштабна війна. І ця трагедія в Києві з великою ймовірністю прямо чи непрямо є її відлунням. Таке явище, як збільшення порогу агресивності та насильства у воюючій країні – давно вивчене і описане. Через це проходили всі воюючі суспільства. Алгоритм роботи з таким явищем включає в себе:1) створення карти обставин і факторів, які негативно впливають на ситуацію – це і робота російських спецслужб, і світоглядні розломи в суспільстві, і велика кількість нелегальної зброї на руках у населення, і психологічний вплив війни, і прогалини в законодавстві тощо;2) розробка заходів запобігання та протидії цьому явищу – не масовому розстрілу, а збільшенню порогу агресивності і насильства у цивільному суспільстві під час і після війни;3) визначення суб’єктів запобігання та протидії цьому явищу. Тобто, хто це повинен робити. Серед суб’єктів, звісно, номер один – це поліція та СБУ. Але, вони працюють із злочином та злочинністю. Вони не працюють зі станом суспільства. Тому, тільки їхніми силами таке явище неможливо подолати. Тут важлива робота держави в цілому, багатьох інституцій та громадянського суспільства.